КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Запитання. Завдання. 1. Розкрийте сутність та природу політичного іміджу
1. Розкрийте сутність та природу політичного іміджу. 2. Вкажіть основні функції, які виконує політичний імідж у суспільстві. 3. Охарактеризуйте найважливіші складові іміджу політичного лідера. 4. З'ясуйте сутність терміна «оптимальний імідж політика». 5. Охарактеризуйте відомі вам технології формування іміджу політичного лідера. 6. Вкажіть спільні та відмінні ознаки технологічних прийомів при формуванні іміджу політика та іміджу політичної організації. 7. У чому полягають основні прийоми нейтралізації опонента під час виборів? 8. Обгрунтуйте роль ораторського мистецтва у забезпеченні іміджу політичного лідера. 9. Розкрийте основні складові професії іміджмейкера. Література Бандурович 0., Стегний А., Чурилов Н. Образ лидера: представления и предпочтения жителей Украины // Социологические исследования. — 2003. — № 3. Вознесенська О. Формування іміджу Президента України засобами документальної фотографії // Наукові студії з політичної психології. — К., 1996. — Вип. 2. Зливков В. Виборча кампанія «Президент-2004». Тенденції конструювання іміджу вірогідного переможця // Соціальна психологія. — 2004. — № 1 (3). Имидж лидера. Политическое консультирование: Психологичесое пособие для политиков /Отв. ред. Е. В. Егорова-Іантман, И. Минтусов. — 2-е изд. — М., 2002. Нарижный Д. Ю., Сурмин Ю. П. Проблемы имиджей кандидатов в президенты Украины // Гуманитарный журнал. — 1999. — № 2. Почепцов Г. Г. Профессия: имиджмейкер. — 2-е изд., испр. и доп. — К., 1998. Фаер С. Приемы стратегии и тактики предвыборной борьбы. — СПб., 1998. Політичне маніпулювання 295 2.6. Політичне маніпулювання Політичне маніпулювання пов'язане зі здійсненням комунікативного впливу (системи комунікативних впливів), які актуалізують в об'єкта впливу певні мотиваційні стани (відчуття, стереотипи), що спонукають його до поведінки бажаної, вигідної для суб'єкта впливу. За будь-яких умов воно передбачає певні приховані психологічні дії, ставлення до об'єктів маніпулювання як до засобів досягнення власних цілей; прагнення отримати однобічну вигоду на основі використання психологічної сили, гри на слабкостях (психологічній уразливості), мотиваційного привнесення (формування штучних потреб і мотивів для зміни поведінки на користь ініціатора маніпулятив-ної дії).
Політичне маніпулювання як вид психологічного впливу Ключовими елементами політичного маніпулювання є прихованість дії; цілеспрямований вплив на масову аудиторію; бажання маніпулятора спрямувати суспільні настрої та поведінку у потрібне русло, що дає підставу для його комплексного визначення. Політичне маніпулювання (франц. manipulation, від лат. manipu-lus — жменя) — комплекс психологічних дій, спрямованих на приховане коригування масової свідомості з метою стимулювання суспільної активності yjnoTpi6HOMy маніпуляторові напрямі в боротьбі за політичну владу, її захоплення, використання, утримання. Процес маніпулювання має такі послідовні фази: 1) пробудження інтересу в потенційного об'єкта маніпулювання до дій (слів) маніпулятора; 2) входження маніпулятора в довіру; 3) зацікавлення інтригою (можливість виграти, дізнатися, отримати тощо); 4) відволікаючий маневр (переведення уваги об'єкта маніпулювання на другорядну деталь; повідомлення сенсаційної звістки, яка не стосується справи, тощо); 5) підміна або приховування слів, предметів, дій; 6) констатація сфабрикованого результату; 7) приховане або відкрите спонукання об'єкта маніпулювання до необхідних маніпуляторові дій, слів, поведінки, вчинків. 296 Прикладні політичні технології
Політичні маніпуляції здійснюють на міжособовому, внутрігруповому, міжгруновому, масовому рівнях. На міжособовому і внутрігруповому рівнях використовують маніпулятивні прийоми, на міжгруповому і масовому — маніпулятивні технології. На кожному рівні застосування політичне маніпулювання має характерні особливості. На рівні людини (особистості) йому притаманні чітке адресування маніпулятивної дії, відносна легкість привернення і переведення уваги, врахування особливостей темпераменту і характеру. Політичне маніпулювання, спрямоване на групу (колектив), як правило, впливає й на певний соціальний елемент, в основі якого лежать професійні, вікові, етнічні та інші ознаки; воно має передбачати подолання зосередження уваги людей на вузькогрупових інтересах, дію механізму емоційного зараження. На масовому рівні маніпулятивні дії втрачають чітку адресність, ґрунтуються передусім на врахуванні особливостей менталітету, використанні най-узагальненіших прийомів психологічної дії, експлуатації притаманних поведінці людини у масі зростаючої емоційності, особистої безвідповідальності, могутньої дії механізмів емоційного зараження. Цікаві думки щодо специфіки і наслідків впливу політичної маніпуляції на широкі верстви населення висловив І. Шумпетер. Він, зокрема, застерігав, що як тільки звичайний громадянин порушує політичні питання, він опускається на нижчий рівень розумової діяльності, його мислення стає асоціативним, афективним, у ньому домінують нераціональні або ірраціональні імпульси. Слабкість логічного елементу в політиці, відсутність раціональної критики відкривають широкі можливості для груп, що переслідують корисливі інтереси, тобто для здійснення політичних маніпуляцій. Тому в аналізі політики доводиться мати справу не зі справжньою, а зі сфабрикованою волею, яка фігурує як продукт, а не рушійна сила політичного процесу. Отже, суть політичного маніпулювання полягає у створенні психологічних важелів впливу у процесі боротьби за владу, завдяки яким здійснюють приховане коригування масової свідомості, вживляють у неї штучні стимули (мотивації дії), спрямовують суспільні настрої та громадську активність у потрібному для маніпулятора напрямі. Його об'єктом можуть бути окремий громадянин, група (організація) й суспільство загалом. Політичне маніпулювання, як правило, має свідомий характер дії, ретельно
Політичне маніпулювання 297 сплановане, організоване, запрограмоване на конкретний результат (завоювання влади, управління, утримання влади), на відміну від міжособового маніпулювання, яке може бути свідомим і несвідомим.
Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 489; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |