Виникнення науки менеджменту та напрями еволюції управлінської думки

Тема 2. Розвиток науки „Менеджмент”.

Лекція

1. Виникнення науки менеджменту та напрями еволюції управлінської думки.

2. Ранні теорії менеджменту.

3. Інтегровані підходи до управління.

4. Сучасні напрями розвитку науки управління.

Майже всі форми сучасного управління можна знайти у ста­родавніх організаціях, хоча їхні характер та структура суттєво відрізнялися від сучасних. Однак пов'язувати їх із менеджмен­том ні прямо, ні побічно не можна, тому що це були переважно рекомендації щодо державного управління. Хоч і тоді були уп­равлінці та організаційні структури і багато людей добре розу­мілись на процесах управління та лідерства, проте тоді не було такої наукової дисципліни, як менеджмент. Як відомо, мудра порада, якою б важливою вона не була, не завжди є результа­том наукового дослідження. Цілеспрямовані пошуки теоретич­них підходів до менеджменту почалися в епоху розвитку капі­талізму.

Більшість вчених вважає, що управління у своєму основному розумінні існувало вже з тих часів, коли людина за допомогою "батога та пряника" змусила іншу людину зробити дещо наперед визначене. Практика управ­ління така ж давня, як існування людства. Навіть первісні люди жили організованими групами — примітивними формами організацій. Джерела сучас­ного менеджменту знаходимо у діях Мойсея при виведенні ізраїльтян з Єгипту, Олександра Македонського при управлінні військами, в трактатах мислителів Древнього Китаю, зокрема в "Трактаті про військове мистецтво" Сунь-Цзи. Стародавні вчені встановили важливі принципи організації, висло­вили основні ідеї, які є близькими до основ сучасного менеджменту.

Здійснимо невеликий історичний екскурс. Однією з найбільш давніх ци­вілізацій є шумерська культура, відома, зокрема, письмовими документами, складеними за 3000 років до н.е. Жерці в шумерському місті Ур (на території сучасного Іраку) подавали у визначеному порядку звіти головному жерцю. Ці дії термінологією сучасного менеджменту можна кваліфікувати як адмі­ністративний контроль на базі звітності. Оскільки шумери усвідомлювали необхідність організаційного контролю, фактично найдавнішими письмовими документами в світі є п'ятитисячолітні рахунки їх інвентаризацій. Цілком імовірно, що управлінські потреби цієї давньої цивілізації сприяли винайденню шумерської письменності.

У стародавніх римлян також знаходимо чимало прикладів ефективного управління. Можливо, найвідоміший з них — реорганізація імперії імперато­ром Діоклетіаном. Ставши на престол у 284 р. до н.е., Діоклетіан зрозумів, що його імперія стала некерованою: надто багато питань імператор змуше­ний був вирішувати особисто. Відкинувши існуючу структуру, Діоклетіан запропонував нову, з більшою кількістю рівнів управління, що дозволило оптимізувати співвідношення централізації та децентралізації влади.

Важливий внесок у формування передумов управлінської теорії зробила церква, запровадивши описи обов'язків священнослужителів різних рівнів. Чітке формулювання їх обов'язків забезпечувало надходження інформації (розпоряджень) від Папи Римського до мирян, тобто була створена ефек­тивна комунікаційна мережа.

За початок відліку в літературі з історії менеджменту вва­жають зародження писемності в стародавньому Шумері за 3000 років до н. е. Вважається, що це революційне досягнення в житті людства привело до виникнення особливого прошарку "жерців-бізнесменів", котрі успішно здійснювали релігійно-комерційні й торгові операції, вели ділове листування і ко­мерційні розрахунки. Тому ця перша управлінська революція характеризується як релігійно-комерційна.

Друга управлінська революціяпов'язується з діяльністю ва­вилонського царя Хаммурапі (1792—1750 pp. до н. е.), що ви­дав звід законів управління державою для регулювання су­спільних відносин між різними соціальними групами населен­ня. Цими законами вводився світський стиль управління, по­силювалися контроль і відповідальність за виконання робіт. Саме тому другу управлінську революцію вважають світсько-адміністративною.

Третя управлінська революція відома як виробничо-буді­вельна. Вона передбачала поєднання державних методів управ­ління з контролем за діяльністю в сфері виробництва та будів­ництва і відбулася в часи правління Навуходоносора (605— 562 pp. до н. е.).

Дата добавления: 2014-01-04