РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

ВСТУП

Актуальність теми. Протягом останніх років чисельність громадських організацій безупинно зростає, що переважно пов’язано з процесом трансформації сучасного українського суспільства. Діяльність громадських організацій стикнулась з новим етапом становлення, як наслідок поступово складаючись у єдину структуру із новими специфічними механізмами функціонування та правилами. Звичайно, не можливо не помітити стрімкий розвиток громадських організацій, який характеризується мінливими, нестійкими, та швидкими темпами в сучасних умовах. Громадські організації здійснюють свою діяльність, спираючись на новітні орієнтири, перебувають в пошуку ефективніших форм взаємодії з різними категоріями суспільства, зокрема роблячи акцент на молоді, державній владі, ЗМІ, комерційних організаціях, і зокрема, між собою [51, с.47].

Зазвичай, громадські організації розпочинають свою діяльність маючи перед собою конкретну ціль та сформовану мету [65, с.53]. Переважно, громадські організації займаються вирішенням проблем, пов'язаних з підтримкою соціально вразливих категорій населення, організацією дозвілля, захистом прав та інтересів різних груп суспільства, поліпшенням екології регіону, просвітою і т.п.

Не рідкісним явищем стала діяльність громадських організацій, спрямована на роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, адже ця категорія населення потребує особливої уваги. У нашій країні послаблення функцій сім’ї, зокрема, виховної, пов’язане з незадовільним соціально-економічном становищем значної кількості населення [45, с.31].

Нажаль через складну ситуацію в державі, за умов зниження рівня моральних та культурних цінностей людини, за рахунок відчутного зниження рівня життя суспільства бузупинно зростає кількість бездоглядних та безпритульних дітей [30, с.81]. Дитяча безпритульність, сиріцтво, жебрацтво та бездоглядність - це результат браку кількості уваги з боку населення до існуючих проблем соціального характеру, зокрема, соціальних проблем сімей з дітьми. Нажаль, сучасні соціальні служби не завжди мають можливість вчасно виявляти проблемні сім’ї, також за рахунок недостатнього нагляду суспільства за вихованням дітей у неблагополучних сім'ях дедалі більше дітей не мають належного соціального захисту.

Громадські організації переважно виступають своєрідним посередником між суспільством та особистістю [4, с.38]. У роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування працівники громадських організацій своїм прикладом показують як можна і потрібно себе поводити у тій чи іншій ситуації, моделюють різного роду випадки щоб діти могли зорієнтуватись в незнайомих для них обставинах. Також діяльність ГО спрямована на саморозвиток дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, на підвищення їхнього освітнього рівня, культурного збагачення та фізичного відпочинку. Тим самим даючи можливість дітям дивитись на світ з різних ракурсів, пізнавати щось нове та сприяють процесам соціалізації молодого покоління.

Ступінь розробленості теми. Існує чимала емпірична та теоретична база досліджень в галузі функціонування громадських організацій. Аналіз соціальних організацій та інститутів, груп тиску і груп інтересів яскраво представлені у роботах наступних науковців: Е. Дюркгейма, М. Вебера, А. де Токвіля та Т. Парсонса.

Соціологічні дослідження Д. Тернера, П. Бергмана, Т. Лукмана та інших зарубіжних дослідників мають безпосереднє відношення до аналізу такого багатоаспектного і складного процесу як інституціоналізація громадських рухів, а також визначення його сутнісних характеристик.

Серед робіт, що розглядають проблеми інституціоналізації соціальних суб'єктів у сучасній Україні, можна виділити праці Г.В. Новічкова, Л.В. Лойко, Н.П. Гайовий, А.В Колодія, Є.Є Додіної.

Для окреслення нормативно-правового забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ми проаналізували інформацію, подану в Декларації прав дитини [15], збірнику документів «Дитинство в Україні: права, гарантії, захист [16], Закон України «Про охорону дитинства [21], Конституції України [34], Законі України «Про попередження насильства в сім`ї» [22], Сімейному Кодексі України [58] та Конвенції ООН про права дитини [33].

Для окреслення моделі втручання працівників громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування ми звернулися до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» [20], науково-методичного посібника «Насильство в сім`ї: з чого починається сімейне благополуччя» [48] та праці А.Й. Капської «Соціальна робота: технологічний аспект» [26].

Для виявлення основ профілактики виникнення проявів девіантної поведінки серед дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ми використали працю О.В. Краснова «Психологія соціальної роботи» [36], а також висвітлили основні соціальні послуги, які можуть отримати сім`ї, відповідно до Закону України про соціальні послуги» [23].

Окрім цього, значний внесок у вивчення питання позитивного процесу соціалізації дітей внесли роботи А. Фрейд, яка разом з Д. Бюрлінхемом вивчала психічний стан і розвиток дітей, батьки яких загинули під час війни. А. Фрейд констатувала значимість емоційного зв'язку дитини з матір'ю, втрата якої призводить до спотворень у відносинах дитини з світом [47]. Стоячи на тих же позиціях, Е. Еріксон припускає, що завдяки постійності материнської турботи у дитини на першій стадії розвитку (від народження до року) виникає почуття довіри, який необхідно для здорового психічного розвитку. Наявність почуття базової довіри визначає повноцінний розвиток дитини, її відсутність призводить до різного роду відхилень у розвитку, появам неврозів і т. д. [ 41 ].

Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування через певні обставини є відокремленими від найближчих людей, існує чималий ризик у повноцінному розвитку дитини, та у можливих проявах девіантної поведінки у майбутньому [70, с.116].

Попри широку сферу діяльності громадських оганізацій існує висока потреба у допомозі дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування. Оскільки з боку держави відслідковується лише поверхнева, переважно матеріальна допомога, виникає необхідність втручання з богу громадських організацій і залучення їх до співпраці з установами інтернатного типу та до взаємодії з іншими громадськими об’єднаннями.

На основі недостатньої кількості уваги з боку державної влади та часткової необізнаності працівників ГО про реальні потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування виникає припущення, що діяльність громадських організацій по вирішенню найважливіших соціальних проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ступінь їх активності усе ще істотно нижчий, ніж ступінь їх необхідності.

Вищеназвані аспекти, на сьогоднішній день, є недостатньо дослідженими, саме тому, на основі цього була сформульована тема нашої дипломної роботи: “Роль громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування”. Та дослідницьке запитання відповідно до обраної теми: «Якими є функції та змістове наповнення діяльності громадських організацій (ГО) у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?»

Метою дипломної роботи є аналіз та узагальнення досвіду діяльності громадських організацій, їхньої ролі у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування ”.

Об'єктом дослідження є особливості діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Предметом дослідження є форми, методи та напрямки діяльності ГО при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Завдання:

• Ознайомитись з поняттям, функціями, загальною характеристикою та особливостями діяльності громадських організацій;

• Ознайомитись з соціальними та психологічними особливостями дітей - сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування.

• Визначити, яким є вплив діяльності ГО на процес формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

• Розглянути специфіку сирітства як соціального явища;

• Визначити якою є роль ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

• Проаналізувати нормативно-правові засади діяльності громадських організацій в Україні стосовно соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

• Ознайомитись з формами, етапами та моделями соціально-педагогічної роботи працівників ГО з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

• Сформулювати теоретично обґрунтовані конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Гіпотези дослідження:

1. Припустимо, що рівень обізнаності працівників громадських організацій про реальні потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є недостатнім;

2. Припустимо, що діяльність ГО відіграє значний вплив на формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3. Припустимо, що через недостатність кваліфікованих фахівців, які працюють у громадських організаціях, якість послуг, які надають ГО є низькою і потребує вдосконалення та допрацювання.

Новизна результатів дослідження в теоретичному значенні полягає в тому, що ми, проаналізувавши різні літературні джерела, змогли сформулювати основні стратегії громадської організації при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Новизна результатів дослідження в практичному значенні полягає в тому, що ми дослідили вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та проаналізували модель надання соціальних послуг працівниками громадських організацій дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування з врахуванням перебування їх в закладах інтернатного типу; сформулювали науково-методичні рекомендації на мікро- мезо- та макрорівнях по вдосконаленню моделі надання соціальних послуг (працівниками громадських організацій) дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

Методи дослідження: у даному досліджені було застосовано метод напівструктурованого інтерв’ю, аналіз та синтез, індукція та дедукція для інтерпретації отриманих в ході емпіричного дослідження результатів; спостереження, результати якого були представлені в загальному вигляді і подані в емпіричному розділі роботи.

Структура роботи. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається з глосарія, вступу, двох теоретичних та третього практичного розділу, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатків (10 додатків). Список використаних джерел містить 71 найменуванння. Основна частина робота викладена на 89 сторінках. Загальний обсяг роботи 123 сторінки.

Дипломна робота виконана на основі дослідження наукових, науково-практичних і методичних джерел, що використовувалися для детальнішого обґрунтування висвітленої нами теми.

Дата добавления: 2015-07-13