Загально-методичні підходи до організації закріплення знань, умінь та навичок при вивченні початкового курсу математики

НА ЕТАПІ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ

Відомо, що урок як цілісна система складається з певних етапів, на кожному з яких вчителем та учнями виконуються певні завдання, що передбачає реалізацію певної мети.

Закріплення, як зазначалося вище, відбувається не тільки на окремому етапі закріплення знань, умінь та навичок, а й на інших етапах уроку. Розглянемо особливості закріплення як процесу пізнання на уроках математики.

Контроль, корекція та закріплення знань, умінь та навичок учнів є одним із етапів, на якому відбувається закріплення. Компонентами цього етапу є: перевірка домашньої роботи, опитування учнів і усні обчислення. Саме ці елементи уроку використовують як для контролю, так і для закріплення знань. Кожний із зазначених видів робіт має свою специфіку. [Палько А.А. Урок математики та вимоги до нього/ А.А.Палько//Математика в школі.-2010.-№3.-С.23]

Опишемо їх детальніше.

Перевірка домашньої роботи. Самостійне виконання дітьми домашніх завдань було і залишається важливою ланкою навчання математики. Воно сприяє розвитку та закріпленню знань учнів, формуванню їхніх умінь і навичок, привчає дітей до систематичної і наполегливої праці. Немає сумніву, що за належної організації навчальної діяльності учнів програмовий матеріал в початковій школі можна опрацювати на уроках. Проте добитися високого рівня засвоєння знань та навичок самостійної роботи в оволодінні математичним матеріалом, зокрема в розв’язуванні задач майже неможливо. Тому домашнє завдання має на меті самостійне закріплення вивченого на уроці.

Щоб цей вид навчальної роботи був справді корисним і ефективним, потрібно звертати увагу на активізацію діяльності учнів під час перевірки домашньої роботи. Виконувати перевірку треба швидко, чітко, часто змінюючи форму. [Лисий О.Д. Урок математики в допоміжній школі/О.Д.Лисий//Початкова школа.-2011.-№9.-С.14]

Усне опитування. Усне опитування дає можливість вивчити учня та динаміку його успішності. Опитування передбачає: контроль і перевірку знань, умінь і навичок учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; підготовку до сприймання нових знань. Усне опитування має бути стимулюючим у навчанні школярів. Його потрібно проводити систематично й послідовно, застосовуючи індивідуальний підхід до учнів, розвиваючи в них самоконтроль, зацікавленість у перевірці знань і оцінюючи їхні знання.

Для з’ясування рівня засвоєння знань і виявлення прогалин у навчання вчитель використовує індивідуальне опитування. Це може бути робота біля дошки, де учень самостійно розв’язує задачу чи приклади. Таке опитування декількох учнів дає можливість вчителю зрозуміти, що потрібно повторити і закріпити.

Для закріплення раніше вивченого матеріалу на цьому етапі уроку використовують і фронтальне опитування. Опитування проводиться у формі бесіди. Для повторення доцільно обрати одну-дві теми.

Одним із основних компонентів цього етапу є усні обчислення. Головна мета усних обчислень – засвоєння таблиць арифметичних дій, формування обчислювальних навичок. Вони сприяють також формуванню у дітей вмінь і навичок розв'язувати задачі, розвитку уявлень про математичні поняття, засвоєнню математичної термінології, дають змогу спостерігати деякі математичні закономірності. У ході обчислень пропонують також вправи на розпізнавання геометричних фігур, на порівняння чисел, на знаходження істотної ознаки ряду чисел чи множини фігур та ін.

Усні обчислення. Усні обчислення – специфічна самостійна частина уроку математики (4-6 хв), але в доборі змісту завдань вона нерідко пов'язується з опитуванням чи підготовкою до сприймання нового матеріалу. Добір завдань для усних обчислень визначається темою уроку, метою закріплення та ліквідації прогалин у знаннях учнів, розвивальною метою навчання математики.

Добираючи завдання для усних обчислень, варто використовувати той матеріал підручника, який з тих чи інших причин не використовувався на попередніх уроках.

Для усних обчислень можна використати також вправи і задачі, опрацьовані на попередніх уроках: повторно знаходити значення виразів, розв'язувати задачі чи тільки складати плани розв'язування задач; практикувати постановку додаткових запитань до завдань підручника, модифікацію завдань підручника (зміна числових даних, вимоги чи форми проведення). Під час повторного розв'язування задач (2–3 номери, бажано на одному розвороті підручника) учитель відводить час для обдумування (1-2 хв.), а потім пропонує повідомити план розв'язування кожної із задач чи саме розв'язання.

Як правило, усні обчислення проводяться в швидкому темпі (у цьому допомагають попередні записи та наочність). Проте все це не знімає "навчального моменту" – учитель на якусь мить уповільнює хід роботи, вимагаючи від учнів обґрунтувати відповідь чи пояснити хід розв'язання одного із завдань.

[М.В. Богданович М.В. Козак Я.А. Король Методика викладання математики в початкових класах: навч. посібник.-Тернопіль:Богдан,2006.- С.73-75]

Оскільки, засвоєння математичних знань, формування умінь та навичок більшості учнів дається важко, то одразу після опрацювання нового матеріалу відбувається первинне закріплення.

Основна його мета полягає в тому, щоб дізнатися, чи зрозуміли діти новий матеріал, і показати, як його застосовувати. Первинне закріплення здебільшого охоплює пряме відтворення виучуваного матеріалу та коментоване розв'язування математичних завдань. За методикою організації воно істотно залежить від методів пояснення нового матеріалу.

Щоб учні краще осмислили новий матеріал на етапі первинного закріплення, потрібно розчленовувати інформацію на невеликі частини, подавати зразки розв'язання прикладів і задач.

Один з видів роботи – розв'язування задач і вправ, коли один учень працює біля дошки (і часто виконує завдання з коментуванням), а решта робить відповідні записи в своїх зошитах. Нерідко практикується коментований розбір вправ з подальшим розв'язуванням їх на дошці.[Лазарук О.С.Організація ефективного засвоєння математичного матеріалу на уроках математики в початковій школі/ О.С.Лазарук// Початкова школа. – 2011.-№9.-С.19]

Без сумніву, як зазначалося, важливу роль відіграє окремий етап уроку, закріплення знань, умінь та навичок, який передбачає повторення та закріплення. На закріплення матеріалу не слід шкодувати часу. В середньому на цей етап уроку відводиться 15 хв. Важливо забезпечити максимальний вияв самостійності учнів. Для цього створюють різні ситуації щодо застосування знань, нові знання розглядаються в різних аспектах. Під час закріплення вдаються до конкретизації та узагальнення, порівняння, класифікації, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків.

На етапі закріплення застосовуються знання під час фронтального виконання різного роду навчальних завдань (під безпосереднім керівництвом учителя) та самостійної роботи. При визначенні змісту повторення треба враховувати вимоги до знань, умінь і навичок на кінець навчання в кожному класі. Зважаючи на наявність дидактичних матеріалів, учитель уточнює зміст роботи, варіює завдання, підбирає форму їх виконання (фронтальна, колективно-групова, індивідуальна), способи диференційованого підходу до учнів з різною успішністю, засоби зворотного зв'язку тощо. [М.В. Богданович М.В. Козак Я.А. Король Методика викладання математики в початкових класах: навч. посібник.-Тернопіль:Богдан,2006.- С.75-76]

Для закріплення на цьому етапі вчителі використовують роботу з підручником та записами на дошці, на індивідуальних картках, використання зошита з друкованою основою. Ще кращому закріпленню сприяють цікаві завдання з додаткової методичної літератури чи власне придумані.

Можна зробити висновок, що необхідно приділяти належну увагу такому етапу, як етап закріплення знань, умінь та навичок. Адже він є ключовим і показовими у плані того, наскільки глибоко учнями засвоєний навчальний матеріал і як вони зможуть використовувати його для подальшого вивчення і практичного застосування. Безумовно, робота вчителя на цьому етапі потребує великих зусиль, адже вчителю необхідно правильно підібрати форму, вид роботи, знайти правильний підхід до учнів, щоб забезпечити закріплення в пам’яті учнів знань та способів дій, які їм необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом; забезпечити в ході закріплення підвищення рівня усвідомлення вивченого матеріалу; організувати діяльність учнів з відтворення суттєвих ознак вивчених об’єктів; організувати діяльність учнів з відпрацювань вивчених знань і способів дій через застосування їх за зразком і в змінених ситуаціях.

Дата добавления: 2015-07-13