Тема: Розв'язування задач способом відношення. (4 клас)

3. Вивчення нового матеріалу

3.1.Підготовча робота

3.2.Пояснення нового матеріалу

3.3. Первинне закріплення

Розглянемо одну з розв'язаних задач.

Задача. На пошиття трьох чоловічих костюмів витрачено 8 м тканини. Скільки метрів тканини потрібно на 12 таких костюмів?

З к. — 8 м. 12 к.-?

- Більше чи менше потрібно тканини на 12 костюмів, ніж на 3 костюми?

Як дізнатися, у скільки разів більше потрібно тканини на 12 костюмів, ніж на З? Розгляньте розв'язання і поясніть, про що дізнавалися кожною дією:

1) 12: 3 = 4 (рази);

2) 8 • 4 = 32 (м).

Тема: Записування чисел 11-20 цифрами (1 клас)

3. Вивчення нового матеріалу

3.1.Підготовча робота

3.2.Пояснення нового матеріалу

3.3. Первинне закріплення

- Утворіть за допомогою пучка-десятка і окремих паличок числа 15, 11, 9, 20, 13, 17, виставте пучок-десяток і палички в кишеньки абака, позначте числа цифрами.(вчитель разом із дітьми визначає якою цифрою записати число, записує на дошці)

- Перепишіть у зошит ті числа, які написані на дошці.

[Богданович М. Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. пос./ М. Б. Богданович, М. В. Козак, Я. А. Король. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2001. – 368 с.]

Ще однією ефективною формою роботи, яка спрямована на закріплення знань, умінь та навичок є напівсамостійна робота.

Напівсамостійна форма роботи - один з учнів розв'язує завдання на дошці або коментує розв'язання з місця, а решта розв'язує його в зошитах. Звичайно, вчитель рекомендує дітям працювати самостійно, але учень у будь-який час може побачити запис розв'язання чи почути пояснення ходу розв'язування і звірити його зі своїм. Напівсамостійна форма роботи може бути застосована: у процесі первинного закріплення, тобто під час розв'язування перших після показу вчителем завдань на ознайомлення з новими поняттями чи новими видами задач; для аналізу помилок, допущених учнями під час самостійного розв'язування завдань, поданих з метою закріплення знань.[ Логач.Л.М. Самостійна та напівсамостійна форма роботи на уроках в початковій школі/ Л.М.Логач// Початкова школа.-2011.-№ 4.-С.24]

Наприклад:

Тема: Додавання двоцифрових чисел без переходу через десяток (2 клас)

3. Вивчення нового матеріалу

3.1.Підготовча робота

3.2.Пояснення нового матеріалу

3.3. Первинне закріплення

- Розвяжіть приклад 34 + 43 з коментуванням.

- До дошки йде один учень і розв’язує приклад з коментуванням, решта учнів працюють у зошитах (при неправильному розв’язанні. Допомагають учневі, який біля дошки)

- До якого висновку ми дійшли? (Десятки додаємо до десятків, а одиниці до одиниць)

Тема: Ділення у випадку, коли частка містить нулі. Повторення задач на зведення до одиниці (4 клас)

3. Вивчення нового матеріалу

3.1.Підготовча робота

3.2.Пояснення нового матеріалу

3.3. Первинне закріплення

- Нам потрібно розв’язати приклад, до дошки йде один із учнів, решта працює на місцях.

- Учень розв’язує приклад із коментуванням

19026 63

189 302

(Перше неповне ділене 190 сотень. У частці буде три цифри. Поділимо 190 на 63, буде 3. 3 помножити на 63, буде 189. 190 мінус 189, дорівнює 1 (одна сотня). Друге неповне ділене 12, але 12 неможна поділити на 63, тому в частці пишемо нуль на місці десятків. І зносимо 6. Третє неповне ділене 126, поділимо його на 63, буде 2. 2 помножити на 63, буде 126. Отже, частка 302.).

Індивідуальна самостійна робота..

В індивідуальній самостійній роботі кожен учень працює самостійно, темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів, нахилів. Темп роботи залежить також від навчальних можливостей, підготовленості учнів. Індивідуальній самостійній навчальній діяльності не властива безпосередня взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені та нетривалі. Таку форму роботи можна організувати на етапі контроль корекція знань учнів, на первинному закріпленні (на цьому етапі роботи важливо швидко зорієнтуватися, чому саме учень помиляється, не зрозумів способів обчислення, не знає попереднього матеріалу, через неуважність тощо) і звичайно на окремому етапі закріплення знань, умінь та навичок. Індивідуальна самостійна робота має тривати не більше як 5-6 хвилин. Прикладом організації такої форми роботи є робота на індивідуальних картках, математичний диктант, самостійне розв’язування задачі чи прикладів. [Штабова Л. Самостійна робота молодших школярів на уроках математики [текст]/ Л.Штабова// Початкова школа.- 2004.- №6.-с.24-26]

Наводимо приклади способів організації самостійної роботи:

1) Завдання пропонуються в одному чи двох варіантах; учні, які справились раніше, – виконують додаткові завдання.

Наприклад:

Обчислити вирази (№ 574)

І варіант: 350 + 410 140 + 320 710 + 150 400 - 1

ІІ варіант: 330 + 120 650 + 110 320 + 320 495 + 1

Додаткове завдання. Скласти та обчислити 2 вирази на додавання з числами 170, 260, 410.

Дата добавления: 2015-07-13