Принципи навчання

Вогнева підготовка проводиться на основі загальних принципів навчання і виховання військ: ідейність і науковість у навчанні; вчити війська тому, що потрібно на війні; свідомість і активність тих, хто навчається; систематичність і послідовність навчання; наочність навчання; доступність навчання; міцність знань, умінь і навичок; колективізм і індивідуальний підхід у ході навчання.

Ідейність і науковість у навчанні полягає в тому, щоб вогнева підготовка військовослужбовця органічно зливалася з його глибокою переконливістю в правоті своєї справи, з особистою відповідальністю за захист України; щоб у роботі з навчання підпорядкованих кожен командир викладав вивчаємий матеріал із позицій максимальної користі для держави; щоб знання, які одержали підпорядковані, були достовірними і відповідали сучасним досягненням науки. Потрібно домагатися, щоб ті, хто навчається, не тільки вивчили тактико-технічні дані, устрій і принципи роботи зброї, але й одержали б ясне уявлення про перевагу нашої зброї, твердо усвідомили, що мистецьке володіння зброєю є найпершим обов'язком військовослужбовця. При цьому навчання і виховання особового складу повинно проводитись в нерозривній єдності.

Вчити війська тому, що потрібно на війні - це означає максимально наблизити навчальну обстановку до бойових умов, не припускати спрощень і послаблень, під час проведення вогневих тренувань і стрільб створювати невідому для тих, хто навчається, мішеневу обстановку, показуючи цілі в різноманітних варіантах, вчити особовий склад самостійному виявленню і ураженню різноманітних цілей у найкоротший термін і з найменшою витратою боєприпасів, як правило, першими пострілами (чергами).

Свідомість і активність тих, хто навчається, полягає в осмисленому засвоєнні вивчаємого матеріалу, творчому відношенні і прояві активності в ході занять. Свідоме засвоєння навчального матеріалу повинно бути протипоставлено механічному натаскуванню або зазубрюванню. Заняття з вогневої підготовки необхідно організовувати і проводити так, щоб ті, хто навчається, розуміли поставлені перед ними завдання, прагнули їх своєчасно виконати, діяли активно, проявляли ініціативу, всебічно продумували навчальний матеріал, розуміли необхідність оволодіння тими знаннями і навичками, що вони одержать у ході навчання, чому в даних умовах необхідно діяти так, а не інакше, творчо застосовували придбані знання, уміння і навички, критично аналізували результати своїх дій. Важливим засобом активізації тих, хто навчається, на заняттях з вогневої підготовки є змагання, що розвиває у воїнів прагнення до досягнення більш високих результатів у навчанні.

Систематичність і послідовність полягає в тому, що заняття, вогневі тренування і стрільби повинні проводитись рівномірно протягом усього навчального року, а навчальний матеріал - викладатися у визначеній послідовності. Під час навчання особового складу повинно тісно ув'язуватися питання вивчення матеріальної частини озброєння, основ і правил стрільби з практичним рішенням вогневих задач, пройдене з новим матеріалом, вогневі тренування з проведенням стрільб. При підготовці до проведення заняття (вогневого тренування) командир повинен визначити більш правильну послідовність викладання нового матеріалу; під час проведення заняття викладати матеріал по частинах (навчальних питаннях), виділяти в ньому головне, не перекриваючи його надмірними подробицями, пов'язувати нові питання з раніше вивченими, систематично удосконалювати уміння і навички тих, хто навчається. У навчальних підрозділах не можна, наприклад, переходити до навчання стрільбі з коротких зупинок, якщо курсанти не навчилися стріляти з місця.

Наочність навчання полегшує розуміння і сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Найкращими наочними посібниками на заняттях з вогневої підготовки є вивчаємі зразки зброї, боєприпасів, приладів прицілювання і спостереження, так звана натуральна наочність. Проте в практиці навчання нерідко припадає застосовувати спеціально виготовлені для показу макети, моделі, стенди, верстати, електрифіковані схеми, плакати, кінофільми, діафільмы і діапозитиви, за допомогою яких можна краще показати устрій і роботу окремих частин і механізмів. При цьому наочні посібники, що використовуються на даному занятті, доцільно виставляти для огляду не всі відразу, а по черзі, за мірою потреби, щоб не розсіювалася увага тих, хто навчається. Щоб забезпечити найкраще сприйняття тими, хто навчається, навчального матеріалу, керівник заняття повинен сам попередньо добре вивчити кожний наочний посібник і продумати методику його показу. Під час проведення занять з вивчення основ і правил стрільби варто широко використовувати класну дошку, макети поля зору прицілів та приладів спостереження і мініатюр-полігон.

Сутність принципу доступності в навчанні полягає в тому, що ступінь складності, обсяг і засоби викладання навчального матеріалу повинні відповідати рівню фактичної підготовки тих, хто навчається. У навчанні необхідно дотримуватись правила: вчити, переходячи від відомого до невідомого, від менш складного до більш складного, від менш важкого до більш важкого. При визначенні глибини викладання матеріалу потрібно виходити з часу, що відводиться на його вивчення, і можливості закріплення вивченого на наступних заняттях. Перевантаження заняття зайвими теоретичними поясненнями замість практичних дій, визначення формул і термінів, незрозумілих для тих, хто навчається, знижує інтерес до занять, активність і якість занять у цілому.

Міцність знань, умінь і навичок передбачає, щоб раніше вивчений матеріал або прийом дій засвоювався міцно і на тривалий термін, оскільки в бойових умовах військовослужбовці скористаються в першу чергу тими знаннями, уміннями і навичками, які ними засвоєні грунтовно і міцно. Міцність знань, умінь і навичок досягається систематичним повторенням вивчаємого навчального матеріалу, прийому дій, при цьому повторення повинно проводитись, як правило, у більш складних умовах. Зберігання в пам'яті вивчаємого матеріалу багато в чому залежить від розуміння тими, хто навчається, його значення для практичної діяльності. Велику роль у реалізації принципу міцності знань, навичок і умінь має всебічне заохочення самостійної роботи тих, хто навчається, їхньої творчості і допитливості.

Колективізм і індивідуальний підхід у навчанні полягає в тому, щоб у ході навчання створити сприятливі умови для успішного одночасного навчання всього екіпажу (підрозділу), і в той же час навчати кожного військовослужбовця окремо. Колективізм забезпечує злагодженість, узгодженість і чіткість дій, взаємозамінність усіх воїнів екіпажу, підрозділу. В дружному колективі (екіпажі, підрозділі) кожний розвиває свої знання і навички, використовуючи досвід інших, діє більш впевнено, розраховуючи на допомогу товаришів, під впливом порад, побажань і критики товаришів більш самокритично оцінює свої дії. Командири повинні спрямовувати зусилля воїнів підрозділу на успішне рішення завдань вогневої підготовки, формувати загальні інтереси, розвивати дух здорового змагання і взаємодопомоги. Здійснювати індивідуальний підхід - це значить добре знати духовні і фізичні можливості кожного воїна у процесі навчання впливати на нього з урахуванням цих особливостей, допомогти кожному знайти найкоротший шлях до засвоєння знань і навичок. Низькі результати стрільби нерідко пояснюються тільки тим, що командир своєчасно не виявив індивідуальних особливостей навчаємих, помилок у виконанні прийомів дій при зброї або в знанні й умінні застосовувати правила стрільби. Знати і враховувати при навчанні індивідуальні особливості, якості і схильності кожного того, хто навчається, - обов'язок командира.

Дата добавления: 2017-01-14