Контроль за ризиком

Контроль за ризиком називається методом мінімізації збитків. Він здійснюється кількома способами.

По-перше, методом диверсифікованості, під яким розумі­ється інвестування засобів у більш ніж один вид активів. Ди-версифікованість у підприємництві полягає в розподілі зусиль і капіта­ловкладень між різноманітними видами діяльності.

У теорії імовірностей доводиться, що імовірність одночас­ного настання відразу всіх або навіть декількох несприятливих подій значно менша, ніж кожного з них окремо. Саме на основі цього висновку і будується диверсифікованість. Наприклад, розробка диверсифікованого набору послуг у туристичній діяльності, створення портфеля цінних паперів, мінімізуючий ризик вкладання грошей. По суті, диверсифікованість - це "роз­пилення" ризику за принципом: "не клади яйця в один кошик" або "не тримай гроші в одній кишені".

Диверсифікованість може здійснюватися в часі і просторі. У часі вона означає додавання зусиль не одночасно до всіх мож­ливих напрямів, а послідовно. Скажімо, запланувати освоєння декіль­кох турів, але розосередити досягнення цього на певно­му відрізку часу і не всі одразу.

У просторі вона означає розосередження зусиль на значній території. Наприклад, створення підрозділів туристичних підприємств, банків, страхових компаній і т.д. у різних населе­них пун­ктах можна віднести до просторової диверсифікова­ності. Так само розробка туристичних про­дуктів, що охоплю­ють різні точки країни чи різні країни, означає просторову диверсифікова­ність.

Розрізняють також концентричну і горизонтальну диверси­фікованості. Концентрична диверси­фікованість належить до вже освоєних видів діяльності, горизонтальна - до нового. Так, попов­нення асортименту послуг, подібних вже використовува­ним підприємством, є концентричною диверсифікованістю. Освоєння ж нових є концентричною диверсифікованістю.

До будь-якого методу керування ризиком варто підходити творчо і виважено, у тому числі до диверсифікованості. Засто­совуючи диверсифікованість, необхідно враховувати наступне:

диверсифікованість може не тільки зменшити, а й збільшити ризик. Це можна спостерігати в тому випадку, якщо нові поля діяльності не відомі для підприємства або в яких його професійні знання обмежені;

не будь-який ризик можна зменшити за допомогою ди­версифікованості. Ризики, пов'язані з очікуванням кри­зи або підйому економіки, рухом банківського відсот­ка, політичний ризик і ряд інших не піддаються диверсифікованості.

По-друге, способом уникнення ризику, тобто відмови від операції, пов'язаної з ризиком. Напри­клад, відмова від впровад­ження певної послуги, від поїздки, пов'язаної з ризиком, неба­жання мати справу з контрагентом, що вже тебе підводив або якому просто не довіряєш, нарешті, від­мова від підприємниць­кої діяльності.

Це найбільш простий і радикальний спосіб зниження ризи­ку. Він дозволяє уникнути можли­вих втрат, але не залишає надії на одержання бажаного результату. До уникнення ризи­ку ва­рто вдаватися виважено, оскільки можливий обсяг прибут­ку від певної діяльності може значно перевищувати можливі втрати у разі здійснення ризику в ній. У будь-якому випадку необхідно враховувати такі моменти:

уникнути деяких ризиків просто неможливо, зокрема, це стосується ризиків цивільної відпові­дальності;

відхилення від одних ризиків може призвести до виник­нення інших, можливо більш значимих ризиків, наприк­лад, відмова від польоту на літаку ставить перед пробле­му вибору іншого виду транспорту, теж ризикованого.

По-третє, шляхом запобігання збитків, тобто за рахунок проведення заходів, що дозволяють звести нанівець імовірність деяких збитків. Наприклад, організація охорони виробництва, інвес­тування засобів у безризикові цінні папери - державні облігації. Однак з погляду теорії імовір­ностей ймовірність повного запобігання збитків дорівнює нулю. Навіть власні об­лігації, які вважаються безризиковими, держава за певних умов може відмовитися погасити.

По-четверте, способом мінімізації втрат, тобто проведенням заходів, що дозволяють знизити або імовірність настання неспри­ятливого випадку, або величину збитку до мінімально можливої. Най­частіше мінімізація ризику досягається за допомогою різних запобіжних заходів, наприклад, орга­нізація безпеки праці, про­типожежні заходи, посилення безпеки будинків і споруд, уста­новка си­стем контролю й оповіщення, навчання персоналу спо­собам поводження в екстремальних ситу­аціях і т.ін. Іноді диверсифікованість не виділяють в окремий метод керування ри­зиком, а розгля­дають як один із методів мінімізації втрат.

Існує такий досить часто застосовуваний метод, як мінімізація втрат шляхом поділу (сегре­гації) або об'єднання (комбінації) ризиків.

Поділ ризиків здійснюється, як правило, за рахунок поділу активів фірми. Суть поділу - скоро­чення максимально можли­вих втрат за одну подію, але збільшення кількості ризикованих подій. Активи можна поділити двома шляхами:

фізичний поділ самих активів;

поділ власності.

Приклад першого поділу активів - зберігання їх у різних банках, тобто диверсифікованість. Прикладом другого способу є використання особливих фінансових і правових моментів. На­приклад, власність записується на різних членів родини або на ім'я корпорації і трастових фірм, створених для цих цілей.

Під об'єднанням ризиків розуміється метод зниження ри­зиків, при якому можливий ризик поді­ляється між суб'єктами економіки. Об'єднання або комбінація ризиків, як і поділ, теж робить втрати більш передбачуваними, тому що зростає кількість одиниць, що піддаються ризику.

Комбінація ризиків може відбуватися шляхом внутрішньо­го зростання, наприклад, освоєння до­даткових видів туристич­них продуктів, а також злиття декількох фірм, створення спільних підприємств. Нова підприємницька одиниця матиме

більше активів, ніж первісні, і тим самим зможе поглинути більші ризики.

По-п'яте, шляхом передачі контролю за ризиком (трансфе­ром) - відмовою від участі в ризико­ваному заході (але не від самого заходу) за рахунок залучення іншої сторони. Наприк­лад, най­няти субпідрядника, передати ризик за зберігання ван­тажу перевізнику. Основний спосіб пере­дачі підприємницько­го ризику здійснюється шляхом укладення контракту.

Можна виділити три причини, з яких передача ризику ви­гідна як для сторони, що передає (трансфера), так і для прий­маючої (трансфері):

втрати, які завеликі для трансфера, можуть бути незнач­ними для трансфері;

трансфері може знати більш дієві засоби і мати кращі можливості для скорочення можливих втрат;

трансфері може знаходитися в кращій позиції щодо ско­рочення втрат або контролю за ризи­ком.

Трансфер ризику - не обов'язково є найбільш безпечним і ефективним засобом мінімізації ри­зику. Трансфери може не тільки не мати достатніх засобів для покриття можливих втрат, але, як правило, він не має ефективних важелів для зниження рівня ризику, оскільки, зокрема, бере під свою відповідальність майно, яке йому неналежить.

Дата добавления: 2015-06-27