Складові конкурентноздатності підприємства

Тема 3. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ПРОДУКЦІЇ

3.1. Складові конкурентноздатності підприємства

3.2. SWОТ-аналіз підприємства

3.3. Підходи до оцінки конкурентноздатності підприємства

3.4. Конкурентноздатність продукції

3.5. Інструментарій оцінки конкурентноздатності продукції підприємства

У сучасних умовах в Україні відбувається посилення конкуренції, внаслідок чого керівники підприємств знаходяться в постійному пошуку нових (адекватних умовам конкуренції) інструментів керування підпри­ємствами і важелів підвищення конкурентноздатності (КС).

Конкурентноздатність взагальному розумінні – це здатність ефективного функціонування в умовах конкурентного середовища.

Конкурентоздатність

Залежно від об'єкта розрізняють конкурентноздатність:

1.національної економіки або галузі (макроекономічний підхід),

2. конкурентноздатність підприємства,

3. конкурентноздатність продукції (товару).

Конкурентноздатність підприємства розглядається як здатність підприємства (реальна або потенційна) проектувати, виготовляти та реалізовувати конкурентоспроможну продукцію, а також цілеспрямовано взаємодіяти з ринковим оточенням.

Конкурентоспроможність підприємства може бути визначена тільки в рамках певної групи підприємств що випускають однорідну продукцію і діють на одному ринку. Тобто конкурентоспроможність має ознаки змагання між підприємствами галузі за кращі позиції на ринку.

Ступень конкурентоспроможності підприємства визначається з урахуванням:

- характеристик продукції, що випускається;

- сегментів ринку, для яких призначена дана продукція;

- фази життєвого циклу підприємства в умовах ринкової економіки.

На конкурентоспроможність підприємства впливає низка факторів:

- конкурентоспроможність продукції підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- вид товару та його асортимент;

- місткість ринку в ціновому і натуральному виразах;

- ідеологія споживачів на певних сегментах ринку, щодо групи товарів які просуває підприємство виробник;

- легкість доступу на ринку (наявність суб'єктивних і об'єктивних факторів що сприяють або утрудняють доступ на ринок);

- однорідність ринку;

- конкурентні позиції підриємств, що вже працюють на ринку;

- конкурентоспроможність галузі;

- можливість проведення технологічного та технічного переозброєння;

- конкурентоздатність регіону і країни виробника.

Конкурентноздатність підприємства може бути розглянута:

1. як відносна категорія

2. як категорія комплексна

3. як система.

1. Конкурентноздатність підприємства як відносна категорія. Конкурентноздатність підприємства не є постійною характеристикою й означає здатність вести успішну конкурентну боротьбу, протистояти основним конкурентам у визна­чений період.

Зі змінами в зовнішньому і внутрішньому середовищі підпри­ємства міняються також його порівняльні конкурентні переваги. У зв'язку з цим можна стверджувати, що конкурентноздатність підприємства - поняття відносне, тому що його можна визначити лише на підставі зіставлення окремих характеристик підприємства з характеристиками інших, аналогічних підприємств.

Дослідження конкурентноздатності як відносної характеристики базується на теорії конкурентної переваги, розробленої М. Портером [23]. Під конкурентною перевагою розуміється відмінність процесу функціонування і розвитку підприємства від інших аналогічних підприємств, що забезпечує успіх у конкуренції. Конкурентна перевага підприємства визначається тим, наскільки чітко воно може організувати всю систему. Всі конкурентні переваги підрозділяються на дві групи.

Групи конкурентних переваг:

1. Переваги нижчого порядку. Вони базуються на вартості або до­ступності факторів виробництва, ресурсному забезпеченні. Конкурентні переваги цього класу, як правило, не є наслідком цілеспрямованої діяль­ності підприємства. За певних умов вони можуть бути легко відтворені конкурентами з відносно невеликими витратами у стислий термін і не га­рантують стабільного положення на ринку.

2. Переваги вищого порядку є наслідком цілеспрямованої діяльності підприємства і, як правило, пов'язані зі значними витратами, не можуть бути відтворені за короткий термін Значення переваг вищого порядку полягає в тому, що вони не тільки дозволяють підвищити рівень конку- рентноздатності підприємства, але й забезпечують можливість збереження на тривалий період часу досягнутих конкурентних позицій.

Найбільш типовими причинами інновацій, що дають конкурентні пе­реваги підприємству, є: нові технології, нові або змінені запити покупців, поява нового сегмента галузі, зміна вартості або наявності компонентів виробництва, зміна у законодавстві або урядовій політиці.

2. Конкурентноздатність підприємства як комплексна категорія. Формування набору конкурентних переваг підприємства повинно узгоджуватися з комплексним підходом, який означає, що мають бути ви­значені конкурентні переваги, які відображають всі сфери господарчої та управлінської діяльності підприємства.

По-перше, визначаються фактори, що складають функцію корисності відносно певної групи товарів або послуг.

По-друге, формується сукупність усіх можливих відносно факторів корисності конкурентних переваг.

По-третє, оцінюється "сила" конку­рентних переваг.

По-четверте, виконується структурний аналіз сукупності конкурентних переваг з оцінкою їх уразливості.

По-п'яте, формується су­купність конкурентних переваг, які максимізують функцію корисності.

По- шосте, визначаються напрямки інвестицій для посилення конкурентних переваг або створення нових.

Аналіз набору конкурентних переваг передбачає необхідність фор­мування і дослідження всього комплексу потенційних конкурентних переваг, які може використати підприємство, працюючи в цій галузі.

Для досягнення запланованих конкурентних переваг потрібна адапто­вана до ринкових умов система критеріїв забезпечення конкурентних пе­реваг.

До набору критеріїв повинні ставитися наступні вимоги:

повнота набору (охоплення найважливіших аспектів),

дієвість,

ненадмірність (відсутність дублювання обліку тих самих аспектів),

мінімальна розмірність.

При аналізі конкурентних переваг необхідно враховувати: унікальність конкурентної переваги; ступінь позитивного впливу конкурентної переваги на результати діяльності підприємства: складність імітації конку­рентної переваги; довгостроковість або тривалість досягнення іншими

підприємствами конкурентних переваг підприємства:

3. Конкурентноздатність підприємства як система

Цей підхід до дослідження конкурентноздатності базується на аналізі процесів, що відбуваються у внутрішньому середовищі і відбивають його взаємозв'язок із зовнішнім середовищем.

При цьому конкурентноздатність підприємства розглядається як система, що складається з безупинно взаємодіючих факторів і ступеня реалізації потенційних можливостей підприємства з придбання й утримання протягом досить тривалого часу конкурентної переваги.

З погляду системного підходу конкурентноздатність підприємства може бути представлена як властивість системи змінювати траєкторію руху або намічений режим функціонування у процесі адаптації до впливів навколишнього середовища з метою збереження і розвитку вже наявних або створення нових конкурентних переваг. Тобто конкурентноздатність припускає більш високий рівень самоорганізації й самонастроювання системи.

Факторів, що впливають на підприємство, і, відповідно, на його конкурентноздатність, поділяють на три групи:

цілі, які ставить перед собою підприємство;

ресурси, що є у розпорядженні підприємства;

фактори зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу на підприємство.

Фактори конкурентноздатності підприємства класифікуються:

за джерелом походження: зовнішні й всередині системи;

за природою: науково-технічні, організаційно-економічні, соціально- психологічні, екологічні, політичні;

за тривалістю впливу: постійні, змінні, епізодичні;

за характером прояву: циклічні й нециклічні,

за характером впливу: цілеспрямовані й випадкові;

за спрямованістю впливу: стимулюючі, стримуючі;

за можливістю регулювання: регульовані, нерегульовані;

за характером міжфакторного впливу: незалежні й взаємозалежні;

за внутрішньою структурою: елементарні; комплексні.

Дата добавления: 2015-05-26