Частин. 3 страница

5. Суд може задовольнити заяву і внести відповідні роз'яснення в судове рішення або відмовити у виконанні цього роз'яснення. Так чи інакше, наслід­ком розгляду питання про роз'яснення судового рішення є постановления від-

повідної ухвали. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановления надсилається особі, що звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

6. Незалежно від того, яке рішення прийнято, воно може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судо­вого рішення, та учасниками судового провадження.

Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків

Стаття 381. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків

1. Суд за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з проку­рором, мас право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримі­нального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з роз­глядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійсню­ється згідно із загальними правилами судового провадження, передбачени­ми цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

1. Коментована стаття визначає загальні положення спрощеного прова­дження щодо кримінальних проступків.

За своєю етимологічною сутністю термін «кримінальний проступок» означає вчинок, що «переступає» норми кримінального закону, правила пове­дінки, загальноприйнятий порядок. Кримінальним проступком може виступати винна дія або бездіяльність, що посягає на встановлені законом суспільні від­носини, але характеризується невеликою суспільною небезпечністю навіть у порівнянні зі злочином невеликої тяжкості.

2. Підставою для розгляду обвинувального акта про вчинення криміналь­ного проступку є клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або клопо­тання самого прокурора.

3. Суд має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримі­нального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Для цього ч. 1 ст. 381 КПК перед­бачає такі вимоги: 1) обвинувачений, який був представлений захисником, без­заперечно визнав свою винуватість; 2) він не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини; 3) згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

4. Виклад ч. 1 ст. 381 КПК завершується багатозначною фразою: «... а потерпілий не заперечує проти такого розгляду» (мається на увазі спрощений розгляд. - Авт.). Очевидно, що після цієї фрази мала б даватися вказівка, як по­винен діяти суд у разі заперечення потерпілого спрощеного судового розгляду.

Граматичне тлумачення цього фрагмента правової норми дає змогу дійти однозначного висновку: заперечувальний сполучник «а» наділяє наступну фра-

зу силою імперативної заборони, яка волею законодавця повністю усуває дію висловлених раніше умов, за яких можливий судовий розгляд у судовому за­сіданні за відсутності учасників судового провадження. Тому якщо потерпілий заперечує проти такого розгляду, суд повинен призначити судовий розгляд у судовому засіданні обвинувального акта і викликати для участі в ньому учасни­ків кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне. Тим більше, що такий варіант судового розгляду, щоправда, як альтернативний, передбачений ч. Зет. 382 КПК.

5. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюєть­ся за загальними правилами судового провадження, передбаченого главою 29 КПК, з урахуванням положень параграфу 1 глави 30 КПК.

Стаття382. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні

1. Суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

2. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного про­вадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

3. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинуваль­ного акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

4. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з кло­потанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, на­ступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового про­вадження.

5. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта з клопотан­ням про його розгляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

1. Положення цієї статті регламентують порядок розгляду обвинувально­го акта у спрощеному провадженні. Порядок провадження щодо кримінальних проступків, встановлений у главах 25 та 30, є особливим, диференційованим видом провадження.

Впровадження інституту кримінальних проступків реалізовано з метою мінімізувати навантаження на слідчих і зосередити їх зусилля на розслідуванні більш тяжких правопорушень - злочинів. Про це свідчить строк досудового розслідування, що встановлений у п. 1 ч. 1 ст. 219 КПК, який становить один

місяць з дня повідомлення особі про підозру і який є вдвічі меншим, ніж вста­новлено для досудового розслідування злочинів. Крім того, строк розгляду об­винувального акта в суді становитиме п'ять діб, що свідчить про значну про­цесуальну економію.

2. Розгляд обвинувального акта у такому провадженні обмежений чітко визначеним КПК строком: суду п'ятиденний термін і моменту отримання кло­потання повинен вивчити обвинувальний акт та додані до нього матеріали і ухвалити вирок. Аналіз судом поданих матеріалів у такий короткий строк обу­мовлено здебільшого меншим обсягом документів, оскільки для досудового розслідування кримінальних проступків не дозволяється виконувати негласні слідчі (розшукові) дії, які закріплені в главі 21 КПК, а лише слідчі (розшукові) дії, що регламентовано ст. 300 КПК.

3. За результатами спрощеного провадження ухвалюється вирок суду. Він ухвалюється в порядку, визначеному ст.ст. 369,371 КПК, і повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим (див. ст. 370 КПК). Такий вирок складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин (див. коментар до ст. 374 КПК). Необхідно зауважити, що відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК суд приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Стосовно кримінальних проступків це можуть бути лише рішення, що стосуються таких запобіжних захо­дів, як особисте зобов'язання та особиста порука. Інші запобіжні заходи, як-от: до­машній арешт, застава та тримання під вартою під час досудового розслідування кримінальних проступків не застосовуються, а отже, і не можуть бути предметом розгляду за матеріалами провадження в суді першої інстанції.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК у вироку суду за результатами спроще­ного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обста­вин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Етимологічно термін «оспорювати» синонімічний слову «сперечатися» та означає «змагатися, не поступатися у чому-небудь». Відповідно до ст. 302 КПК прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без судового розгляду в судовому за­сіданні лише після беззаперечного визнання своєї винуватості підозрюваним, коли останній не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Потерпілий та­кож повинен не заперечувати проти такого розгляду. Під час відсутності спо­рів між учасниками провадження останнім роз'яснюється одночасно й те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з таких підстав: розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Важливим є і те, що закон зобов'язує слідчого, прокурора впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального

акта у спрощеному провадженні. Використання терміна «добровільність згоди» є категорією етики та носить оціночний характер.

5. Якщо суд визнає за потрібне, він має право призначити судовий роз­гляд у судовому засіданні обвинувального акта та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження.

6. Учасникам судового провадження надсилається копія вироку за резуль­татами розгляду обвинувального акта, який розглядався у спрощеному прова­дженні, не пізніше наступного дня після його винесення.

7. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта, який розглядався у спрощеному провадженні, може бути оскаржений в апеляційному порядку (див. коментар до ст. 392 КПК).

8. Якщо вирок суду першої інстанції був ухвалений за результатами спро­щеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК, то він не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду проваджен­ня за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуван­ням обставини.

§ 2. Провадження у суді присяжних

Стаття 383. Порядок провадження в суді присяжних

1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відпо­відно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.

2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

3. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, перед­баченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні ви­рішують спільно.

1. Порядок провадження в суді присяжних здійснюється згідно із загаль­ними правилами КПК та з особливостями, які встановлені параграфом 2.

2. Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, в якій наголошується, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, можуть утворюватися суди присяжних. Суд присяж­них уособлює інструмент формування правової ідеології, вдосконалення та ескалації інституту змагальності, виховання довіри широкого загалу до суду як до органу, що поважає права та свободи людини. Колегіальність як засада судочинства була визначена однією з перших ще на ранніх етапах становлення судових інституцій держави. За умов подальшої гуманізації суспільства відро­дження суду присяжних є найбільш перспективним.

3. Частина 2 ст. 383 КПК передбачає, що суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

4. Відповідно до п. 21 ст. 3 КПК судом першої інстанції є районний, район­ний у місті, міський чи міськрайонний суд, який має право ухвалювати вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження.

5. Склад суду присяжних відповідно до ч. З ст. 31 КПК, в якій зазнача­ється, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обви­нуваченого визначається у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

6. Стаття 31 КПК (ч. 3) містить правило про те, що кримінальне прова­дження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних сто­совно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

7. Усі питання, пов'язані із судовим розглядом, судді і присяжні вирішу­ють спільно (ч. З ст. 383 КПК). Єдиний виняток передбачений абз. З ч. З ст. 331 КПК, де йдеться про обрання, скасування або заміну запобіжного заходу в суді. Ці питання під час здійснення судового провадження судом присяжних вирішує головуючий.

Стаття 384. Роз'яснення права на суд присяжних

1. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчинен­ні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження сто­совно нього судом присяжних.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження су­дом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів до-судового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

1. Коментована стаття формулює загальні положення щодо роз'яснення права на суд присяжних.

2. Обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, прокурор чи суд зобов'язані роз'яснити можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовного нього судом присяжних.

3. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість роз­гляду такого провадження судом присяжних додається до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

4. Під час підготовчого судового засідання (ст. 314 КПК) обвинувачений має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосов­но нього судом присяжних.

5. Право на заявления такого клопотання має тільки обвинувачений, який вчинив злочин, що передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Стаття 385. Виклик присяжних

1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий даг секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою доку­ментообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викли­кані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки при­сяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) не­відкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звіль­нити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

1. Правила цієї статті регламентують порядок виклику присяжних. Ви­клик присяжних являє собою вимогу головуючого до секретаря судового за­сідання про розпорядження з'явитися присяжним у суд.

2. Головуючий - професійний суддя, який головує при колегіальному су­довому розгляді (п. 2 ст. З КПК), дає секретарю судового засідання розпоря­дження про виклик присяжних у кількості семи осіб. Ці особи визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

3. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжними є громадяни України, які у випадках, визначених КПК, вирішують справи у складі суду спільно, забезпечуючи згідно з Конституцією України без­посередню участь народу у здійсненні правосуддя. До суду як присяжні можуть бути викликані громадяни, які внесені до списку присяжних згідно зі ст. 58' Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

4. Суд присяжних є не лише нагальною потребою демократизації, а й запро­вадження нових технологій діяльності та нової культури відносин. В усіх краї­нах, де діє суд присяжних, до них ставляться з підкресленою повагою і судді, і технічний персонал суду, і прокурори та адвокати. їм дають зрозуміти, яку високу місію вони виконують не тільки піднесеними словами присяги, а й організацій­ними, однак не менш важливими знаками поваги. Так, особу заздалегідь повідо­мляють, коли вона може бути викликана для виконання завдань присяжного, щоб

-807

людина мала можливість побудувати свої життєві плани з урахуванням майбут­нього виконання громадського обов'язку. Присяжному вручається під розписку письмовий виклик не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.

5. Відповідно до ч. З ст. 385 КПК у виклику зазначаються: 1) день, час і місце проведення судового засідання; 2) права та обов'язки присяжного; 3) перелік вимог до присяжних; 4) підстави для звільнення їх від виконання обов'язків присяжного; 5) припис про його явку; 6) обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

6. Письмовий виклик є підставою для роботодавця щодо обов'язкового звільнення присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснен­ня правосуддя. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про судоустрій та ста­тус суддів» визнаються певні гарантії діяльності присяжних; «За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберіга­ються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу».

Стаття 386. Права і обов'язки присяжного

1. Присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потер­пілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, шо підлягають за­стосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

2. Присяжний зобов'язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судо­вого провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого по­дати необхідну інформацію про себе;

2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпо­рядження головуючого;

3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуаль­них дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

5) не збирати відомості, шо стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням.

6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кри­мінального провадження та процесуальних дій, шо здійснюються (здій­снювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконан­ням його обов'язків.

1. Коментована стаття визначає права та обов'язки присяжного у судовому засіданні.

2. Оскільки в судовому засіданні першочергове значення має дослідження доказів у ході судового провадження, то присяжні вправі брати участь в дослі­дженні всіх відомостей та доказів. Присяжні мають на це такі ж повноваження, що й інші учасники судового засідання (головуючий, сторони).

3. Право присяжного робити під час судового засідання письмові нотатки повинно бути гарантовано: кожен з них має бути забезпечений відповідними письмовими та канцелярськими знаряддями (папір, ручки тощо).

4. Присяжний має право з дозволу головуючого ставити запитання обви­нуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються в залі судового засідання.

5. Присяжний у будь-який момент судового засідання вправі звернутися до головуючого з проханням роз'яснити норми закону, що підлягають застосу­ванню під час вирішення питань, а також юридичні терміни та поняття, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується конкретна особа.

6. Присяжний зобов'язаний відповідати на запитання головуючого і учас­ників судового провадження щодо його можливої участі в судовому проваджен­ні, а також про наявність перешкод, які позбавляють його участі в судовому засіданні. Крім того, він повідомляє про його стосунки з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду. На вимогу голо­вуючого він повинен подати необхідну інформацію про себе.

7. Під необхідною інформацією, яку зобов'язаний надати присяжний го­ловуючому, слід розуміти документи та письмові пояснення, які необхідні для вирішення питання про відвід присяжного.

8. Присяжний зобов'язаний додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого. Якщо, на думку присяжного, розпо­рядження головуючого є незаконним, він повинен заявити про це. Така заява фіксується в журналі судового засідання.

9. Присяжний зобов'язаний не відлучатись із залу судового засідання, окрім випадків, коли дозвіл на це дав головуючий у зв'язку з хворобою присяж­ного чи іншими поважними причинами. В такому випадку головуючий оголо­шує перерву або заміняє присяжного запасним.

10. У разі неможливості своєчасно з'явитися за викликом суду присяжний повинен завчасно повідомити про це суд та вказати причину своєї неявки.

11. Присяжному забороняється поза судовим засіданням збирати відо­мості, що стосуються кримінального провадження. Це означає, що він не може збирати такі відомості шляхом ознайомлення з газетами, журналами,

-809

переглядом телепередач, прослуховуванням радіопередач, а також бесід з оче­видцями, працівниками слідчих органів, журналістами та іншими особами.

12. Присяжному забороняється розголошувати відомості, які безпосе­редньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій. що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Стаття 387. Відбір присяжних у суді

1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає роз­гляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його учас­ті в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або за­коном підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості при­сяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконан­ня їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяж­ного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

4. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового прова­дження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76

Дата добавления: 2015-06-25