Творчість Василя Кричевського

ПЛАН

ТЕМА: ТВОРЧИЙ СПАДОК ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО. ТВОРЧІСТЬ ЮРІЯ НАРБУТА Й ОЛЕКСАНДРА МУРАШКА. ТВОРЧИЙ СПАДОК М.БОЙЧУКА І Т.БОЙЧУКА. МОНУМЕНТАЛЬНА ШКОЛА МИХАЙЛА БОЙЧУКА. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА

ЛЕКЦІЯ 14.

Навчальна мета: вивчити основні найбільш суттєві етапи розитку мистецтва та архітектури. Закріпити лекційний матеріал. Навчитися працювати з додатковою літературою, зарисовувати пам’ятки архітектури, їх декор, конструктивне рішення, а також відтворювати обємне зображення споруди.

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Навчальні питання:

17. 20 хв.

18. 20 хв.

19. 30 хв.

20. Заключна частина – 10 хв. (підсумок лекції, відповідні на запитання).

Матеріально-технічне забезпечення: література, фото матеріали тощо.

Джерела і література:

1. Павловський В. Василь Григорович Кричевський: Життя і твор­
чість. - Нью-Йорк, 1974.

2. Історія української культури / За заг. ред. Івана Крип'яке вича. - К., 1994. - С. 569-571.

3. Рубан-Кравченко В. Кричевські і українська художня куль тура XX століття: Василь Кричевський. - К., 2004.

1.Василь Кричевський – архітектор.

2.Василь Крачевський – графік.

3.Творий доробок Юрія Нарбута.

4.Творчий доробок Олександра Мурашка.

5.Засновник монументальної школи в Україні – М.Бойчук.

6.Творчий спадок Михайла Бойчука.

7.Монументальна школа М.Бойчука.

8.Послідовники та поціновувачі школи Бойчукістів.

9.Українські художники на теренах діаспори.

10. Мистецькі школи Української діаспори.

11. Мистецький спадоу Української діаспори.

Надзвичайно талановитим і творчим мистцем, що ви­явив свої національно своєрідні роботи у різних ділянках українського мистецтва - архітектурі, графіці, малярстві, увжит­ковому, театральному - кіномистецтві, - був Василь Кричевський (1872-1952). Він народився у с.Ворожба біля Ле­бедина на Слобідській Україні, помер у Каракасі - столиці Венесуели, а прах перенесено на українське кладовище у Бавнд Брук (США).

В. Кричевський як архітектор здобув собі голосне ім'я проектним рішенням будинку Полтавського земства (1903), яким розпочав відродження українського стилю, взоруючи на історичну спадщину рідної архітектури, зокрема, вико­ристовуючи мотиви народного будівництва і декоративних орнаментальних прикрас.

Закінчивши знаменитий будинок в Полтаві (1908), він став керманичем мистецького руху в Києві. Він "україні­зує" будинок знаного українського історика Михайла Гру-шевського, школу ім. С. Грушевського на Куренівці в Києві, будинок І.Щітківського. Крім цього, йому належить ще низка приватних будинків у новому стилі, а у 1930-х рр. - Мемо­ріальний музей біля могили Тараса Шевченка у Каневі, а та­кож надгробні пам'ятники - адвокату М. Дмитрієву в Пол­таві, письменнику М.Коцюбинському в Чернігові, історику й голові Центральної Ради М.Грушевському в Києві на Байковому кладовищі.

У малярстві В.Кричевський - майстер імпресіоністич­ної школи, насамперед пейзажист, що з модерним декоратив­ним малярством зв'язує український локальний колорит.

Як графік В.Кричевський – «піонер» українського книж­кового мистецтва, з 1903 р. оформив понад 70 українських видань ("Ілюстрована історія України" та "Культурно-націо­нальний рух в Україні XVII - XVIII ст." М. Грушевського, аль­бому "Українське мистецтво" В.Щербаківського, "Бібліоло-гічні Вісті"), а також виконав проекти державних гербів, друків і печатки Української Народної Республіки, гро­шових банкнот, поштових марок, екслібрисів.

Він широко відомий як автор декорацій і костюмів для театру М.Садовського, Українського державного театру. Оформив ув Одесі й Києві низку історичних і побутових філь­мів ("Тарас Шевченко", "Тарас Трясило", "Земля", "Сорочинсь-кий ярмарок"). Василь Кричевський відомий і як збирач на­родного мистецтва, працював у вжитковому мистецтві, ке­рував килимарнею Ханенків (1912-1913) в Оленівці, був директором Миргородського художньо-промислового інс­титуту (1918-1919), виконав багато проектів килимів, виши­вок, вибійок, посуду, меблів, внутрішнього оформлення при­міщень. На ретроспективній виставці В.Кричевського 1940 року в Києві було показано 1100 експонатів його творчості.

Революція і відродження Української державності у 1917 році застають великого мистця в період підготовчої пра­ці, вислідом якої було заснування Української Академії мис­тецтв у Києві. Графічні праці для заготовки поштових марок і державних паперів (великий і малий герби Української Народної Республіки) та педагогічна праця виповнюють йо­го життя у цей бурхливий і своєрідний період. Етюди, архі­тектурні праці, постановки театральних п'єс, опрацювання українських фільмів, опіка над рівнем мистецького кустар­ництва й нарешті навчально-виховна праця - це програма життя В.Кричевського. За 1903-1943 роки він виховав цілу школу своїх послідовників.

Але крім цього, В.Кричевський ще багато писав ста­тей для газети "Рада", для журналів "Сяйво", "Літературно-науковий вісник", "Україна", "Червоний шлях", досліджував історію українського орнаменту тощо.

В своїй творчості він вмів пов'язати контакт сучас­ності з найкращими творами української мистецької спад­щини і взагалі з народним мистецтвом.

Дата добавления: 2013-12-14