Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сегментування ринку




Ринок - це сфера обміну, де діють сукупність існуючих і потенційних покупців та продавців товару.

Ринки бувають: товарний (ринок товарів та послуг); фінансовий (ринок цінних паперів); ринок праці.

Товарний ринок за характером та призначенням підрозділяється на споживчий ринок та ринок товарів виробничого призначення.

Важливою характеристикою товарного ринку є ємність ринку, що розраховується за формулою:

 

Е =Зт+Вт+Іт+Ін-Ет-Ен+Ззт-Пзт,

де Е –ємність ринку, тис. грн.;

Зт – залишки товарних запасів на складах виробників, тис.грн.;

Вт – національне виробництво даного товару, тис.грн.;

Іт,Ін – імпорт товару прямий і непрямий (завезений у складі іншого виробу), тис.грн.;

Ет,Ен – експорт товару прямий і непрямий (вивезений у іншому виробі) тис.грн.;

Ззт – зменшення (Пзт – збільшення) запасів товарів у продавців, тис.грн.

Сегментування ринку – це вибір стратегії розподілу ринку на окремі сегменти, що відрізняються один від одного різними можливостями збуту продукції виробника.

Сегмент ринку - це його частина, визначена особливим чином, яка може ефективно обслуговуватися підприємством.

Об'єктами сегментації ринку збуту є: групи споживачів; групи продуктів (товарів, послуг); підприємства (конкуренти).

Сегментація ринки за грипами споживачів - цегрупування споживачів за якими-небудь ознаками, які в тій чи іншій мірі визначають мотиви їхнього поводження на ринку.

Сегментація ринки за грипами продуктів - це похідна від сегментації ринку за групами споживачів враховує запити і уподобання споживачів за якісними характеристиками продукту (товару, послуг).

Сегментація за підприємствами (конкурентами) це групування конкурентів за факторами конкурентноздатності в просуванні на ринок.

Сегментація ринку відбувається за критеріями й ознаками.

Критерій – спосіб оцінки вибору того або іншого сегмента ринку для продуктів або підприємства (конкурента).

Ознака - це спосіб виділення даного сегмента на ринку.

Найбільш розповсюдженими критеріями сегментації є;

· ємність сегмента, за якою визначається число потенційних споживачів і, відповідно, необхідні виробничі потужності;

· канали поширення і збуту продукції, що дозволяють вирішити питання про формування мережі збуту;

· стійкість ринку, що дозволяє зробити висновок про доцільність завантаження потужностей підприємства;

· прибутковість, що показує рівень рентабельності підприємства на даному сегменті ринку;

· сумісність сегмента ринку з ринком основних конкурентів, що дозволяє оцінити силу або слабкість конкурентів і прийняти рішення про доцільність і готовність здійснення додаткових витрат при орієнтації на такий сегмент;

· оцінка досвіду роботи конкретного персоналу підприємства (інженерного, виробничого або збутового) на обраному сегменті ринку і вживання відповідних заходів;

· захищеність обраного сегмента від конкуренції.

Основними ознаками сегментації ринку за групами споживачів є географічні, демографічні, психографічні, поведінкові. Сегмент ринку за групами споживачів визначається за збігом у певних груп споживачів декількох ознак.

Основними ознаками сегментації ринку за групами продуктів є функціональні і технічні параметри, ціна.

Основними ознаками сегментації ринку за підприємствами (конкурентами) є якісні показники продукту, ціна, канали збуту, просування продукту на ринку.

Сегментація ринку за споживачами, сегментація за продуктами і підприємствами (конкурентами) взаємно доповнюють одна одну, і всі отримані результаті розглядаються в комплексі, що дозволяє правильно вибрати найбільш ефективний сегмент ринку.

Сегментація ринку за групами споживачів відбувається відповідно до факторів (ознак), які наведені в таблиці 4.1.

Для підвищення конкурентноздатності і правильного визначення місткості ринку, крім сегментації ринку за групами споживачів, здійснюється сегментація ринку за продуктом, тобто за найбільш важливими для його просування на ринку параметрами, при цьому використовується метод складання функціональних карт (метод подвійної сегментації).

Сутність методу полягає в тому, що на основі виділених сегментів ринку за групами споживачів і зіставлення їх з різними значеннями факторів (функціональних і технічних параметрів виробу), обраних для аналізу, визначається, які з параметрів найбільше підходять для виділеної групи споживачів.

Таблиця 4.1 – Основні фактори сегментації ринку за групами споживачів

Фактори (змінні) Найбільш розповсюджені значення змінних
Географічні  
Регіон Захід, Центр, Схід, Південь, Північ
Адміністративний розподіл Область, район, місто
Чисельність населення (для міст) 5-20 тис. чол., 20-100 тис. чол., 100-250 тис. чол., 250-500 тис. чол., 500-1000 тис. чол., 1-4 млн. чол.
Щільність населення Місто, приміська місцевість, сільська місцевість
Клімат Помірно-континентальний, континентальний, субтропічний і т.д.
Демографічні  
Вік   До 3 років, 3-6 років, 6-12 років, 13-19 років, 20-34 роки, 35-49 років, 50-65 років, 65 років і більше
Стать Чоловіча, жіноча
Розмір родини 1 -2 чол., 3-4 чол., 5 і більше
Етап життєвого циклу родини Молодь - самотні, молодь - сімейні без дітей, молодь - сімейні з дітьми, сімейні, з дітьми, літні, що мають дітей, літні -сімейні, що не мають дітей, літні - самотні...
Рівень доходів До мінімального розміру заробітної плати; мінімальний розмір зарплати; від 2 до 5 мінімальних розмірів зарплати і т.д.  
Рід занять Науковці, інженерно-технічні працівники, службовці, бізнесмени, робітники державних підприємств, фермери, викладачі, учителі, студенти, домогосподарки...  
Рівень освіти Без освіти, початкова освіта, середня спеціальна, вища, вчений ступінь, звання...  
Національність Українці, росіяни, білоруси, грузини, вірмени, азербайджанці, євреї, татари  
Релігія Православна, католицька, іслам...  
Раса Європеїдна, монголоїдна...
Психографічні  
Соціальний шар Незаможні, середнього статку, високого статку, дуже високого статку
Стиль життя Елітарний, богемний, молодіжний, спортивний, міський, сільський...
Особисті якості Амбіційність, авторитарність, імпульсивність, стадний інстинкт, новаторство, прагнення до лідерства, урівноваженість, флегматичність
Поведінкові  
Ступінь випадко вості покупки Звичайно випадковий характер придбання. Іноді випадковий характер придбання і т.п.
Пошук вигод Пошук виробів високої якості, гарного | обслуговування, нижчих цін і т.п.
Ступінь потреби в продукт Потрібний постійно, потрібний іноді...  
Ступінь готовності купити виріб Не бажає купувати, не готовий купити зараз, недостатньо поінформований, щоб купити, прагне купити, обов'язково купить
Привід для здійснення покупки Повсякденна покупка, особливий випадок  

 

Найбільш розповсюдженими для оцінки ринку за продуктом є такі параметри: ціна, канали збуту, технічні характеристики. Результати аналізу методом подвійної сегментації оформляються у вигляді матриці, по рядках якої відкладається значення фактора, а по стовпцях - сегменти ринку за споживачами.

Сегментація ринку за продуктом передбачає, що на стадії розробки нової продукції для кожної моделі товару:

· враховуються усі фактори, що визначають систему споживчих переваг і одночасно технічні параметри нового виробу, що задовольняють запити споживачів (виділення сегмента ринку за параметром виробу);

· визначаються групи споживачів, кожна зі своїм набором запитів і переваг (психографічна сегментація);

· всі обрані фактори ранжуються за ступенем значимості для кожної групи споживачів (сегментів ринку).

Сегментація ринку за основними конкурентами здійснюється на основі оцінки конкурентноздатності вашого підприємства та конкурентів за такими факторами як продукт (всі його властивості), ціна, канали збуту, комунікації.

 


Тема 4 Маркетингова товарна політика

План теми:

4.1 Маркетингова концепція товару, його структурні елементи.

4.2 Класифікація товарів та послуг.

4.3 Конкурентоспроможність продукції.

4.4 Життєвий цикл продукції.

4.5 Товарний асортимент і товарна номенклатура.

4.1 Маркетингова концепція товару, його структурні елементи.

Перша і найважливіша складова комплексу маркетингу, що його розробляє підприємство для свого цільового ринку, є товар.

Товар - це все, що призначено для задоволення певних потреб споживачів і пропонується на ринку з метою привернення уваги, продажу, користування чи споживання.

Товаром можуть бути: фізичні об'єкти, послуги, ідеї, організації, місця, особи.

Товар включає в себе ряд елементів:

1.• виріб;

2.• комплекс забезпечуючих елементів;

3.• комплекс обмежуючих елементів.

1. Виріб характеризується набором споживчих властивостей і певним рівнем якості. Якість товару - це його відповідність потребам споживача з урахуванням товару конкурента та встановленим у державі технічним стандартам.

2. Комплекс забезпечуючих елементів - це комплекс необхідний для того, щоб сформувати образ і умови обслуговування.

товару є:

Основними забезпечуючими елементами товару є: упаковка; марка; сервіс.

Кожний елемент виконує свої функції.

Упаковка - включає в себе: тару; етикетку; інструктивні матеріали.

Тарою можуть бути: картонна коробка, целофанова упаковка, скляний, алюмінієвий посуд або банка, паперовий пакет або їх поєднання.

Етикетка містить фірмову назву товару, символ фірми, склад, рекламні матеріали, інструктивні матеріали.

Інструктивні матеріали - детальні інструкції щодо правил користування та вказівки про заходи безпеки або купони, призи, брошури з рецептами та ін.

Упаковка виконує дві основні функції:

• функціональну - упаковка збирає у відповідному об'ємі та формі виріб, захищає товар від фізичних ушкоджень і забезпечує зручність під час руху товару від виробника до споживача.

інформаційну - упаковка демонструє марку, вказує склад і напрямок використання, відображає образ марки і демонструє товар, вирізняє його дизайном, кольором, формою та матеріалами. Вона є інструментом просування товару, так як упаковку в останнє бачить споживач перед тим як прийме рішення щодо його придбання.

Марка -це ім'я, знак, символ або їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів одного продавця або групи продавців і диференціації їх від товарів конкурентів.

Існує чотири типи марки:

• фірмове ім'я - частина марки (слово, букви або група букв) яку можна виголосити. Наприклад,"-Пума", "Рібок" та інше;

фірмовий знак — частина марки (емблема, символ, рисунок), яку можна розпізнати, але не можна виголосити;

товарний знак - це фірмове ім'я, чи знак або їх: поєднання, захищені юридичними нормами. Товарний знак реєструється і супроводжується буквою R у колі (®). Товарний знак захищає виключні права продавця на використання фірмою ім'я чи знаку.

торговий образ - це персоніфікована товарна марка.

Різновидом марки може бути і авторське право - це право на репродукцію, публікацію й продаж змісту і форми різних творів і наукових праць. Такий товар містить прізвище автора і позначається буквою С в колі ©.

Отримання та охорона авторського права здійснюється згідно закону "Про авторське право і суміжні права".

Фірмове ім'я, фірмовий знак, і торговий образ є маркетинговим позначенням і не забезпечують юридичного захисту від використання їх конкурентами, якщо вони не зареєстровані як товарні знаки. Тільки товарний знак гарантує виключні права для його власника і формує правовий захист.

Сервіс - комплекс послуг пов'язаних із збутом і експлуатацією товару.

Якість сервісного обслуговування впливає на конкурентоспроможність товару, сприяє підвищенню попиту, престижу фірми.

Сервіс ділиться на перед - і післяпродажний. Останній, у свою чергу, поділяється на гарантійний і післягарантійний.

Сервіс може здійснюватися:

• самим виробником;

• посередником-постачальником;

• спеціальними сервісними фірмами;

• агентами, що продають товари;

• персоналом фірми-споживача.

3. Елементи обмежуючого комплексуце система нормативних документів, які регламентують окремі параметри самого виробу або накладають обмеження у питаннях експлуатації, обслуговування, реклами збуту тощо.

Склад цих елементів залежить від конкретного товару. Наприклад, для автомобіля одним із обмежуючих елементів буде обов'язковий технічний огляд, у противному випадку його експлуатація не дозволяється. Для політичного кандидата одним з обмежуючих елементів може бути вік або судимість.

Таким чином, формуючи товар, необхідно сформулювати вимоги як до самого виробу, так і комплексу забезпечуючих і обмежуючих елементів.

 

4.2 Класифікація товарів та послуг.

Товари класифікуються на споживчі товари і товари виробничого призначення.

Споживчі товари - це товари, які призначені для кінцевого споживача, для сімейного, особистого або домашнього споживання.

Споживчі товари можна класифікувати на:

• товари повсякденного споживання (газети, сигарети та ін.);

• товари попереднього вибору (меблі, одяг, автомобілі, що були в користуванні);

• товари особливого споживання (нові автомобілі, модні костюми та інше);

• товари пасивного споживання (страхування життя та інше).

Товари виробничого призначення - це товари, що купуються для використання у виробництві інших товарів, для господарської діяльності або перепродажу іншим споживачам.

Товари виробничого призначення можна об'єднати в такі групи:

• капітальне майно (будівлі і споруди, основне і допоміжне обладнання);

• матеріали та сировина (основні та допоміжні матеріали, деталі, комплектуючі, тощо);

• промислові послуги (транспортування вантажів, ремонтно-монтажні роботи, тощо);

• інтелектуальні послуги (консультації, аудиторські перевірки, маркетингові дослідження.

При класифікації товару виділяють:

1) об'єктивні параметри товару (якість, матеріал, вага, колір, розмір, зовнішній вигляд, запах, смак, наявність дефектів і т.д.);

2) ринкові параметри (ціна, конкурентоспроможність, широта вибору, транспортування і т.д.);

3) параметри, що використовуються в процесі споживання (надійність, простота догляду, строки заміни).

 

Класифікація послуг.

Послуга – об'єкт продажу у вигляді дії, результатом якої є той чи інший корисний ефект. Послуга може бути пов'язана з товаром у матеріальному вигляді, а може і не бути пов'язана.

Послугам прийнятні такі характеристики:

1. Непомітність. Послугу неможна побачити, попробувати на дотик, почути до моменту придбання.

2. Невідокремленість від джерела. Неможна поставити діагноз хворому без присутності лікаря.

3. Незавчасність якості. Якість послуги визначається станом джерела, рівнем його кваліфікації, настроєм. Ваш замовлений квиток можуть принести своєчасно сьогодні, а завтра із запізненням, це відноситься і до виконання замовлення таксі.

4. Незбереження. Послуги не можна зберігати.

Послуги класифікуються таким чином:

· хто є джерелом послуги – люди чи машини;

· обов'язкова присутність клієнта в момент надання послуги;

· мотиви придбання послуги (для особистих чи ділових потреб;

· мотиви постачальника послуги (комерційна чи некомерційна діяльність).

Послуги можуть надавати як виробники товарів так і спеціалізовані організації.

 

4.3 Конкурентоспроможність продукції.

 

Для успіху на ринку необхідно забезпечити конкурентоздотність товару. Щоб товар легко продавався на ринку, він повинен задовольняти дві вимоги: мати відповідні споживчі властивості, тобто бути корисним для особистого або суспільного вжитку, і відзначатися конкурентноздатністю, щоб придбання саме цього товару уявлялося покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж іншого з такими ж функціями або такого ж у іншого продавця.

Конкурентноздатність — це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби.

Ступінь задоволення запитів покупців залежить від цілого ряду факторів, що і являють собою фактори конкурентноздатності. Розрізняють:

· технічні фактори, що характеризують технічний рівень і якість товару. Технічний рівень — це технічна досконалість продукту, ступінь втілення в ньому новітніх науково-технічних досягнень. Якість визначається параметрами (показниками), що відповідають певним властивостям товару (міцність, швидкість, естетичні характеристики, безпека, функціональність та ін.);

· техніко-економічні фактори (надійність, матеріалоємність, енергоємність, зручність монтажу і т.д.);

· організаційно-комерційні фактори (ціна, умови платежу, терміни постачання, базисні умови контракту, ефективність маркетингу і реклами, рівень допродажного і післяпродажного сервісу, сертифікація товару та ін.);

· ділову репутацію виготовлювача (постачальника) і характер міжособистісних відносин партнерів (покупця і продавця), що нерідко перетворюються на головні фактори успіху.

Серед факторів конкуреноздатності важливе місце займають вартісні параметри. В оцінці конкурентоспроможності товару враховується ціна споживання, що включає суму ціни продажу і всі витрати продавця протягом терміну експлуатації товару. Вартісні параметри залежать і від рівня якості товару, і від його надійності, і від вартості експлуатації та інших витрат, у той час як ціна продажу далеко не завжди прямо пов'язана з рівнем якості і може бути як завищеною, так і заниженою, що обумовлено ціновою політикою компанії.

Модель ціни споживання готового споживчого виробу може включати: ціну продажу, транспортні витрати, вартість налагодження, вартість упакування і збереження, витрати покупця з навчання персоналу, витрати на відходи у процесі експлуатації, витрати обслуговування, вартість палива (енергії), витрати на ремонт і придбання запасних частин, податки, витрати на утилізацію, вартість страховки.

Товар буде привабливим для споживача низькою ціною споживання (тобто своєю надійністю, високими експлуатаційними характеристиками та ін.), навіть якщо він дорожчий за конкуруючий, але споживає менше електроенергії, не вимагає ремонту протягом 10-12 років і т.п. (наприклад, телевізор).

Для оцінки або аналізу конкурентноздатності товару найчастіше користуються методом, заснованим на порівнянні якісних (технічних або техніко-економічних) і вартісних параметрів товару.

Зіставленням технічних параметрів оцінюваного і конкуруючого товарів визначають індекс технічних параметрів:

І т.п = ∑ Di * gi

i=1

де І т.п. — індекс технічних параметрів;

п — кількість параметрів, обраних для оцінки;

Di коефіцієнт значимості кожного параметра серед усієї сукупності (п);

gi – відносний показник якості товару, який визначається шляхом ділення числового значення показника якості оцінюваного товару на аналогічний показник конкуруючого товару, обраного для порівняння.

Індекс економічних параметрів (.індекс цін) визначають зіставленням цін споживання оцінюваного і конкуруючого товарів.

 

Іе.п. = S1: S2

 

де Іе.п. — індекс економічних параметрів (індекс цін);

S1, S2 — ціна споживання оцінюваного і конкуруючого товарів.

Чим вище значення Іт.п. (тобто чим більше якісні оцінювані параметри перевершують параметри конкуруючого товару), тим вищий рівень відповідності оцінюваного товару запитам споживача.

Чим вище значення Іе.п., тим менше оцінюваний товар відповідає запитам (очікуванням) покупця.

Таким чином, співвідношення цих індексів може характеризувати рівень конкурентноздатності товару К.

 

К = Іт.п.: Іе.п.

 

Якщо К < 1, то аналізований товар поступається перед товаром-зразком; у разі якщо К > 1, то товар має більш високу конкурентноздатність.

 

4.4 Життєвий цикл продукції.

Під життєвим циклом продукту (ЖЦП) розуміють особливості його реалізації і просування на ринку з моменту надходження до його зняття з виробництва або реалізації. Концепція ЖЦП базується на таких принципах:

· існування продукту має часові обмеження;

· в процесі реалізації продукт проходить різні стадії, на кожній з яких для виробника або продавця виникають свої проблеми, які необхідно вирішувати;

· рівень рентабельності виробництва і збуту продукції змінюється на різних етапах життєвого циклу; на різних стадіях ЖЦП вимагаються різні підходи до організації збуту, виробничих проблем, цінової і фінансової політики фірми.

Виділяють наступні етапи ЖЦТ:

1) розробка товару;

2) виведення (впровадження) на ринок;

3) зростання попиту;

4) насичення ринку (зрілість);

5) спад попиту.

Впровадження - період появи товару на ринку і поступового збільшення обсягу продажу. Прибуток відсутній, тому що виручка не покриває суму постійних та змінних витрат, а ціна є мінімально можлива з метою стимулювання попиту. Така тактика називається "тактикою проникнення на ринок". У випадку, коли фірма випереджає конкурентів, а товар захищений патентами, ціна може бути високою, тобто використовується тактика "зняття вершків". Це дозволяє скоротити час упровадження товару.

Зростанняперіод визнання товару і швидкого наростання обсягів продажу. Це дає можливість отримувати відносно невеликі прибутки, які поступово збільшуються протягом цього етапу. Іде процес розширення ринку, пошук нових каналів збуту.

Зрілість період, коли темпи зростання обсягів продажу сповільнюються й стабілізуються. Посилюється конкуренція, що вимагає цінових та нецінових методів захисту й збереження позицій на ринку.

Після деякого періоду отримання максимальних прибутків, їх величина дещо зменшується. Виникають затримки у збуті, ціна на товар знижується. Застосовуються активні дії по стимулюванню збуту, пошуку й залученню більш містких каналів збуту.

Спад — період занепаду. Збут спадає до досить низького рівня, що спричиняє стрімке падіння прибутку. Спроби зниження ціни не дають відчутних результатів і змін у тенденції обсягів продажу. У міру спаду обсягів продажу й прибутків, Фірми кидають ринок або розпочинають впровадження на ринок нового товару з іншим життєвим циклом.

 

4.5 Товарний асортимент і товарна номенклатура.

 

Кожна фірма, яка займається випуском продукції, завчасно турбується про визначення її різноманітності та асортименту.

Асортиментом є сукупність товарів, призначених: для певної сфери застосування (побутова техніка); для продажу у певному ціновому інтервалі (престижні дорогі вироби); для реалізації в конкретних магазинах, супермаркетах, бутіках; для певної категорії споживачів (дитячий одяг).

Шляхом диференціації одного товару можна скласти асортиментну групу.

Якщо компанія виробляє різні види товарів, то сукупність їх асортиментних груп називається товарною номенклатурою.

Головні характеристики номенклатури (асортименту) – широта, насиченість, глибина, гармонійність.

Широта – загальна кількість асортиментних груп товарів що випускає фірма. Якщо компанія виробляє ювелірні вироби, косметичні і господарські товари, то широта = 3.

Насиченість номенклатури – це загальна кількість усіх вироблених товарів.

Глибина асортименту характеризує ступінь диференціації кожного виробу або кожного різновиду товару, яка відображає кількість позицій у кожній асортиментній групі. Якщо зубна паста пропонується у формі 3 тюбиків, що відрізняються за вагою і крім того диференціація можлива по 4 видах лікарських добавок, то глибина = 12

Гармонійність характеризує ступінь однорідності номенклатури стосовно уподобань кінцевого споживача, торговельного посередника, характеру виробничого процесу.

Широкий асортимент дає можливість диверсифікувати продукцію, орієнтуватися на всілякі вимоги споживача стимулювати здійснення покупки у певному місці.

Глибокий асортимент надає змогу задовольнити потреби різних споживчих сегментів однотипним товаром, максимізувати використання місця в торговельних точках, перешкоджати появі конкурентів, пропонувати діапазон стимулювати підтримки дилерів.

Фірма може розширити свою діяльність чотирма способами:

1) розширити товарну номенклатуру за рахунок включення до неї нових асортиментних груп;

2) збільшити насиченість вже існуючих асортиментних груп товарів, наблизившись до становища компанії з вичерпним асортиментом;

3) запропонувати більше варіантів кожного з наявних товарів;

4) цілеспрямовано домагатися більшої або, навпаки, меншої гармонійності між товарами різних асортиментних груп залежно від ставлення фірми до питань диверсифікації.


Тема 5 Маркетингова цінова політика




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 1857; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.