Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ЛЕКЦІЙНИЙ МОДУЛЬ. Організація та методика проведення занять з художньої культури




Організація та методика проведення занять з художньої культури

Рекомендації до виконання

САМОСТІЙНИЙ МОДУЛЬ

Самостійна робота

Тема: Добір прикладів та фактів зі сфери художньої культури для використання на уроках.

Мета: Навчитись добирати та аналізувати інформацію зі сфери художньої культури щодо її використання на уроках.

1. Ознайомитись зі змістом статей та повідомлень зі сфери художньої культури у засобах масової інформації.

2. До вказаної викладачем теми уроку добрати три-чотири приклади та факти, які можуть викликати особливий інтерес в учнів.

При підборі фактів враховувати:

- ситуації новини;

- їх актуальності;

- причетності до важливих подій у сфері художньої культури тощо.

3. Даний матеріал ввести до структури плану-конспекту уроку.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 3.

Лекція № 9. Календарно-тематичне планування уроків художньої культури.

План.

1. Місце календарного та тематичного планування уроків художньої культури в практиці вчителя.

2. Структура календарно-тематичного планування уроків художньої культури.

Кожний вчитель здійснює календарно-тематичне планування на основі шкільних програм певної предметної спрямованості. Календарно-тематичний план з художньої культури повинен містити назви тем уроків, плани до уроків, типи уроків та методи їх викладання, перелік наочних посібників і дидактичних матеріалів до уроків.

При розподілі змістовного матеріалу шкільної програми на окремі уроки враховують, у першу чергу, ті програмні питання, які повинні бути розглянуті у межах кожного конкретного уроку. Тому при складанні календарно-тематичного плану спочатку доцільно скласти питання плану до кожного уроку. Необхідно зважити, що на одному уроці художньої культури можливо розглянути за 45 хвилин тільки 2-3 питання, якщо урок комбінований. На уроці з формування нових знань або умінь можна розглянути навіть 4 питання, але при цьому доцільним буде відмовитись від повторення пройденого матеріалу чи скоротити практичну (самостійну) роботу учнів.

Календарно-тематичне планування уроків художньої культури рекомендуємо здійснювати за такими рубриками: порядковий номер уроку за програмою; дата проведення уроку, яка записується олівцем; назва теми уроку записується офіційно-діловим стилем; план уроку, тобто питання, які визначаються змістом програми й розглядатимуться у ході уроку; тип уроку й методи, які вчитель планує використати під час уроку; перелік наочних посібників; перелік дидактичних матеріалів.

Література.

1. Чабан Н. Художня культура Італії. Епоха Відродження. // Мистецтво та освіта. — 2001. — № 1. — С. 53.

2. Чабан Н. Методичні рекомендації до календарно-тематичного планування уроків художньої культури для вчителів та студентів. — Херсон, 2004. — 59 с.



 

Лекція № 10. Структура й зміст плану-конспекту уроку художньої культури.

План.

1. Типологія уроків художньої культури.

2. Загальна структура плану-конспекту уроку.

3. Оформлення плану-конспекту уроку художньої культури.

Після планування вчитель розробляє схему уроку і на її основі – план конспект. Для уроків художньої культури рекомендується така схема: організаційний момент, перевірка домашнього завдання і повторення пройденого матеріалу, мотивація уроку, повідомлення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, практична робота, перевірка самостійної роботи учнів, підведення підсумків уроку, домашнє завдання.

У ході розробки плану-конспекту уроку художньої культури враховують: відповідність теми уроку програмі та календарно-тематичному плану, відповідність запропонованих питань темі уроку, чи всі завдання організаційного моменту враховано у плані-конспекті.

На уроках художньої культури широко застосовується аналіз творів мистецтва, тому для учнів у плані конспекті необхідно передбачити аналіз за схемою.

Література.

1. Чабан Н.І. Розробки уроків з художньої культури: Методичні рекомендації до проведення занять у школі. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 33 с.

2. Чабан Н.І., Лопуга Г. План-конспект уроку застосування набутих знань і умінь. — Печатное слово: Информ.-метод. журнал изд-ва ХГУ. – 2005. - № 2/13. – С. 97-103.

3. Чабан Н.І. Методика вивчення художньої культури західноєвропейського культурного регіону в 11 класі: Методичні рекомендації для вчителів художньої культури. — Херсон, 2005. — 45 с.

Лекція № 11. Аналіз плану-конспекту й уроку художньої культури.

План.

1. Мета аналізу уроку художньої культури.

2. Структура аналізу плану-конспекту уроку художньої культури.

3. Оформлення аналізу уроку художньої культури.

В аналізі уроку слід відобразити як діяльність педагога, так і діяльність школярів у їх взаємозв'язку й взаємообумовленості. Крім цього слід розглянути, як вирішується триєдина мета: навчальна, розвиваюча й виховна.

Мета уроку визначає його тип, відбір навчальної інформації, методів викладання. Діяльність вчителя й учня визначає зміст уроку. Неабияку роль в оцінці якості навчальної інформації відіграє відповідність віковим особливостям школярів. Тому, визначивши якість навчальної інформації, необхідно виявити, як вчитель робить її доступною й зрозумілою учням даної вікової категорії, наскільки просто й послідовно викладається матеріал, чи спирається педагог на життєвий досвід і знання дітей, як використовує наочність, чи порівнює й аналізує факти і т.д.

Наступним етапом у ході аналізу якості відібраного змісту навчального матеріалу є визначення його виховних можливостей. Аналізуючи шляхи активізації сприйняття, слід охарактеризувати якість навчального матеріалу, ясність, чіткість, образність мови педагога, записів на дошці, визначити, чи відповідає використана наочність педагогічним вимогам, і яку функцію вона виконує. На етапі закріплення навчального матеріалу часто задають самостійні або практичні завдання, які потребують попереднього інструктажу. Важливою на уроці є система вимог, яку пред'являє педагог до відповідей учнів, їх знань, мовлення, дисципліни, оформлення робіт.

У діяльності педагога на уроці слід звернути увагу на виховну цінність використаних ним методів і прийомів роботи. Визначаючи результати уроку, слід відзначити, яке він мав значення для загального розвитку учнів, які недоліки мали місце в ході уроку – порушення дисципліни, конфліктні ситуації тощо.

Література.

1. Чабан Н.І. Методичні рекомендації з педагогічної практики для студентів факультету культури і мистецтв. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. – 56 с.

Лекція № 12. Шкільні екскурсії з вивчення творів художньої культури й мистецтва.

План.

1. Типологізація екскурсійної роботи з навчальних дисциплін.

2. Визначення мети й бази екскурсії.

3. Організація та проведення екскурсій в школі.

Екскурсія організовується за таким планом:

- визначення мети екскурсії,

- вибір об'єкта екскурсії,

- попереднє відвідування вчителем місця екскурсії,

- розробка і проведення уроку-підготовки учнів до екскурсії,

- підготовка екскурсовода до проведення екскурсії.

Вчені виділяють такі цілі екскурсій:

- набуття суто “естетичного” досвіду шляхом споглядання шедеврів мистецтва;

- вивчення історії культури, шляхом заглиблення в контекст певної історичної епохи, або ж ознайомлення з кількома історико-культурними періодами;

- доповнення до вивчення мистецтва у школі;

- вивчення мистецтва як гуманітарної дисципліни.

Для того, аби чітко визначити мету екскурсії, її план, маршрут, сформулювати запитання для учнів, підготувати необхідне обладнання, вчителю потрібно заздалегідь відвідати об'єкт екскурсії. Більш того доцільним буде віднайти цікаві факти з історії його виникнення, а якщо йдеться про дім-музей, то корисними стануть подробиці з життя митця, його звички, побут.

При підготовці до екскурсії вчитель мусить враховувати об'єм інформації, її значущість, зв'язок з навчальним матеріалом, час на проведення екскурсії, кваліфікацію екскурсовода, а також налаштувати учнів на серйозне сприймання інформації і пояснити цілі екскурсії.

У ході проведення екскурсії слід враховувати техніку безпеки й поведінку дітей у громадських місцях. Ефективність екскурсії залежить також і від підготовки екскурсовода. Вчитель повинен обговорити тему екскурсії, її цілі і задачі, коротку характеристику знань, які мусять отримати учні, послідовність проведення екскурсії та її час. У зв'язку з цим екскурсовод повинен: встановити послідовність у викладі матеріалу і поділити його на логічні частини; виділити основні частини, на які повинна бути приділена увага учнів; виділити незнайомі для учнів поняття й придумати способи їх пояснення; поповнити власні знання з питань, які порушуються у ході екскурсії.

Література.

1. Чабан Н.І. Використання пізнавальних екскурсій у ході вивчення українського кіномистецтва. — Вісник Житомир. пед. ун-ту: Наук. період. видання. — Житомир: Редакційно-видавничий відділ Житомир. держ. пед. ун-ту ім. І. Франка, 2004. — Вип. 15. — С. 35-39.

Лекція № 13. Шкільні олімпіади з художньої культури.

План.

1. Мета й завдання олімпіад з художньої культури.

2. Поетапна організація олімпіад.

3. Робота журі та оргкомітету.

Традиційно в школах проводяться предметні олімпіади з метою визначення найкращих знавців та умільців з окремих предметів. Олімпіади можуть мати організаційний характер або спрямовані на виявлення творчих практичних умінь щодо художньої культури, зокрема історії її розвитку, певних представників, художньо-культурних течій та напрямів тощо.

Предметні олімпіади проводяться поетапно: перший — шкільний етап, другий — районний або обласний, третій — Всеукраїнський.

Робота з організації та проведення олімпіад проводиться за участю й при допомозі журі та оргкомітету, які мають не лише беруть безпосередню участь у роботі, але й готують матеріали для ефективної роботи, організовують проживання, харчування, дозвілля учасників олімпіад.





Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.162.154.91
Генерация страницы за: 0.017 сек.