Про фінансові результати Промінвестбанку

ЗВІТ

ЗА СТАНОМ НА 31 ГРУДНЯ 2006 Р. (тис. грн)

Ря­док	Найменування статті	Примі­тки	2006 р.	2005 рік
1,1	Процентний дохід		1 957 494	15 81364
1.2	Процентні витрати		(1 101 387)	(804 562)
	Чистий комісійний дохід		551 368	523 672
2.1	Комісійний дохід		593 035	559 448
2.2	Комісійні витрати		(41 667)	(35 776)
	Торговельний дохід		78 186	16 325
	Дохід у вигляді дивідендів
	Дохід від участі в капіталі
	Інший дохід		29 014	29 821
	Усього доходів		1516 133	1 350 796
	Загальні адміністративні витрати		(348 901)	(305 903)
	Витрати на персонал		(520 310)	(402 947)
	Втрати від участі в капіталі		(8)
	Інші витрати		(92 515)	(52 202)
	Прибуток від операцій		554 399	589 744
	Чисті витрати на формування ре­зервів		(240 840)	(292 556)
	Дохід/збиток від довгострокових активів, призначених для продажу
	Прибуток до оподаткування		313 559	297 188
	Витрати на податок на прибуток		(90 777)	(88 050)
	Прибуток після оподаткування		222 782	209 138
	Чистий прибуток/збиток від прода­жу довгострокових активів, призна­чених для продажу
	Чистий прибуток/збиток банку		222 782	209 138
	Чистий прибуток на одну просту акцію (грн)		—	—
	Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (грн)		—	—

Аналіз структури базується на відсоткових значеннях, кож­ного рядку по відношенню до загального підсумку. Зміни від­носної важливості статей протягом часу показують зміни пи­томої ваги операцій банку. Коефіцієнтний аналіз передбачає аналіз структури за рахунок віднесення доходів та видатків до відповідних статей балансу. Кількість коефіцієнтів, що можуть бути використані при аналізі фінансового стану, обмежена ли­ше кількістю рахунків балансового звіту та звіту про фінансові результати.

1.5.3. Звіт про рух грошових коштів

Метою Звіту про рух грошових коштів є надання кори­стувачам фінансових звітів підстав для оцінки спроможності ба­нку (материнського банку) генерувати грошові кошти, а також його потреби в них. Від підтримування банком (материнським банком) позитивного рівня грошових коштів (як і від його спро­можності отримувати прибуток) залежить перспектива його роз­витку.

Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отриманих банком (материнським банком) готівкових та безготівкових кош­тів і напрям їх використання у звітному періоді, а також рух гро­шових коштів за звітний період залежно від виду діяльності (опе­раційна, інвестиційна, фінансова).

Результат змін у русі грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності має відповідати змінам у грошових коштах та їх еквівалентах у звітному періоді.

Для визначення обсягу руху грошових коштів застосовуються прямий та непрямий методи. Прямий метод вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошо­вих коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних по­казників в аналітичному обліку. Складання звіту про рух грошо­вих коштів за непрямим методом ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників звіту «Баланс», Звіту про фінансові результати та мінімальній потребі використання даних безпосередньо з первинних документів, регістрів і рахунків бухгалтерського обліку.

Банк (материнський банк) самостійно вибирає метод складан­ня звіту (прямий або непрямий) (табл. 1.7).

Таблиця 1.7

₄ ^ї^Ті!^{РО РУХ гр}ОШОВИХ КОШТІВ ПРОМІНВЕСТБАНКУ ЗА СТАНОМ НА 31 ГРУДНЯ 2006 Р. (НЕПРЯМИЙ МЕТОД) (ТИС. ГРН)

Ря­док	Найменування статті	Примітка	2006 рік	2005 рік
1	2	3	4
	І. ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
	Чистий прибуток (збиток) поточного періоду		222 782	209 138*
	Нараховані витрати	прим. 15	10 475
	Нараховані доходи			(11 360)
	Амортизація необоротних активів	прим. 23	93 661	101 825
	Резерви під сумнівні борги, знецінення активів	прим.25	240 840
	Торговельний результат		(27 222)	29*
	Нарахований та відстрочений податок			(18 767)
	Прибуток (збиток) від продажу інвестицій			(1373)
	Прибуток від інвестицій в асоційовані компанії		(1266)	(2496)
	Амортизація дисконту і премії цінних паперів		(535)	(861)
	Інший рух коштів, які не є грошовими		41 420	(218)
	Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку		595 610	574 318
	Зменшення (збільшення) коштів, які розміщені в інших банках, кредитів та передоплат іншим банкам		30 661	172 163

14 Зменшення (збільшення) кредитів, які надані клієнтам

прим. 6.3

(З 185 942)

(3 416 505)

Зменшення (збільшення) інших активів

(18 397)

24 700

Збільшення (зменшення) коштів, які отримані від Наці­онального банку України

Збільшення (зменшення) коштів інших банків

263 375

52 306

Збільшення (зменшення) коштів на поточних та депози­тних рахунках

2 454 052

3 832 251

Збільшення (зменшення) коштів, залучених під ощадні (депозитні) сертифікати

66 716

Збільшення (зменшення) інших зобов'язань

(89 593)

Реалізація (придбання) цінних паперів у торговому портфелі, у портфелі банку на продаж

прим. 4; 5

17 777

29 338

Чисте збільшення (зменшення) активів та зобов'язань від операційної діяльності

(369 886)

609 480

Чистий приплив (відплив) грошових коштів від опера­ційної діяльності

225 724

1 183 798

II. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Погашення (придбання) цінних паперів у портфелі бан­ку до погашення

прим.7

Зменшення (збільшення) інвестицій в асоційовані ком­панії

прим.

(1247)

Зменшення (збільшення) інвестицій у дочірні компанії

прим.

Закінчення табл. 1.7

Ря­док	Найменування статті	Примітка	2006 рік	2005 рік
/	2	3	4	5
	Зменшення (збільшення) основних засобів та нематеріа­льних активів		(131 516)	(129 644)
	Чистий відплив грошових коштів від інвестиційної дія­льності		(128 506)	(120 960)
III. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
	Збільшення (зменшення) цінних паперів власного боргу
ЗО	Збільшення (зменшення) субординованих зобов'язань
	Збільшення (зменшення) сплаченого акціонерного капі­талу
	Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду	прим.18	(19 980)	(19958)
	Чистий приплив грошових коштів від фінансової діяль­ності		(19 980)	(19958)
	Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів та їх еквівалентів		77 238	1 042 880
	Грошові кошти та їх еквіваленти на початок року		2 605 737	1 562 857
	Грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року		2 682 975	2 605 737

1.5.4. Управлінський облік як джерело інформаційного забезпечення аналізу банківської діяльності

Ефективна організація управлінського обліку — актуа­льна проблема кожного банку незалежно від його масштабів та специфіки.

Адже повнота і своєчасність інформації про поточний стан підприємства, вчасно прийняті управлінські рішення сприяють оперативному маневруванню ресурсами, успішному подоланню ускладнень, які можуть виникати в процесі роботи.

Бухгалтерський облік у банківських установах здійснюється з метою надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про їх фінансовий стан. Ця інформація має форму ба­нківської звітності, яка складається за даними бухгалтерського обліку.

Серед зовнішніх користувачів звітністю — акціонери, інвес­тори, клієнти фінансово-кредитної установи, а також Національ­ний банк та інші контролюючі органи держави. Склад, форма і терміни надання банківської звітності визначені чинним законо­давством, а методика та порядок її складання — стандартами бу­хгалтерського обліку й нормативно-правовими документами НБУ. Технологія складання звітів забезпечується уніфікованими програмно-технічними засобами «АРМ-Статзвітність».

Внутрішні користувачі — члени правління банку, керівники його підрозділів, фахівці служб планування й маркетингу, мене­джери з продажу послуг користуються банківською звітністю з метою розробки стратегії розвитку та планування майбутніх опе­рацій, оптимізації використання ресурсів, оцінки ефективності фінансових програм. Причому для прийняття правильних і своє­часних управлінських рішень їм необхідна оперативніша й дета­льніша, ніж стандартні дані фінансової й статистичної звітності, інформація. Саме такі дані систематизуються в процесі управлін­ського обліку банку.

Нинішня його ідеологія базується на практиці вітчизняного виробничого обліку та на досвіді застосування управлінських стандартів в економічно розвинутих країнах, зокрема у Велико­британії (її стандарт відомий за науковою назвою managerial accounting та Європейському Союзі (controlling).

Організація управлінського обліку банку суттєво позначається на ефективності управління загалом. Причому як на стадії плану-

вання, визначення загальної мети і конкретних завдань розвитку, так і в процесі аналізу і контролю показників розвитку. Слід за­уважити, що ефективно регулювати господарський процес на ос­нові даних управлінського обліку можна лише в тому разі, якщо відповідна інформація надається своєчасно. Тому першою і ви­значальною особливістю управлінського обліку є оперативність необхідної для аналізу інформації.

Друга особливість полягає у його системності. Важливо, щоб деталізований облік господарських операцій провадився не лише по банку в цілому, а й за його підрозділами, напрямами бізнесу, за окремими фінансовими інструментами.

Виходячи з практики, об'єкти управлінського обліку можна об'єднати у три основних групи:

• центри відповідальності (філії, відділення тощо);

• центри прибутку та витрат (департаменти, управління, від­діли);

• центри рентабельності (проекти, напрями бізнесу, банківські продукти).

Третя особливість управлінського обліку пов'язана з організа­цією звітності, яка не регламентується централізовано, а визнача­ється банком самостійно — шляхом розробки та застосування відповідних внутрішніх положень, що обумовлюють склад і тер­міни подання звітів, заходи щодо забезпечення їх повноти, своє­часності й конфіденційності тощо.

Тобто управлінський облік можна розглядати як процес фор­мування спеціалізованих звітів, необхідних для прийняття управ­лінських рішень у конкретному організаційно-функціональ­ному структурному підрозділі банку та у банківській установі в цілому.

Як свідчить досвід, реєстрація даних управлінського обліку може бути організована за кількома варіантами.

Основні з них такі:

• позасистемний облік;

• облік із використанням аналітичних рахунків 1-7 класів;

• облік із використанням рахунків 8 класу.

Позасистемним обліком передбачена реєстрація даних управ­лінського обліку на особливих реєстрах — окремо від даних бух­галтерського обліку. За такого підходу кожна банківська операція спочатку відображається традиційним проведенням і заноситься до реєстрів бухгалтерського обліку, а потім «розноситься» по ре­єстрах управлінського обліку, на основі яких і формуються управлінські звіти (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Позасистемна організація управлінського обліку

Перевагами такого методу є незалежність від фінансової і ста­тистичної звітності, можливість вільного встановлення та зміни правил управлінського обліку, обсягів та структури форм звітно­сті, введення нових показників тощо.

Серед недоліків — недостатня оперативність і потреба у залу­ченні до роботи додаткового бухгалтерського персоналу.

Методом аналітичних рахунків передбачено розподіл балан­сових рахунків на кілька систематизованих аналітичних, потріб­них для відображення операцій у реєстрах управлінського обліку. Отже, у разі застосування цього методу всі необхідні відомості заносяться в бухгалтерські реєстри і водночас використовуються для управлінської звітності.

Перевагою цього методу є об'єднана інформаційна база, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Завдяки дублюван­ню бухгалтерських записів посилюється контроль за достовірніс­тю відображеної інформації.

Однак метод має і суттєві недоліки. Серед них:

• збільшення кількості аналітичних рахунків, ведення яких повинно відповідати загальним правилам бухгалтерського облі­ку, стандартам відкриття та визначення певних параметрів, по­рядку формування меморіальних ордерів тощо;

• зростання кількості проведень, які відображають одну й ту ж операцію.

І, нарешті, розглянемо метод управлінських рахунків. Факти­чно мова йде про поєднання переваг позасистемної організації управлінського обліку й методу аналітичних рахунків.

Застосування методу управлінських рахунків сприяє створен­ню єдиного інформаційно-аналітичного простору банку і найбі­льшою мірою відповідає основним напрямам його фінансового менеджменту. Маємо на увазі:

• розробку банківської політики за окремими сферами діяль­
ності (кредитування, залучення депозитів, інвестицій, надання
послуг тощо);

• банківський маркетинг;

• управління активами й пасивами банку;

• управління прибутком, ліквідністю, власним капіталом, бан­ківськими ризиками тощо.

Особливо важливим аспектом організації управлінського обліку є розробка переліку форм звітності і термінів її надання. Це великий масив інформації про всі банківські операції, при­чому систематизованої за різноманітними напрямами управ­ління.

Одна з головних вимог до управлінської звітності — її опера­тивність. Тому вона повинна мати риси експрес-діагностики, бу­ти вираженням миттєвого погляду на стан діяльності банку, який, однак, надає можливість проводити предметний аналіз, необхід­ний для визначення тактики управління.

Серед таких експрес-звітів мають бути, наприклад:

• щомісячний і щоквартальний звіти про виконання бюд­жету;

• щоденний звіт про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості;

• щоденний платіжний календар;

• щоденний звіт про рух кредитних та депозитних коштів у розрізі відділень;

• щоденний звіт про структуру залучених і розміщених коштів за термінами використання;

• щоденний звіт про вартість ресурсів та дохідність активів;

• щодекадний звіт про рентабельність окремих видів біз­несу;

• щомісячний звіт про доходи і витрати відділень.

Серед принципових питань, які мають бути вирішені у разі впровадження управлінського обліку, — визначення структури управлінського рахунку, зокрема аналітичного рахунку 8 класу. Розглянемо метод визначення зазначеної структури, що спира­ється на відповідну класифікацію елементів обліку.

Щодо рахунків, пов'язаних із господарською діяльністю бан­ку, можна застосувати підхід, за яким головними елементами об­ліку є такі три ключові ознаки:

• центри прибутку та витрат (ЦП), класифіковані за видами доходів і витрат;

• центри відповідальності (ЦВ) — філії, відділення;

• центри рентабельності (ЦР) — проекти, напрями бізнесу (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Структура управлінського рахунку

Виходячи із цього, управлінський рахунок 8 класу можна по­дати, наприклад, у такому вигляді:

8 7442 001002 005,

де 7442 — балансовий рахунок поштово-телефонних витрат;

1 — витрати на телефонні розмови по мобільному зв'язку;

2 — відділення № 2, у якому здійснено витрати; 005 — фактори корпоративного бізнесу.

Таким чином можна систематизувати всі рахунки доходів та витрат банку, а також — рахунки, пов'язані з його дебіторською та кредиторською заборгованостями.

Управлінські рахунки, що відображають операції з клієнтами, потребують іншого підходу, оскільки ключовими їх ознаками є терміни розміщення та залучення коштів, валюти операцій, плат­ність ресурсів тощо. Основою для побудови цих рахунків має бу­ти модель управління активами й пасивами, що використовується банком. Згідно з вимогами такої моделі має бути розроблений класифікатор елементів управління — залучених і розміщених ресурсів банку.

3 огляду на це, відповідний управлінський рахунок може ма­
ти, наприклад, такий вигляд:

82630001 002 005, де 2630— балансовий рахунок коротко­строкових депозитів фізичних осіб;

1 — ознака терміну погашення;

2 — відділення № 2, у якому залучено кошти; 005 — ознака виду валюти.

Серед переваг розглянутого методу управлінського обліку — можливість забезпечення необхідної кількості звітів із достат-

ньою деталізацією інформації в умовах спрощених правил від­криття та використання управлінських рахунків. Розподіл реєстрів фінансового та управлінського обліку дає змогу спрощувати базу даних фінансового обліку, розвантажува­ти її за рахунок вилучення надмірної аналітичної інформації. Запропонований метод дає також можливість перевіряти й ко­нтролювати вхідну інформацію шляхом порівняння сум на син­тетичних управлінських рахунках та на аналітичних рахунках 1—7 класів. Найголовнішою ж його перевагою є можливість оперативного формування системи управлінських звітів за вимогами моделі управління, прийнятої у конкретному банку. Рекомендована література [З, 6, 20, 24, 31, 36, 41, 47, 7Q Я61

79, 86]

Контрольні запитання

1. Назвіть основних суб'єктів проведення аналізу банківсь­кої діяльності.

2. Які основні об 'єкти аналізу банківської діяльності?

3. Які функції виконує аналіз банківської діяльності?

4. Які чинники, які слід враховувати у процесі аналізу бан­ківської діяльності?

5. В чому полягають мета і завдання аналізу банківської ді­яльності?

6. Перерахуйте основні методи аналізу банківської діяльно­сті.

7. Які математичні методи використовує аналіз банківсь­кої діяльності?

8. Чим часткові моделі аналізу банківської діяльності відрі­зняються від повних?

9. За якими ознаками класифікується аналіз банківської дія­льності?

10. Охарактеризуйте управлінський облік як джерело ана­
лізу банківської діяльності.

Практичні завдання

За даними табл. 1.5—1.7 проаналізуйте дані фінансової звіт­ності Промінвестбанку.

о

Тести

1. Предметом аналізу банківської діяльності є дослідження:

A) комерційної діяльності банку

Б) причинно-наслідкових зв'язків економічних явищ і процесів, які прямо або опосередковано впливають на діяльність банку

B) економічних явищ і процесів, які прямо або опосередковано
впливають на діяльність банку

Г) фінансових результатів банку

Дата добавления: 2015-07-02