Розділ УШ 3 страница

Об 'єктивна сторона злочину виражається в порушенні винним обов'язків із забезпечення збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорону чужого майна, своїх обов'язків (злочинна бездіяльність). Невиконання обов'язків з охорони чи збереження чужого майна виражається в тому, що винна особа не вчиняє необхідних дій щодо виконання взятих на себе обов'язків. Неналежне виконання обов'язків передбачає, що осо­ба хоч і здійснює певні дії для виконання своїх обов'язків, але не в пов­ному обсязі або не таким чином, як це було потрібно відповідно до взятих нею на себе зобов'язань. Об'єктивної сторони розглядуваного

злочину немає, якщо у винної особи не було об'єктивної можливості виконати покладені на неї обов'язки із забезпечення охорони і збере­ження майна, наприклад, в умовах непереборної сили (внаслідок сти­хійного лиха: землетрусу, повені; раптового приступу хвороби — сер­цевого нападу), злочинних дій інших осіб тощо.

Для наявності об'єктивної сторони даного злочину необхідне на­стання, внаслідок порушення особою обов'язків із збереження чи охорони майна, тяжких наслідків, які мають знаходитися в причинно­му зв'язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки — це розкрадання, за­гибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття, його обсяг і зміст уточнюється і конкретизується в кожному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Невиконання (чи неналежне виконання) особою обов'язків щодо охорони і збереження чужого майна саме по собі не викликає настання тяжких наслідків. Але така поведінка винної особи створює необхідні умови для спричинення вказаних наслідків. Тяжкі наслідки настають у результаті дій інших осіб (розкрадання, знищення чи пошкодження майна), стихійних сил природи (загибель, псування майна) тощо. Тому для наявності даного складу злочину завжди необхідно встановити, що невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорону чужого майна, своїх обов'язків знаходяться із тяжкими наслідками у причинному зв'язку.

Суб'єктивна сторона злочину — щодо порушення обов'язків з охорони майна — будь-яка форма вини (як умисел, так і необереж­ність), щодо тяжких наслідків — тільки необережність.

Суб 'єкт злочину — будь-яка особа, яка не є службовою. Для служ­бової особи відповідальність за такі дії настає за службову недбалість за ст. 367 КК.

Контрольні запитання

1. Що є предметом злочинів проти власності?

2. Яка різниця між об'єктом і предметом злочинів проти влас­
ності?

3. Які злочини належать до групи корисливих, пов'язаних з не­
законним обертанням чужого майна?

4. Які злочини проти власності належать до некорисливих?

5. Яка мета є обов'язковою для крадіжки та грабежу?

Розділ VII

6. Чим відрізняється грабіж від крадіжки?

7. Які обов'язкові ознаки розбою?

8. Як відмежовується розбій від насильницького грабежу?
Момент закінчення розбою.

9. Вимагання, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки.

10. Як відмежовується вимагання від насильницького грабежу
та розбою?

11. За якими ознаками розмежовуються привласнення та роз­
трата майна?

12. Що таке шахрайство? Які способи шахрайства передбачені
у законі?

13. Хто є суб'єктом привласнення, розтрати та заволодіння
майном шляхом зловживання службовим становищем?

14. Які корисливі злочини проти власності належать до злочи­
нів, не пов'язаних з обертанням чужого майна? У чому по­
лягає їх специфіка?

15. Чим відрізняється заподіяння майнової шкоди шляхом об­
ману або зловживання довірою від шахрайства?

16. Які об'єктивні та суб'єктивні ознаки є обов'язковими для
привласнення особою знайденого або чужого майна, що
випадково опинилося у неї? Як відмежовується цей злочин
від крадіжки?

17. Що є предметом придбання або збуту майна, завідомо здо­
бутого злочинним шляхом? Яка суб'єктивна сторона цього
злочину?

18. Які злочини проти власності належать до групи некорисли­
вих злочинів? У чому полягає специфіка їх об'єктивної та
суб'єктивної сторін?

Дата добавления: 2015-05-31