Масовий маркетинг

2.2 Цільовий маркетинг.

2.3 Диференційований маркетинг.

1. Сутність і фактори, що впливають на вибір маркетингової стратегії.

Після аналізу інформації про потреби споживачів та факторів маркетингового середовища організація може вибирати цільовий ринок, на який вона буде орієнтуватися і розробляти відповідну маркетингову стратегію, за допомогою якої вона може визначити й задовольнити цільовий ринок.

Цільовий ринок - це сукупність споживачів із подібними потребами відносно конкретного товару, достатніми ресурсами, бажанням і можливістю купувати.

При виборі стратегії охоплення ринку необхідно враховувати такі фактори.

1. Наявність ресурсів. При обмеженості ресурсів найбільш доцільною є стратегія цільового маркетингу.

2. Ступінь однорідності товару. Для однорідного товару (цитрусові та ін.) більше підходить масовий маркетинг, для товарів широкого асортименту - більше прийнятні стратегії диференційованого чи цільового маркетингу.

3. Етап життєвого циклу товару. При виході фірми на ринок із новим товаром доцільно пропонувати лише один варіант новинки. При цьому доцільно використовувати стратегії цільового чи масового маркетингу.

4. Ступінь однорідності ринку. Якщо споживачі мають схожі смаки, бажання, купують майже однакову кількість товарів за певні періоди й однаково реагують на однорідні маркетингові стимули, то однозначною є орієнтація на масовий маркетинг.

5. Маркетингові стратегії конкурентів. Якщо конкуренти практикують цільовий маркетинг, то застосування масового маркетингу може виявитися згубним. Якщо конкуренти орієнтуються на масового споживача, то фірма може виграти від використання диференційованого чи цільового маркетингу.

Маючи опрацьовану конкретну інформацію про маркетингове середовище та про викладені вище фактори, маркетологи можуть використовувати для виходу на цільовий ринок наступні стратегії:

• масового маркетингу;

• цільового маркетингу;

• диференційованого маркетингу.

2. Класифікація маркетингу.

2.1 Масовий маркетинг — це орієнтація організації на широкий споживчий ринок із використанням одного базового плану маркетингу.

Передбачається, що ці споживачі потребують товари з аналогічними (подібними) характеристиками.

Прикладом застосування масового маркетингу може бути перша модель автомашини "Форд", яка продавалася як стандартна модель за помірковану ціну великій кількості споживачів, або стандартні юридичні послуги, які пропонуються різним клієнтам (як фізичним так і юридичним особам).

Використовуючи цей метод, організація знижує витрати на виробництво й маркетинг, що дозволяє встановлювати низькі конкурентноздатні ціни.

Основна мета масового маркетингу - максимізувати збут, тобто продавати як можна більше товару (надавати послуг) одного виду.

Для того, щоб масовий маркетинг був ефективним, необхідно, щоб була велика кількість споживачів в яких була б потреба в однакових споживчих властивостях товару. У противному випадку максимальний збут товару неможливий.

Для масового маркетингу характерно:

• вибір широкого кола споживачів;

• орієнтація на різні типи споживачів через єдиний широкий маркетинговий план;

• обмежене число товарів під однією торговою маркою для багатьох типів споживачів;

• один «загальновизнаний» діапазон цін;

• підбір всіх можливих каналів збуту товару;

• використовуються будь-які засоби масової інформації.

2.2 Цільовий маркетинг – це орієнтація організації на вузьку специфічну групу споживачів через спеціалізований перспективний план, який спрямований на максимальне задоволення потреб саме цього сегменту.

З допомогою такої стратегії організація досягає зміцнення позиції на одному сегменті ринку завдяки набутому досвіду та вузькій спеціалізації.

Використовуючи цільовий маркетинг, організації не обхідно краще адаптувати маркетингову програму, ніж конкуренти. Сильні сторони конкурентів необхідно обходити, а слабкі — використовувати.

Основна мета цільового маркетингу - захоплення значної частки одного ринкового сегменту при ефективному управлінні витратами за рахунок високої спеціалізації.

Для цільового маркетингу властиво:

• одна чітко визначена група споживачів;

• одна марка товарів чи послуг адаптована для однієї групи споживачів;

• один діапазон цін адаптований для однієї групи споживачів;

• збут товарів через канали для конкретної групи споживачів;

• просування товару через засоби масової інформації, що найбільше відповідають цільовому сегменту;

• орієнтація на конкретну групу споживачів через високо спеціалізований, але широкий маркетинговий план.

Застосовуючи цільовий маркетинг, організація може отримувати максимальний прибуток на одиницю продукції, а не сукупний прибуток, а також ефективно конкурувати з великими фірмами на спеціалізованих ринках. Наприклад, є багато місцевих фірм, які виробляють безалкогольні газовані напої, але не мають достатніх ресурсів, щоб конкурувати на всьому ринку країни. Проте, вони можуть конкурувати з великими фірмами в тому чи іншому регіоні.

2.3 Диференційований маркетинг - орієнтація організації на два і більше сегменти ринку зрізним планом маркетингу для кожного з них.

Наприклад, фірма "Маяк" має магазини, які орієнтовані на споживачів із високими та середніми доходами, але не виходить на споживачів, що бажають купити товар за зниженими цінами, тобто обслуговує два сегменти ринку. Це зменшує для організації негативні економічні наслідки у випадку невдачі на якомусь сегменті. Разом з тим, фірма повинна мати достатні ресурси та можливості для виробництва й маркетингу за обраними планами. Тобто слід відібрати ті сегменти для успішної роботи, на яких у підприємства є всі необхідні ділові передумови.

Таким чином, щоб вибирати й формувати власний цільовий ринок, організація може використовувати стратегії масового, диференційованого чи цільового маркетингу. Саме від того, яка буде обрана стратегія, залежить і зміст маркетингового плану, який передбачає розробку всіх складових комплексу маркетингу (товар, ціна, способи збуту, маркетингові комунікації).

Дата добавления: 2013-12-13