Види та етапи аналізу банківської діяльності

У економічній літературі аналіз класифікується за різ­ними ознаками. Ці ознаки доцільно використовувати і під час класифікації видів аналізу банківської діяльності (рис. 1.3). За періодичністю проведення аналіз поділяють на:

• щоденний;

• щотижневий;

• місячний;

• квартальний.

Рис. 1.3. Класифікація видів аналізу банківської діяльності

Залежно від спектра питань, які вивчаються, аналіз поділя­ють на:

• повний, тобто вивчаються всі аспекти діяльності банку, його зовнішні та внутрішні зв'язки;

• тематичний, коли з метою поліпшення окремих напрямів ді­яльності банку розглядається лише вузьке коло питань.

За метою і характером розрізняють:

• попередній аналіз, який застосовують, щоб, оцінивши стан рахунків, з'ясувати, чи спроможний комерційний банк здійсню­вати ті чи інші операції;

• оперативний аналіз, який проводиться у ході поточної дія­льності банку з метою перевірки дотримання нормативів та ін­ших показників. У разі необхідності вживаються термінові захо­ди, щоб підтримувати на належному рівні нормативи та інші показники, а також одержувати достатній прибуток;

• остаточний (подальший) аналіз, необхідний для визначення ефективності роботи комерційного банку у звітний період, вияв­лення резервів підвищення дохідності;

• перспективний аналіз, що застосовується для прогнозування
очікуваних результатів у майбутньому періоді, вибору нових ви­
дів операцій та визначення внутрібанківської політики.

Залежно від об 'єкта аналіз поділяється на шість видів:

• функціональний аналіз дає змогу з'ясувати спеціалізацію, місце установи в системі розподілу банківських послуг, форми і перспективи взаємодії з іншими контрагентами системи, а також допомагає оцінити ефективність і доцільність функцій, які вико­нує банк. Такий аналіз здійснюється на підставі загальної суми балансу, співвідношень розмірів депозитів і кредитів, частки міжбанківських операцій у загальному обсязі ресурсів і вкладень. Мета функціонального аналізу — виявити можливості щодо під­вищення прибутку від банківських операцій та їх ліквідність, її досягають, відмовляючись від неефективних та обираючи про­гресивні шляхи виконання потрібних операцій;

• структурний аналіз здійснюється за видами банківських операцій. Базується на відсоткових значеннях кожного рядка таблиці щодо загального підсумку. Зміни відносних показників окремих статей відображають зміни питомої ваги активів чи па­сивів та прибутків або збитків від окремих операцій банку;

• операційно-вартісний аналіз розгортає масштабну картину становища банку при визначенні його дохідності, допомагає точ­ніше оцінити вартість конкретних операцій, їх прибутковість чи збитковість. Аналіз дає змогу з'ясувати значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку, розробити основні на­прями депозитно-позичкової політики щодо конкретних контра­гентів із метою максимізації доходу; рейтинговий аналіз має ви­няткове значення для комплексної оцінки інансового стану комерційних банків і порівняння їх між собою. Рейтинг визнача­ють на підставі висновків, зроблених спеціалістами різних кате­горій. Експертна оцінка грунтується на досвіді і кваліфікації фа­хівців, які, використовуючи доступну їм інформацію, аналізують якісні й кількісні параметри. Бухгалтерська оцінка здійснюється на основі офіційної фінансової звітності банку шляхом аналізу лише кількісних показників;

• факторний аналіз покликаний з'ясувати вплив окремих чин­ників на показники фінансового стану банку, виявити його сильні і слабкі сторони, зорієнтувати, як найповніше використовувати внутрішні резерви, приймати правильні управлінські рішення та розробляти ефективну стратегію розвитку. В практиці факторно­го аналізу застосовують методи ланцюгових підставлянь і пайо­вої участі;

Дата добавления: 2015-07-02