Методика проведення заняття по вивченню 2 страница

Коли керівник переконається в засвоєнні тими, хто навчається, прийомів та правил розбирання і збирання, він доводить нормативи часу й умови, встановлені на розбирання і збирання кулемета, вимагає від тих, хто навчається, самостійно розібрати і зібрати кулемет, визначаючи витрачений час і контролюючи правильність дій.

Взаємодію частин і механізмів кулемета керівник пояснює, починаючи з показу їх положення до заряджання, потім під час заряджання, стрільби, та розряджання кулемета. Пояснюючи положення частин кулемета до заряджання, керівник звертає увагу на положення затвору і стан зворотньо-бойової пружини. При вивченні взаємодії частин і механізмів під час заряджання керівник пояснює по плакату і показує на кулеметі порядок заряджання і роботу механізмів.

Потім, використовуючи стрічку з навчальними набоями (4-5 од.), тренує тих, хто навчається, у заряджанні кулемета.

Викладення змісту питання про взаємодію частин і механізмів під час стрільби керівник супроводжує показом, використовуючи один кулемет у зібраному, інший у розібраному вигляді, макет, що діє, і плакати. При вивченні цього питання він звертає увагу на принципи роботи механізмів подачі і досилання набоїв, запирання затвора, дії ударника, відмикання затвора і викидання гільзи. По закінченні пояснює, що автоматична стрільба буде вестися, доки буде натиснута кнопка електроспуску. При відпусканні кнопки электроспуску затвор стає на бойовий взвод, стрільба припиняється, однак кулемет залишається зарядженим.

Порядок розряджання керівник показує на зразку кулемета, супроводжуючи розповіддю та показом на макеті і плакаті взаємодію частин і механізмів. При цьому звертає увагу на те, що при розряджанні кулемета необхідно вимкнути ланцюг стрільби, поставити кулемет на запобіжник, відчинити кришку ствольної коробки, вийняти з приймача стрічку й укласти її в коробку, вийняти з основи приймача кулемета набій, що залишився, зняти кулемет з запобіжника і зробити контрольний спуск. Підкреслює, що при розряджанні і заряджанні кулемета гармата попередньо ставиться на гідростопор.

При вивченні можливих затримок під час стрільбі з кулемета керівник пояснює тим, хто навчається, причини затримок і показує на зразку кулемета порядок їх усунення. Після цього він штучно створює затримки і пропонує тим, хто навчається, їх усунути. Звертає увагу на правильність встановлення газового регулятора і регулювання зазору між казенним зрізом ствола і затвором (при поперечному розриві гільзи).

Після вивчення кулемета ПКТ керівник переходить до пояснення зенітної установки, яка призначена для боротьби з повітряними цілями, легкоброньованими вогневими засобами і для знищення живої сили противника. Пояснення будови та порядок роботи зенітної установки керівник проводить за схемою та на навчально-діючих стендах. Звертає увагу на призначення і устрій механізмів зенітної установки. Підкреслює необхідність дотримання заходів безпеки під час роботи з зенітною установкою, особливо при відсутності в ній кулемета.

Методика вивчення зенітного кулемета така ж, як і кулемета ПКТ.

При вивченні кулемета керівник заняття звертає увагу на особливість роботи затвору (поперечного переміщення), на особливість відбиття стріляної гільзи та її викидання.

У результаті вивчення танкових кулеметів ті, хто навчається, повинні:

знати:

призначення, бойові властивості, загальний устрій і принципи дії частин кулеметів;

принципи роботи автоматики;

можливі несправності під час стрільби та способи їх усунення;

вміти:

заряджати і розряджати кулемети;

розбирати і збирати кулемети;

встановлювати і готувати кулемети до стрільби;

вести вогонь з кулеметів;

приводити кулемети до нормального бою;

усувати несправності, що виникають під час стрільби;

чистити і змащувати кулемети;

переводити зенітну кулиметну установку з похідного положення в бойове та з бойового положення в похідне.

9. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ПОСТРІЛІВ ДЛЯ ТАНКОВИХ ГАРМАТ

Вивчення пострілів для танкових гармат проводиться на розрізних і навчальних боєприпасах у наступному порядку:

типи пострілів, що знаходяться в боєкомплекті танка, їхні характеристики;

загальний устрій пострілу танкових гармат;

устрій снарядів, їх бойові характеристики;

устрій і дія підривачів;

устрій бойових зарядів;

маркування, фарбування та індексація боєприпасів.

Пояснення типів боєприпасів боєкомплекту танка керівник починає з визначення кожного типу, після чого переходить до розповіді про їх призначення, кількість і бойові характеристики. Розповідь керівник супроводжує показом на навчальних зразках, плакатах і малюнках.

Переходячи до вивчення пострілів, керівник розповідає і показує елементи пострілу, дає визначення пострілам унітарного (роздільного) гільзового заряджання. Після цього він переходить до вивчення снарядів у такій послідовності: призначення снаряда, устрій снаряда, дія снаряда при зустрічі з перешкодою. При вивченні осколково-фугасної гранати розглядає сутність осколкової та фугасної дій і які установки підривача вони мають. Принцип дії по цілям осколково - фугасної гранати і бронебійних снарядів керівник пояснює за схемою, на плакатах і малюнках на дошці, а їх устрій - на розрізних зразках.

Вивчення устрою керованої ракети проводиться по плакатах (схемах), на макетах і діючих стендах. У ході вивчення керівник звертає увагу на устрій, порядок перевірки і підготовки її до бойового застосування.

Приступаючи до вивчення підривачів, керівник пояснює їх призначення і класифікацію за принципом дії, розташування і ступеня запобігання. У ході пояснення показує, що основою устрою підривачів є вогневий ланцюг, що забезпечує перетворення простих імпульсів (запалення, пьєзоефект) у початковий імпульс детонації, після чого переходить до вивчення устрою і дії механізмів підривачів, використовуючи для показу макети, навчальні розбірні підривачі і плакати. По закінченні показує порядок установки підривачів для забезпечення тієї чи іншої дії снаряда, дає можливість кожному з тих, хто навчається, виконати ці операції і повідомляє про запобіжні заходи при поводженні з підривачами.

При вивченні бойового заряду керівник дає його призначення, розповідає і показує устрій, використовуючи макети і плакати.

Переходячи до вивчення маркування, фарбування й індексації боєприпасів, керівник пояснює, що постріли призначені для рішення визначених завдань, а тому повинні мати відповідні знаки, якими є маркування, фарбування, індексація боєприпасів, після чого показує їх на снаряді, гільзі, упаковці. У ході показу звертає увагу на те, що постріли при завантаженні повинні підбиратися однієї партії, а снаряди повинні бути одного вагового знака. Фарбування снарядів поділяється на запобіжну і відмітну. Індексація — це умовне скорочене позначення зразків озброєння.

У підсумку вивчення артилерійських пострілів до танкових гармат ті, хто навчається, повинні:

знати:

типи пострілів, що знаходяться в боєкомплекті танка;

загальний устрій пострілів;

бойові характеристики пострілів;

устрій та дію підривачів;

устрій метальних (бойових) зарядів;

маркування пострілів;

устрій та дію керованої ракети;

правила поводження з пострілами;

вміти:

розрізняти постріли по типах;

оглядати і правильно поводитись з пострілами;

готувати постріли до стрільби.

10. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ БОЄПРИПАСІВ ДО КУЛЕМЕТІВ І РУЧНИХ ГРАНАТ

При вивченні гвинтівочного набою керівник пояснює його призначення і принцип дії кулі по цілі. Після цього переходить до вивчення устрою набою, використовуючи для цього навчальні набої, плакати і схеми.

Розібравши устрій набою (куля, гільза, пороховий заряд і капсуль), керівник переходить до пояснення призначення набоїв, їх видів та ознак. Пояснює, що для стрільби з кулемета застосовуються набої зі звичайними, трасуючими і бронебійно-запалювальними кулями. Визначає, що для розрізнення набоїв головні частини куль мають різне фарбування. Після цього керівник, користуючись навчальними набоями і плакатами, пояснює устрій куль та показує їх фарбування.

По закінченні керівник докладно знайомить тих, хто навчається, з устроєм і принципом дії машинки для спорядження стрічок і правилами поводження з нею.

Переходячи до пояснення набоїв до зенітного кулемета відзначає, що устрій цих набоїв аналогічний устрою гвинтівочного набою з кулею нормального калібру (7,62 мм). Керівник пояснює, що для стрільби з зенітного кулемета застосовуються набої з бронебійно-запалювальною кулею, з бронебійною – запалювально-трасуючою кулею і запалювальною кулею. Відзначає, що для розрізнення набоїв головні частини куль мають різне фарбування.

Після цього керівник, користуючись навчальними набоями і плакатами, показує фарбування куль. Далі показує спорядження стрічки набоями вручну і за допомогою машинки Ракова.

При вивченні ручних гранат особлива увага приділяється правилам дотримання заходів безпеки при поводженні з ними.

На заняттях повинні бути тільки навчальні і розрізні гранати, навчальні запали, плакати.

Спочатку керівник розповідає призначення гранати, потім на плакаті (схемі) і на навчальній розрізній гранаті показує основні частини.

При вивченні її корпусу звертає увагу на особливість устрою наступальної й оборонної гранати.

Вивчаючи устрій та принцип роботи запалу, керівник звертає увагу на дію порохового сповільнювача і порядок поводження з запалом.

Принцип роботи запалу керівник розповідає та показує на макеті і на плакаті.

У результаті вивчення боеприпасів до кулеметів і ручних гранат ті, хто навчається, повинні:

знати:

призначення набоїв;

устрій набоїв;

принцип дії кулі по цілі;

призначення, устрій гранати і принцип дії запалу;

вміти:

розрізняти набої по видах;

споряджати кулеметні стрічки набоями вручну і за допомогою машинки Ракова;

готувати ручні гранати до бойового застосування.

11. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ОЗБРОЄННЯ

І БОЄПРИПАСІВ ДО СТРІЛЬБИ

Вивчення питань порядку огляду і підготовки озброєння танка до стрільби, перевірки функціонування системи управління вогнем керівник починає з обсягу робіт, які проводяться перед оглядом озброєння. У результаті розгляду даного питання кожен член екіпажу повинен знати свої обов'язки з підготовки танкового озброєння до стрільби.

Командири танків повинні знати ці питання в повному обсязі. Після теоретичного пояснення і практичного показу з тими, хто навчається, розглядається порядок огляду танкової гармати, кулеметів, приладів стрільби і спостереження, механізму заряджання, стабілізатора, системи управління вогнем і комплексу керованого озброєння. Для цього необхідно використовувати навчальну зброю, прилади стрільби і спостереження, вузли і блоки системи управління вогнем і комплексу керованого озброєння танка. Пояснивши і показавши порядок огляду ті, хто навчається, використовуючи ОК, самостійно здійснюють огляд озброєння танка. Відпрацювавши дане питання, керівник перевіряє ступінь його засвоєння, після цього приступає до розгляду питання перевірки функціонування системи управління вогнем і комплексу керованого озброєння. Керівник викладає обсяг перевірки і показує порядок перевірки на танку. Потім ті, хто навчається, по ОК здійснюють перевірку системи управління вогнем і комплексу керованого озброєння танка вбудованим контролем і за допомогою контрольно-перевірочних машин.

Далі керівник під час проведення заняття особливу увагу приділяє розгляду питань вивірки прицільних приладів і приведенню кулеметів до нормального бою.

Керівник пояснює, що привести озброєння танка до нормального бою означає досягти такого положення вісей каналів стволів гармати і кулемета з оптичною віссю прицілу, при якому буде забезпечуватись необхідна влучність бою озброєння. Порядок вивірки прицілів і приведення озброєння до нормального бою викладений у розділі 6.

Огляд і підготовку боєприпасів до стрільби керівник пояснює і практично показує, використовуючи навчальні постріли та ящики з укупоркою. Пояснення даного питання керівник починає з заходів безпеки, яких необхідно дотримуватися при поводженні з боєприпасами. Далі керівник повинен показати порядок вилучення боєприпасів з укупорки (пеналів, футлярів і металевих коробок) і укладання їх на стелажі або брезенті. При цьому звертає увагу тих, хто навчається на те, що металеві коробки з набоями, запалами і підривачами повинні відкриватися спеціальним ножем, що надається до кожної укупорки (коробки). Потім керівник пояснює порядок чищення пострілів від змазки та бруду, визначення маркування і відповідність його даній системі. Звертає увагу тих, хто навчається, на можливі дефекти пострілів, з якими забороняється завантажувати їх у танк і стріляти ними. Вказує, що у випадку виявлення капсульних втулок, які виступають за зріз дна гільзи, їх необхідно довернути спеціальним ключем із ЗІП гармати, щоб утоплення втулки було не більше 0,5 мм.

Далі вказує, що для приведення осколково-фугасних пострілів в остаточно споряджений вигляд необхідно довернути підривачі до кінця, а при стрільбі з нарізних систем, крім того, підривачі закернити. Кернення робиться на спеціальному верстаті. Звертає увагу тих, хто навчається, на дефекти, з якими забороняється використання підривачів.

Завершуючи розгляд питання, керівник підкреслює, що після огляду постріли необхідно згрупувати за видами снарядів, за партіями і ваговими знаками на снаряді. Оглянуті та згруповані постріли розподіляються по танках так, щоб у кожному танку були по можливості постріли однієї партії і з однаковими ваговими знаками. Набої до кулеметів після огляду повинні бути згруповані за видами і використанням, покладені в коробки, які потім укладаються в танк.

У результаті вивчення підготовки озброєння і боєприпасів до стрільби ті, хто навчається, повинні:

знати:

обов'язки щодо підготовки озброєння і боєприпасів до стрільби;

порядок огляду танкової гармати, кулеметів, приладів прицілювання і спостереження, механізму заряджання, стабілізатора, системи управління вогнем і комплексу керованого озброєння;

порядок вивірки прицільних приладів і приведення озброєння до нормального бою;

заходи безпеки під час поводження з боєприпасами;

вміти:

перевіряти функціонування системи управління вогнем і комплексу керованого озброєння;

здійснювати вивірку прицілів і приводити кулемети до нормального бою;

приводити боєприпаси в остаточно споряджений вигляд;

завантажувати боєкомплект у танк.

12. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ЧИЩЕННЮ І ЗМАЩЕННЮ

ТАНКОВОГО ОЗБРОЄННЯ

Заняття з даного питання має мету навчити екіпаж правильно робити чищення і змащення озброєння, прицілів і приладів спостереження після стрільби, тактичних навчань, під час сезонного технічного обслуговування. Заняття може проводитися в парку, у вогневому містечку або на спеціальній площадці полігону.

Для проведення робіт необхідно мати наступні матеріали та приладдя:

змазка "ГОИ-54п" для консервації і змащення механізмів гармати;

графітна змазка для змащення посадкових місць і гайки ресивера;

змазка "КАМ-25" для консервації гармати, яке не потребує вилучення її з каналу ствола під час стрільби;

гас або дизельне пальне для чищення каналу ствола і видалення мастил з деталей;

мастило для рушниць, або мастило КРМ для забезпечення довготривалого зберігання;

розчин РЧС (на один літр води 200 г вуглекислого амонію і 5-10 г двохромовокислого калію) для чищення стволів після стрільби;

ганчір’я льняне чи бавовняне (чисте і сухе) для протирання гармати;

стріляний піддон з дренажною трубкою, або дерев'яний клин, що вставляється в зарядну камору, для запобігання потраплення РЧС і його парів у бойове відділення;

комплект дерев'яних палочок, виготовлених у підрозділі, для чищення пазів, зазорів, отворів;

дерев'яні лопаточки для накладання змазки.

Керівник починає заняття з пояснення порядку обслуговування гармати після стрільби. Він визначає, що основним завданням цього обслуговування є забезпечення захисту гармати від корозії шляхом видалення нагару, міді зі стінок ствола, пилу і бруду з вузлів і механізмів та шляхом її консервації.

Керівник звертає увагу на те, що основний метод чищення стволів — хімічне чищення розчином РЧС. Він пояснює і показує, як готується РЧС і як з ним працювати при чищенні каналу ствола. Відзначає, що РЧС застосовується при температурі повітря від +50°С до - 10° С.

При низьких температурах чищення каналу ствола здійснюється дизельним пальним чи гасом. Канал ствола доцільно чистити відразу після закінчення стрільби після його охолодження. За відсутності РЧС чи при температурі повітря нижче - 10°С після стрільби гарячий ствол необхідно змазати "ГОИ-54п." Після цього керівник підкреслює, що РЧС отруйний, і вказує запобіжні заходи при роботі з ним.

Далі керівник пояснює і показує, як здійснюється чищення і змащення кожної деталі, вузла і механізму гармати в такій послідовності:

чищення і змащення ствола;

чищення і змащення затвора;

чищення і змащення люльки, штоків противідкатних пристроїв;

чищення і змащення підйомного і спускового механізмів.

Після цього керівник на одному з екіпажів показує і роз'ясняє послідовність і порядок чищення і змащення гармати.

Також показує порядок зняття, чищення, змащення та установки кулемета в танк. При цьому підкреслює, що змазка у всіх випадках наноситься тільки на сухі вичищені поверхні і негайно після чищення.

Після пояснення керівник видає кожному командиру екіпажа ОК «Чищення і змащення озброєння» і наказує приступити до виконання вказаних робіт. Перевіривши виконання робіт всіма екіпажами, керівник пояснює і показує порядок обслуговування прицілів-дальномірів, приладів спостереження, стабілізатора й механізму заряджання. Після пояснення ті, хто навчається, користуючись карткою, здійснюють обслуговування приладів прицілювання і спостереження.

Перевіривши виконання робіт усіма екіпажами, керівник підводить підсумки заняття, визначаючи кращі екіпажі (тих, хто навчається).

У підсумку навчання чищенню і змащенню танкового озброєння ті, хто навчається, повинні:

знати:

матеріали, які застосовуються для чищення і змащення;

порядок чищення гармати і кулеметів;

порядок змащення гармати і кулеметів;

заходи безпеки під час чищення і змащення;

вміти:

готувати розчини для чищення гармати і кулеметів;

чистити і змащувати танкове озброєння.

13. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЗАТРИМОК, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС СТРІЛЬБИ, І СПОСОБІВ ЇХ УСУНЕННЯ

Для вивчення затримок і способів їх усунення на занятті (тренуванні) варто мати все необхідне для практичного створення на озброєнні тієї чи іншої затримки, що виникає під час стрільби (навчальні снаряди, набої, стріляні гільзи і піддон, для кулеметів відірвані дульця і вилучателі). Показ причин, що призводять до затримок під час стрільби, необхідно проводити на навчальних макетах озброєння (гарматі, механізмі заряджання, кулеметах і навчально-діючих стендах).

Приступаючи до вивчення затримок, що виникають під час стрільби, варто звернути увагу тих, хто навчається, на те, що бойова зброя при правильному догляді та дбайливому поводженні з нею є надійною і безвідмовною у бою. Однак при тривалому використанні озброєння і недбалому поводженні з ним, при забрудненні частин і механізмів, порушенні регулювань, а також при несправності і забрудненні боєприпасів можуть виникати затримки під час стрільби. Далі потрібно вказати, що кожен член екіпажа зобов'язаний знати і виконувати наступні заходи попередження затримок: озброєння утримувати в справному стані; дотримуватись правил зберігання, розбирання і збирання, чищення і змащення, огляду і підготовки до стрільби; перед стрільбою ретельно оглядати озброєння і боєприпаси, перевіряти регулювання механізму заряджання, за необхідності приводити в норму, а пошкоджені боєприпаси не застосовувати. Під час стрільби і пересування (на марші) оберігати озброєння від різких ударів і засмічення, особливо ударно-спусковий (спусковий) механізм.

Керівник заняття повинен підкреслити, що основним способом усунення затримок під час стрільби є перезаряджання (гармати, кулемета). Якщо цим затримка не усувається, необхідно з'ясувати її характер, причину і потім приступати до її усунення.

Затримки при стрільбі з будь-якого виду озброєння можна поділити на три групи:

затримки, що виникають під час заряджання;

затримки, що виникають під час пострілу;

затримки, що виникають під час перезаряджання зброї.

Методика вивчення будь-якої затримки, що виникає під час стрільби з того чи іншого виду озброєння може бути приблизно наступною. Практично керівник заняття створює ту чи іншу затримку, називає її і дає опис. Тим, хто навчається, надається можливість оглянути озброєння (механізм, вузол, деталь) і усвідомити характер (сутність) створеної затримки. Потім, не пояснюючи причин, що викликають дану затримку, керівник запитує в тих, хто навчається, які, на їхню думку причини можуть викликати цю затримку.

Опитавши декількох тих, хто навчається, керівник узагальнює названі ними затримки, після чого вказує дійсні причини затримки і способи її усунення.

Для закріплення знання затримок і практичних навичок щодо їх усунення керівник заняття на навчальній зброї створює ту чи іншу затримку і наказує тому, хто навчається, визначити затримку, причини, і спосіб її усунення, потім вимагає практично її усунути. Інші ті, хто навчається, спостерігають за діями того, хто відповідає, при помилках у відповіді і діях доповнюють і виправляють його.

Наприкінці заняття керівник дає тим, хто навчається, завдання для самостійної роботи з вивчення затримок, що виникають під час стрільби з того чи іншого танкового озброєння.

Нижче описується техніка штучного створення однієї з можливих затримок під час стрільби з гармати й окремо під час стрільби з кулемета.

При заряджанні гармати затвор не зачиняється чи зачиняється не енергійно. Для цього необхідно мати навчальний артпостріл або гільзу з пошкодженнями на фланці гільзи чи з виступаючою капсульною втулкою. Відчинити клин затвора й енергійно дослати артпостріл у канал ствола, при цьому клин затвора зачинить канал ствола не цілком, або переміщення його буде не енергійним.

При створенні аналогічної затримки можливо при справному артпострілі помістити в зарядну камору сторонній предмет (шматочок ганчир'я, густе мастило і т.д.).

Після пострілу і чергового натискання кнопки МЗ постріл виходить на лінію заряджання, але не піднімається; пушка на куті заряджання застопорена, піддон в уловлювачі, але горить сигнал «Поддон». Піддон перекосився і не натискає на контакти уловлювача.

Заняття по вивченню затримок, що виникають під час стрільби, і способів їх усунення найбільш ефективно проводиться у вогневих містечках, на навчально-бойових танках і в класах, де є в наявності макети танкового озброєння.

У підсумку вивчення затримок, що виникають під час стрільби, і способів їх усунення ті, хто навчається, повинні:

знати:

характерні затримки, що виникають під час стрільби;

способи усунення затримок;

причини виникнення затримок;

заходи щодо попередження затримок під час стрільби;

вміти:

не допускати виникнення затримок під час стрільби;

визначати причини затримок під час стрільби;

усувати затримки під час стрільби.

14. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАННЯ ТИМИ, ХТО НАВЧАЄТЬСЯ, МАТЕРІАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ОЗБРОЄННЯ НА ВОГНЕВИХ ТРЕНУВАННЯХ, СТРІЛЬБАХ ТА ІНШИХ ЗАНЯТТЯХ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ НА ТАНКАХ

Керівники занять і командири підрозділів повинні максимально використовувати вогневі тренування, стрільби й інші заняття на матеріальній частині для систематичного удосконалення знань і практичних навичок тих, хто навчається, у діях при танковому озброєнні, поводженні з приладами і боєприпасами.

Під час вогневих тренувань і стрільб необхідно в процесі заняття перевіряти знання особовим складом бойових характеристик зброї, приладів і боєприпасів. Під час стрільби зі штатного озброєння необхідно максимально використовувати умови для вивчення укупорки боєприпасів, підготовки їх до стрільби і завантаження в танк. З цією метою під час навчальних стрільб організується навчальне місце по підготовці боєприпасів до стрільби.

Удосконалення знань матеріальної частини озброєння повинно здійснюватися в ході паркових, парково-господарських днів, під час щоденного обслуговування танків, а також під час сезонного технічного обслуговування.

Під час проведення сезонного технічного обслуговування створюються найбільш сприятливі умови для вивчення таких складних питань, як перевірка на функціонування СУВ і ККО, перевірка параметрів стабілізатора, вивірка танкового озброєння і приладів по контрольно-вивірочних мішенях, повне розвантаження і завантаження боєкомплекту та інше.

Для цілеспрямованого використання роботи тих, хто навчається, на матеріальній частині з метою удосконалення їх знань командир підрозділу в плані паркового, парково-господарського дня чи в плані сезонного технічного обслуговування вказує, які питання необхідно вивчити паралельно з виконанням практичних робіт, а при підведенні підсумків відзначає як ті, хто навчається, вивчили ці питання.

Удосконалення знань матеріальної частини озброєння повинно здійснюватися також у ході бойових стрільб і тактичних навчань. Для цього визначаються питання, які необхідно вивчити і відпрацювати в період підготовки танків до бойових стрільб і навчань, а також при підготовці екіпажами матеріальної частини до бойового застосування у ході навчання.

15. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НОВОЇ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

Принциповий зміст нової методики навчання полягає в тому, що процес засвоєння, а також формування відповідних умінь і навичок розглядається як процес оволодіння діями з визначеними його показниками (такими, як свідомість, гнучкість, узагальненість) у повному обсязі без помилок.

Сутність нової методики саме і полягає в тому, щоб відразу ж, з першого тренування формувати у воїнів безпомилкові дії. Методика може застосовуватись як при початковому навчанні, так і при відновленні навичок і умінь.

Однією зі складових частин нової методики, що дозволяє підвищити ефективність підготовки фахівців, є використання операційних карт (ОК), які можуть бути повними і скороченими.

У початковому періоді навчання проводиться по операційних картах, що містять повний опис дій, які формуються і замінюють текст або розповідь при традиційному навчанні. Спочатку пояснюється порядок користування ОК, а потім один із сержантів виконує всі операції, викладені в ОК, в результаті чого відпадає необхідність припиняти заняття для пояснення даного процесу.

Після цього взвод (відділення) поділяється на групи по три - чотири тих, хто навчається. У кожній групі вивчення матеріалу організується таким чином. Один з тих, хто навчається, займає робоче місце і повільно виконує ті операції, що йому зачитує з ОК інший той, хто навчається, він же разом із третім тим, хто навчається, стежить за діями першого, фіксуючи правильність виконання дії, а за необхідністю час виконання. Потім вони замінюються місцями, і кожен той, хто навчається, практично виконує всі передбачені операції. При цьому операції, що безпосередньо виконуються, обов'язково проговорюються вголос. Завдяки цьому скоріше закріплюються навички, тому що той, хто навчається, мимоволі обмірковує те, що йому належить зробити. Головним при цьому є не швидкість, а правильність виконання усіх операцій. По кожній ОК той, хто навчається, як правило, повинен тренуватися не менш трьох-чотирьох разів на кожному етапі навчання. Це дозволяє не тільки навчити тих, хто навчається, з самого початку діяти правильно, але й оцінювати роботу товариша, коротко і ясно ставити завдання, чітко висловлювати свої думки.

На наступному етапі навчання проводиться по скорочених ОК. Ті, хто навчається, при цьому також виконують всі операції, називаючи тільки ключові слова.

У міру засвоєння дії швидкість виконання операції зростає, і голосне проговорення кожної операції стає непотрібним, тому що починає гальмувати процес оволодіння дією. Тому той, хто навчається, перестає голосно проговорювати окремі операції і мимоволі переходить до їх проговорення про себе. Потім таке проговорення припиняється зовсім. Членороздільність мови, що проговорюється про себе, починає заважати та швидко виконувати дії тому, хто навчається. З цього моменту дії того, хто навчається, автоматизуються.

Дата добавления: 2017-01-14