Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Творчий потенціал як умова розвитку соціальної активності старшокласників




Особливості старшокласників визначаються конкретними соціальними обставинами, насамперед – зміною місця дитини в суспільстві, зміною її позиції при вступі в нові відносини зі світом дорослих, світом їх цінностей, що визначає новий зміст її свідомості. У них є кілька можливостей для відчуття власної індивідуальності, креативності. Одна з них – розвиток своєї особистості за зразком та подобою особистості дорослої людини, оскільки

саме дорослий в очах дитини володіє самостійністю, лідерськими здібностями і соціальною креативністю. Тому перше, чого прагне старшокласник, це показати собі та оточуючим, що він вже не дитина. Для того, щоб відважитися на самостійні вчинки, старшокласник мимоволі переконується, що він має на це право, бо він вже дорослий.

Для творчого самовираження особистість має оволодіти культурними нормами. Це, з одного боку, гарантує те, що творче самовираження здійснюватиметься в певних культурно заданих межах і не завдасть суспільству шкоди, не руйнуватиме його основ. З іншого боку, в творчому

самовираженні використовуються в якості основи культурно вироблені засоби. Якщо завершення процесу особистісного розвитку характеризується засвоєнням культурно заданих зразків, то це веде до глухого кута – стереотипізації, шаблону. Якщо ж таке засвоєння є лише етапом розвитку, після якого відбувається вільне і гнучке творче використання засобів для вираження власної індивідуальності, то воно відкриває широкі можливості для особистісного зростання.

У контексті даної проблеми не може залишатись поза увагою думка Волкова Ю. В., який розглядає соціальну активність як «рису особистості або якоїсь спільності людей», що характеризує її участь у вирішенні практичних завдань, що стоять перед суспільством в конкретних суспільно-історичних умовах,виділяючи такі види суспільної активності: трудова, творча, освоєннязнань і практичного досвіду, соціально-політична, військово-патріотична та культурно-творча [13, с.20].

Викликає інтерес і дослідження Тарасюка С. О. [61, с. 3], де соціальна «активність» представлена значно ширше, тобто трьома великими блоками:

Перший блок – це стійкі внутрішньо-особистісні переконання, які формуються у процесі розвитку і виховання, активної взаємодії особистості з навколишнім світом і характеризують її яксуспільну істоту, забезпечуючи її самоцінність як індивідуальності.

Другий блок – це сам процес діяльності.

Третя складова соціальної активності – умови і фактори ситуації, в якій діє індивід.

У окремих психолого-педагогічних дослідженнях пропонується оцінювання діяльності кожного школяра за сукупним критерієм соціальної активності, за критерієм «факту», «часу», «відношення» [53,с. 17]. При цьому де інтенсивність «факту» з’ясовує участь школярів у суспільно значущих видах діяльності, велике значення має визначення мотивів участі (за власною ініціативою або з потреби) у виконанні громадських доручень; критерій «факту» – сума витрат на соціально активні дії і відсоток витраченого часу від загального бюджету часу учня; критерії соціально значущого результату діяльності [33, с.77].

Учні, що мають творчий потенціал та перевагу творчих елементів у діяльності, є більш соціально адаптованими.

У формуванні соціальної активності підлітків, творчий потенціал має наступні прояви [11, с.33]:

· можливість продуктивно діяти в ситуаціях новизни й невизначеності, при недоліках інформації, коли немає заздалегідь відомих способів дій, що гарантовано ведуть до позитивного результату;

· можливість створювати що-небудь, що володіє новизною й оригінальністю.

У такий спосіб творчий потенціал містить у собі:

· інтелектуальні передумови творчої діяльності, що дозволяє створити щось нове, ранішеневідоме, а також попередня база знань, високий інтелектуальний поріг, що необхідно для тогощоб це нове створити;

· особистісні якості, що дозволяють продуктивно діяти в ситуаціях невизначеності, виходити за рамки передбачуваного, проявляти спонтанність;

· метатворчість – життєва позиція людини, що припускає відмову від шаблонності, стереотипності в судженнях і діях, бажання сприймати й створювати щось нове, змінюватися самій й змінювати світ навколо себе, високу цінність волі, активності й розвитку.

Загальні характеристики прояву творчого потенціалу старшокласників:

· Продукти, що створені завдяки творчому потенціалу. Здатність породжувати щось нове, незвичайне оригінальне.

· Процеси. Творчий потенціал як особливий різновид творчого мислення, високорозвинена уява, естетичне світосприймання.

· Особистісні якості. Творчий потенціал як відкритість до нового життєвого досвіду, незалежність, гнучкість, динамічність, оригінальність, самобутність особистості.

· Зовнішні умови. Творчий потенціал як здатність продуктивно діяти в ситуаціях з високимступенем невизначеності, де відсутні заздалегідь відомі алгоритми.

Аналізуючи значну кількість розробок, зміст поняття «творчий потенціал особи» з психологічної точки зору, коротко можна передати так: це інтегральна властивість у вигляді здібності, що дає змогу людині здійснювати предметну діяльність. За своїми витоками ця властивість людського індивіда є результатом природної й соціальної активності, зовнішнім виявом якої виступає праця, доцільна діяльність, що органічно включає свідомість і спілкування, які проявляються у формі пізнавальної та комунікативної діяльності. Творча активність історично виникає з трудової активності, формуючись і розвиваючись на її основі, так розвиток творчого потенціалу, невіддільний від здатності до праці, обумовлює розвиток особистості.

На основі вище сказаного можна зробити висновок, що старшокласник

виходить на якісно нову соціальну позицію, починає формуватися його свідоме ставлення до себе як члена суспільства. Творчий потенціал як цілісна якість людини, соціальної за своєю сутністю, виникає в процесі соціалізації та проявляється у творчій активності людини, і, звичайно, є умовою розвитку соціальної активності старшокласника.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 622; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.