Методи навчання

У вогневій підготовці застосовуються такі методи навчання: бесіда, розповідь, лекція, пояснення, показ, самостійна робота, тренування (вправа), і стрільба. Вибір методів навчання залежить від теми, цілі й змісту заняття та ступеню підготовленості тих, хто навчається. На кожному занятті можуть застосовуватися декілька методів. Так, наприклад, при навчанні діям при озброєнні можуть бути застосовані показ, пояснення і тренування (вправа).

Розповідь - це стислий розповідальний виклад навчального матеріалу. Він застосовується при вивченні бойових властивостей зброї і деяких питань з матеріальної частини зброї й основ стрільби.

Лекція - це розгорнутий науково-теоретичний виклад основних, найбільш складних питань навчальної теми. Головне призначення лекції - допомогти тим, хто навчається, у їх наступній самостійній роботі. У військових навчальних закладах лекції, звичайно, застосовуються при вивченні деяких тем, особливо основ і правил стрільби.

Пояснення - це виклад сутності вивчаємих явищ, процесів, дій. Пояснення застосовується при вивченні всіх розділів вогневої підготовки і, як правило, у сполученні з показом навчальної зброї, боєприпасів, приладів або дій при озброєнні. При поясненні варто викладати матеріал ясно і чітко, формулюючи висновки і визначення.

Показ є найбільш доступним методом навчання. При цьому методі ті, хто навчається, наочно бачать, що повинні вивчити або чому навчитися. Показ зразкових дій зі зброєю може проводитись самим командиром або добре підготовленими тими, хто навчається. Дія (прийом) спочатку показується в цілому в необхідному темпі, потім в уповільненому темпі по елементах із стислим поясненням дій і характерних помилок, що припускаються тими, хто навчається, при вивченні даної дії (прийому). Важливо, щоб предмет, прийом, дії, що показуються, були добре оглянуті тими, хто навчається.

Тренування (вправа) - метод навчання, при якому шляхом багаторазового, цілеспрямованого і свідомого повторення вивчаємих дій у тих, хто навчається, виробляються й удосконалюються необхідні уміння і навички.

Тренування (вправи) з вогневої підготовки можуть бути індивідуальні та групові (у складі екіпажу, підрозділу). Індивідуальні тренування (вправи) застосовуються для відпрацювання у тих, хто навчається, необхідних умінь і навичок. Вони характеризуються тим, що окремі ті, хто навчається, під керівництвом командира або самостійно за його завданням виконують ті ж самі дії (наприклад, тренуються у виконанні пострілу по цілі). Групові тренування (вправи) застосовуються для вироблення в тих, кого навчають, навичок колективних дій та для злагодження екіпажу і підрозділу. Вони характеризуються тим, що кожний з тих, хто навчається, виконує дії відповідно до свого фаху або тимчасово займаємої їм на даному занятті посади (наприклад, переведення озброєння танка в бойове положення або рішення вогневих задач у складі екіпажу, підрозділу).

Тренування (вправи) з вогневої підготовки проводяться, як правило, шляхом виконання нормативів і спеціально розроблених вправ початкових і підготовчих стрільб. При цьому умови виконання нормативів і вправ у міру придбання тими, хто навчається, умінь і навичок повинні ускладнюватися.

Бесіда - це такий метод навчання, при якому керівник запитує тих, хто навчається, вимагаючи відповідей на поставлені питання. Припустимо також, щоб ті, хто навчається, задавали питання керівнику, якщо характер питань не порушує змісту і плану бесіди.

Бесіда може застосовуватися з метою повідомлення нових знань, закріплення, повторення вивченого матеріалу, перевірки знань тих, хто навчається. Характер побудови бесіди головним чином і буде залежати від того, яку вона має мету.

Бесіда застосовується на заняттях за всіма розділами вогневої підготовки, особливо на заняттях з основ і правил стрільби. Бесіда повинна викликати активність усіх тих, кого навчають. При постановці питання варто звертатися до всіх тих, хто навчається; спочатку порушити питання, дати необхідний час на обмірковування і тільки після цього приступити до опитуванння. При цьому не можна припускати проведення бесіди тільки з більш успішними, потрібно залучати до бесіди і тих, хто сам активності не виявляє. У тих випадках, коли той, хто навчається, вагається дати відповідь, коли дана неправильна або неповна відповідь, керівник потребує відповіді на те ж питання від іншого того, хто навчається. У необхідних випадках він узагальнює відповіді тих, хто навчається, і дає правильне формулювання.

Самостійна робота - це метод, при якому ті, хто навчається, без особистої участі командирів закріплюють раніше придбані знання, уміння і навички або опановують новими, використовуючи керівництва, інструкції, плакати, схеми, макети, навчальну зброю та інші навчальні посібники.

Стрільба (практична робота) - це метод, при якому ті, хто навчається, практично застосовують отримані знання, уміння і навички в бойовому використанні штатної зброї і боєприпасів для ураження різноманітних цілей. Стрільби дозволяють не тільки закріпити придбані знання, уміння і навички, але і виявити недоліки у вогневій підготовці. Тому результати стрільб повинні старанно аналізуватися і на підставі цього вживатися заходи по підвищенню вогневого вишколу особового складу.

5. ПЛАНУВАННЯ І ОБЛІК ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ

Планування вогневої підготовки штабом військової частини починається з визначення термінів відпрацювання вправ навчальних (контрольних) стрільб і проведення бойових стрільб і тактичних навчань із бойовою стрільбою. Стрільби повинні проводитись рівномірно протягом усього періоду навчання, приблизно одна стрільба на місяць. Кожній стрільбі повинно передувати проведення чотирьох-п'яти вогневих тренувань і вивчення відповідних питань з матеріальної частини озброєння, основ і правил стрільби. При цьому доцільно додержуватися, особливо в навчальних підрозділах, певної послідовністі у вивченні розділів і тем вогневої підготовки. Так, вивчення дій при озброєнні необхідно проводити після вивчення бойового відділення і правил користування стабілізатором, а до вивчення правил стрільби приступати після вивчення елементів траєкторії і впливу умов стрільби на політ снаряду (кулі), стрільби проводити тільки після вивчення правил поводження з боєприпасами.

Вогнева підготовка повинна плануватися в тісному зв'язку з тактичною підготовкою, наприклад, відпрацювання тем тактичної підготовки по діях підрозділів у наступі повинно передувати виконання вправ підготовчих або навчальних стрільб із танка з ходу.

Для проведення вогневих тренувань штабом військової частини на навчальний рік розробляються вправи підготовчих стрільб, що забезпечують підготовку особового складу до виконання запланованих стрільб, і визначаються терміни їх відпрацювання.

При плануванні вогневої підготовки в батальйоні визначаються на кожний тиждень кожного місяця кількість часів на вогневу підготовку, теми (заняття) і кількість часів на їхнє вивчення, вправи з підготовчих стрільб, нормативи і вправи з навчальних (контрольних) стрільб, які відпрацьовуються.

У роті вогнева підготовка, як й інші предмети навчання, планується на тиждень розкладом занять, у якому вказуються для кожного заняття всі навчальні питання, нормативи і підготовчі вправи підготовчих стрільб, які відпрацьовуються, при необхідності ці питання вказуються окремо по взводах або категоріях тих, хто навчається. Зміст занять з вогневої підготовки визначається на основі витягу з плану бойової підготовки батальйону, програми бойової підготовки, що відповідають керівництвам, настановам і Курсу стрільб. Результати кожного заняття з вогневої підготовки відображаються в журналі обліку бойової підготовки взводу, у якому враховуються відвідування занять і успішність особового складу взводу, виконання нормативів, вправ стрільб. Облік результатів виконання вправ навчальних (контрольних) стрільб, крім того, ведеться керівником стрільби у відомості, передбаченій Курсом стрільб, що зберігається в підрозділах протягом року, а у військових навчальних закладах - протягом усього терміну навчання курсантів (слухачів) одного набору.

У журналах обліку бойової підготовку роти, батальйону і військової частини враховуються відпрацьовані теми з вогневої підготовки і результати кожної вправи стрільб. При цьому результати виконання вправ навчальних (контрольних) стрільб враховуються: у роті по категоріях тих, хто навчається, - повзводно і за роту в цілому, у батальйоні - повзводно, поротно і за батальйон у цілому, у військовій частині - поротно, по-батальйонно і за військову частину в цілому.

У військових навчальних закладах облік успішності курсантів з вогневої підготовки ведеться в класних журналах, екзаменаційних відомостях, залікових книжках і навчальних картках курсантів.

При плануванні вогневої підготовки передбачається проведення контрольних занять у підрозділах. Контрольні заняття з вогневої підготовки, як правило, проводяться перед виконанням вправ контрольних стрільб. На цих заняттях перевіряється готовність особового складу до виконання чергової вправи стрільб, вивчається передовий досвід і розкриваються недоліки у вогневій підготовці.

6. ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Підготовка до проведення занять з вогневої підготовки, як правило, включає: підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття, підготовку навчальних місць, засобів матеріально-технічного забезпечення заняття і тих, хто навчається, до занять. Якісне проведення занять з вогневої підготовки залежить, насамперед, від рівня вогневого вишколу і методичної майстерності керівників занять.

Підготовка керівників занять (офіцерів і сержантів) проводиться на командирських (навчально-методичних) зборах, на інструкторсько-методичних, показових, відкритих заняттях, інструктажах та шляхом самостійної роботи. Крім того, для підвищення методичної майстерності керівників занять проводяться методичні наради і конференції.

На командирських (навчально-методичних) зборах офіцери і сержанти одержують єдині методичні навички в проведенні занять по найбільш складних темах вогневої підготовки і рекомендації по ефективному використанню навчально-тренувальних засобів, навчальних приладів і посібників, рекомендації по інтенсифікації навчання, вивчають передові методи навчання.

Інструкторсько-методичні заняття проводяться за темами, по яких офіцери і сержанти будуть проводити заняття з підлеглими. Вони повинні передувати заняттям з особовим складом підрозділів і мають на меті перевірити знання ними питань майбутніх занять, їхнє уміння зразково показувати дії при озброєнні і цілком зрозуміло пояснювати і домагатися засвоєння особовим складом навчальної теми, показувати правильну організацію, матеріальне забезпечення і методику проведення майбутніх занять, тренувати в проведенні занять.

Офіцери і сержанти повинні заздалегідь готуватися до майбутнього інструкторсько-методичного заняття і бути готові доповісти свої пропозиції щодо організації і методики відпрацювання навчальних питань, а також діяти в ролі керівника заняття.

Інструкторсько-методичне заняття проводиться, як правило, в такій послідовності. Спочатку командир перевіряє знання, уміння і навички офіцерів і сержантів з питань майбутнього заняття і знайомить, як треба організувати і матеріально забезпечити заняття, а потім по черзі призначає тих, хто навчається, для проведення заняття по окремих навчальних питаннях. Наприкінці заняття робить розбір, у якому дає методичні рекомендації щодо проведення занять з особовим складом.

Показові заняття можуть досягати дві цілі: показ зразкових дій підрозділів, яких необхідно досягти під час навчання, або показати зразкову підготовку, організацію і методику проведення заняття, як правило, по нових темах (питаннях) вогневої підготовки. До занять, що мають першу ціль, проводиться спеціальна підготовка призначених підрозділів. До занять, на яких відпрацьовується методика навчання, підрозділи спеціально не готуються. Ці заняття повинні проводитись в тих самих умовах, у яких повинні проводити подібні заняття командири, що навчаються. Вони повинні побачити, як заняття підготовлено, яке його матеріальне забезпечення, послідовність відпрацювання навчальних питань і методичні прийоми, за допомогою яких можна досягти високих результатів у навчанні.

Відкриті заняття проводяться з метою надання допомоги командирам підрозділів (викладачам) в організації і методиці проведення занять з вогневої підготовки шляхом колективного вивчення, обговорення і вироблення найбільш доцільних методів і методичних прийомів проведення занять.

Відкриті заняття сполучаються із плановими заняттями з підрозділами. На них, як правило, присутні всі командири (викладачі), що проводять заняття з вогневої підготовки. Кожне відкрите заняття після його проведення обговорюється з командирами підрозділів (викладачами), що були присутні на занятті. Наприкінці обговорення старший начальник відзначає позитивні сторони і помилки, виявлені на занятті, і робить висновок про найбільш доцільні методи і методичні прийоми його проведення.

Інструктажі з вогневої підготовки проводяться, як правило, командирами підрозділів напередодні занять. На інструктажі офіцери і сержанти, які залучаються до проведення занять, одержують вказівки про порядок проведення майбутнього заняття, його зміст і матеріальне забезпечення, а також рекомендації щодо організації змагання в ході заняття. Зміст інструктажу ті, хто навчається, стисло записують у робочі зошити. Такий запис називається інструктивною запискою і є навчальним документом для проведення заняття.

Самостійна робота офіцерів і сержантів щодо підготовки до чергового заняття проводиться за вказівкою старшого командира за рахунок навчального часу у визначені часи самопідготовки. Залежно від своєї особистої підготовки і досвіду керівник заняття проводить таку роботу: усвідомлює тему, ціль, зміст, а також місце і час проведення заняття, зазначені в розкладі, умови виконання нормативів і вправ, підбирає і вивчає відповідні статті керівництв і настанов, Курсу стрільб і методичних посібників, продумує організацію заняття, послідовність і методи вивчення навчальних питань, кількість навчальних місць і організацію занять на кожному з них, необхідне матеріальне забезпечення заняття в цілому і навчальних місць, розрахунок навчального часу. Підготовка до заняття оформлюється у вигляді план-конспекту (операційно-методичної карти) або плану заняття, що складається у довільній формі. Для проведення вогневих тренувань і стрільб звичайно складається план проведення заняття, а для інших занять - план-конспекти (операційно-методичні карти). Зразки планів, план-конспектів, операційних та операційно-методичних карт приведені в додатку 2.

Методичні наради і конференції з вогневої підготовки проводяться в військових частинах і підрозділах з метою узагальнення передового досвіду вогневої підготовки. На нарадах і конференціях заслуховуються виступи командирів передових підрозділів і кращих методистів, обговорюються передові методики організації і проведення занять з вогневої підготовки, аналізується якість занять і досягнуті результати, показується застосування приладів і посібників, демонструються нові навчальні кінофільми і діафільми, а також доводяться вимоги керівних документів. Матеріали виступів, що сприяють підвищенню ефективності занять і якості вогневої підготовки, можуть популяризуватися через періодичну пресу.

Підготовка керівника заняття починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання вогневої підготовки, які з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб у ході занять відпрацювати їх більш ретельно, а також з визначення й уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Вихідні дані для проведення заняття — тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, необхідних для заняття, — керівник отримує з Програми бойової підготовки і вказівок безпосереднього начальника.

При вивченні вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає місце даного заняття в загальній методичній послідовності відпрацювання тем вогневої підготовки, тобто враховує пройдені теми й теми, які ще мають бути відпрацьовані; вправи і нормативи, що трєба виконувати; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин, кількість боєприпасів і моторесуру, що відпускається.

У результаті засвоєння керівником заняття підібраного матеріалу з урахуванням досвіду раніше проведених занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання. Керівник заняття може виїхати на полігон із можливим варіантом заняття.

На полігоні керівник заняття уточнює кількість навчальних місць, можливості вогневого містечка чи танкової директриси щодо проведення заняття, наявність і працездатність тренажерів; інструктує операторів; визначає оснащення кожного навчального місця, порядок зміни особового складу на навчальних місцях, наявність радіозв'язку на навчальних місцях і між ними, орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Після роботи на полігоні, керівник заняття на кожному навчальному місці визначає кількість і зміст навчальних місць, порядок зміни на навчальних місцях, навчальну і виховну мету; визначає матеріальне забезпечення на навчальних місцях, метод проведення заняття, методичні і виховні прийоми для досягнення мети заняття, керівників занять на навчальних місцях й інші питання методики проведення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням плану або плану-конспекту (операційно-методичної карти), що є робочим документом керівника. У ньому, як правило, дається чітке формулювання теми заняття; визначається його мета; формулюються навчальні питання; плануються час і місце проведення заняття; визначаються література, що використовується при підготовці, матеріальне забезпечення заняття.

Підготовка навчальних місць і засобів матеріального забезпечення заняття полягає у визначенні змісту навчальних місць і необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті.

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів чи офіцерів роти в години самопідготовки, що планується в ротному розкладі занять. Ця підготовка звичайно включає вивчення і повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях з вогневої підготовки при поводженні зі зброєю і боєприпасами з усім особовим складом вивчаються вимоги заходів безпеки. Корисним для особового складу в період підготовки до заняття може стати перегляд кінофільмів і діафільмів з теми, яка вивчається, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Проведення заняття з вогневої підготовки, як правило, організується в масштабі роти, а в навчальних підрозділах і ВВНЗ — у масштабі взводу. Заняття в роті, як правило, організуються повзводно, а у взводі — поекіпажно. Така організація занять дозволяє кожному командиру вчити своїх підлеглих і застосовувати головний принцип навчання — індивідуальний підхід до тих, хто навчається.

Вогневі тренування та стрільби проводяться в складі штатних екіпажів, а в навчальних підрозділах і ВВНЗ — у складі зведених екіпажів, які створюються, як правило, на весь період навчання. При цьому механіки - водії танків залучаються тільки на тренування, які проводяться перед стрільбами для злагодження підрозділів, а також для удосконалення їх навичок у стрільбі. Заняття з вогневої підготовки необхідно організовувати так, щоб максимальну частину часу, що відводиться на заняття, ті, хто навчається, використовували на практичні дії.

Структура кожного заняття з вогневої підготовки включає вступну, основну і заключну частини. Вступна і заключна частина повинні займати не більше 10 % навчального часу, відведеного на заняття.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, хто навчається, їх зовнішнього вигляду, готовності до заняття, ступеню засвоєння пройденого матеріалу, знання умов вправ, порядку їх виконання і заходів безпеки; оголошення теми, навчальних цілей, що відпрацьовуються, питань і порядку проведення заняття.

У вступній частині класного заняття перевіряються наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки виконання тими, хто навчається, завдання на самопідготовку і встановлення зв'язків між пройденим матеріалом і матеріалом даного заняття. Встановлення таких зв'язків забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитись методом бесіди, вправи, письмово чи комбіновано. Питання повинні змушувати того, хто навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12 хв. Використання класу програмованого навчання дозволяє провести опитування за 3- 5 хв., що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник оголошує тему заняття, коротко нагадує зміст минулого заняття для встановлення причинно - наслідкового зв'язку між темами, її необхідність, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.

У вступній частині заняття з виконання вправ стрільб, при проведенні вогневих тренувань керівник повідомляє тему, мету і порядок проведення заняття, вказує на місцевості вихідне положення, рубежі відкриття і припинення вогню, основні і небезпечні напрямки стрільби, напрямки і швидкості руху бойових машин, порядок їх розвороту на рубежі припинення вогню і повернення у вихідне положення, перевіряє знання тими, хто навчається, умов вправи і заходів безпеки під час стрільби. Потім ставить бойове завдання командирам взводів.

Командири взводів ставлять бойове завдання командирам танків перед виконанням вправи і доводять до них метеорологічні дані.

Основна частина включає викладання навчальних питань теми, вправ, які виконуються, нормативів, прийомів, закріплення знань і навичок, виконання різних виглядів самостійної роботи тими, хто навчається, перевірку та облік практичного засвоєння матеріалу.

Навчальні питання теми, яку вивчають, чи виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і вправа. Таке впровадження методів навчання стимулює пізнавальну активність тих, хто навчається, і сприяє засвоєнню навчального матеріалу, тобто той, хто навчається, розуміє, що і як треба робити і чому так (предмет, засоби і причини роботи)

У ході тренування (стрільби) керівнику заняття необхідно періодично контролювати роботу керівників на навчальних місцях, методичні прийоми, які вони застосовують, досягнутий рівень навчальних і виховних цілей, ефективність використання тренажерів і інших засобів матеріального забезпечення заняття, точність виконання вимог Курсу стрільб, організованість заміни навчальними місцями й інші питання навчання особового складу; виявляти характерні недоліки в тих, хто навчається, і застосовувати індивідуальний спосіб навчання.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття й встановити типові помилки в стрільбі та у виконанні інших дій кожного, хто навчається. Це дозволить визначити завдання керівникам для індивідуального навчання і показати конкретні недоліки тим, хто навчається, для самостійного тренування.

У заключній частині керівник вказує, як досягнута мета заняття; індивідуальні результати, хто з тих, хто навчається, досяг кращих результатів і хто недостатньо опанував навчальним матеріалом; що необхідно зробити для усунення визначених недоліків; результати стрільби екіпажів, взводів і роти в цілому.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання, кому і з ким потрібно провести додаткові заняття й індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір заняття з керівниками навчальних місць і операторами ділянок танкової директриси (вогневого містечка).

Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Після заняття керівнику доцільно провести методичний самоаналіз минулого заняття з погляду його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виявлення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання вогневій підготовці.

7. НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНА БАЗА З ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ

Успішне навчання стрільбі з танків і досягнення високих результатів вогневої підготовки танкових підрозділів неможливо без наявності сучасної навчально-матеріальної бази, обладнаних класів, танкових вогневих містечок, танкових директрис і тактичних навчальних полів, технічних засобів навчання, тренажерів, підручників, керівництв, настанов та інших навчальних посібників. Навчально-матеріальна база повинна забезпечувати якісне проведення занять по всіх розділах вогневої підготовки, можливість проведення тренувань особового складу в різноманітних умовах, ефективне використання навчального часу й максимальне виключення спрощення і послаблення в навчанні стрільбі з танків.

Турбота про створення необхідної навчально-матеріальної бази з вогневої підготовки, про її беззупинний розвиток і вдосконалення повинна бути в центрі уваги командирів, штабів, а також військових раціоналізаторів.

Класи з матеріальної частини танкового озброєння, основ і правил стрільби обладнуються у військових частинах із розрахунку один клас на батальйон. У цьому класі повинні бути навчальні танкові гармати з діючими механізмами, навчальні кулемети, автомати, гранати, прилади стрільби і спостереження, нічні приціли, артилерійські постріли, набори зразків навчальних патронів і куль, сигнальних і освітлювальних патронів, плакати і діафільми, що постачаються централізовано. Крім того, клас повинен бути обладнаний виготовленими військами макетами поля зору прицілів, макетами, що демонструють основи і правила стрільби, роботу і взаємодію частин і механізмів озброєння, електрифікованими стендами матеріальної частини озброєння і боєприпасів, з основ і правил стрільби, стендами зразків протиральних, мастильних матеріалів та інструментів.

Танкове вогневе містечко призначається для проведення вогневих тренувань. Це основний навчальний об'єкт, де ті, хто навчається, одержують і удосконалюють навички в діях при озброєнні, у розвідці цілей спостереженням, визначенні дальності до них і цілевказанні, у рішенні вогневих задач із гармати і спареного кулемета всіма способами вдень і вночі, у стрільбі з зенітного кулемета, автомата і пістолета, у киданні ручних гранат із танка, у підготовці танкового озброєння до стрільби. Сучасне танкове вогневе містечко обладнується необхідною кількістю цілей, що з'являються і рухаються, розосереджених по фронту й у глибину так, щоб можна було створювати під час тренування різноманітну навчальну мішеневу обстановку на всіх дальностях ефективного вогню штатної зброї.

Танкова директриса призначається для виконання вправ навчальних та контрольних стрільб з танків із вкладних стволів і штатними артилерійськими пострілами. Директриса розбивається по фронту на ділянки на три або на шість танків. Обладнання директриси повинно дозволяти встановлення цілей для виконання будь-якої вправи стрільб на двох-трьох рубежах із таким розрахунком, щоб при виконанні вправи забезпечувалась можливість зміни послідовності показу цілей, а також дальності до цілі, якщо вона показується в тому ж порядку, що і в попередньому варіанті, при цьому дальності до цілей в усіх випадках повинні бути в межах, зазначених в умовах вправ. Всі цілі повинні з'являтися й бути обладнаними пристосуваннями для передачі інформації про ураження цілі на пульт управління і зорового сприйняття тим, хто стріляє, ураження цілі, що дозволить йому оцінювати результати своєї стрільби. В окремих випадках на танковій директрисі при відповідних її розмірах і обладнанні можуть виконуватись вправи бойових стрільб екіпажів та взводів.

Вправи бойових стрільб екіпажів та взводів, ротні і батальйонні тактичні навчання з бойовою стрільбою проводяться, як правило, на обладнаних навчальних тактичних полях або на ділянках місцевості, що не мають стаціонарного обладнання, але дозволяють проведення стрільб із танкових гармат і кулеметів за умовами безпеки. Для позначення противника (показу цілей для стрільби) при виконанні вправ бойових стрільб екіпажів та взводів, проведенні тактичних навчань із бойовою стрільбою застосовуються тактичні комплекти мішеней. Для наближення умов стрільби до бойових і забезпечення пошуку цілей при проведенні стрільб доцільно застосовувати різноманітні засоби імітації вогню цілей.

Під час навчання стрільбі з танків, особливо на вогневих тренуваннях, використовуються різноманітні навчально-тренувальні засоби: рами коливання танків, навчально-діючі стенди, навчальні башти й інші тренажери з вогневої підготовки, вкладні стволи, верстати з навчальними прицілами, командирські ящики КЯ-83, прицільні верстати, навчальні патрони, навчально-тренувальні артпостріли, гранати, навчальні затвори до гармати, макети поля зору прицілів, мініатюр-полігон, а також контрольні прилади (КОПР, ЦИМ, окулярна насадка, пантограф-уколювач, мішень-конверт, екран). Значення цих засобів і приладів у вогневій підготовці постійно зростає, а самі засоби постійно удосконалюються. Для умілого використання зазначених засобів і приладів під час навчання необхідно, щоб керівники занять добре знали їхній устрій, можливості і правила користування ними, удосконалювали методику їх застосування на заняттях.

Розділ другий

ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ТАНКОВОГО ОЗБРОЄННЯ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Заняття з вивчення матеріальної частини проводяться в спеціально обладнаних класах і безпосередньо на матеріальній частині.

Удосконалення знань і навичок особового складу по матеріальній частині озброєння проводиться під час технічного обслуговування, у паркові та парково-господарчі дні, під час сезонного обслуговування, а також під час вогневих тренувань та стрільб.

Під час підготовки до занять керівник складає операційно-методичну картку, використовуючи для цього наступні посібники і керівництва:

посібники з матеріальної частини й експлуатації танка;

керівництва служби з танкового озброєння (гармати, кулеметів, приладів спостереження і прицілювання);

посібник у діях екіпажа при танковому озброєнні;

збірник нормативів з бойової підготовки Сухопутних військ;

посібники зі зберігання бронетанкового озброєння і техніки;

посібники з експлуатації ракетного - артилерійського озброєння.

Під час проведення занять використовує схеми, плакати і навчальні зразки озброєння.

Дата добавления: 2017-01-14