Розв'язування

Приклад розв’язування задачі.

Організація підсумкового модульного контролю.

Підсумкова модульна робота (ПМР) проводиться у письмовому вигляді на останньому семінарському занятті або лекції з даного модулю. Модульні завдання, як правило, складаються з трьох частин: 1. Дидактичний тест. 2. Розгорнута письмова відповідь на одне з теоретичних питань, у відповіді на яке треба показати знання основної рекомендованої літератури. Список теоретичних питань до кожного модулю дивись далі. 3. Психологічна задача, або практичне завдання, розв'язання яких треба пояснити та обґрунтувати. Зразкові приклади розв’язування задач є у посібнику М’ясоїда П.А. Задачі з курсу загальної психології: Навчальний посібник. -К.:ВШ, 2000. – С. 176 - 181. Викладач має право зменшувати кількість завдань модульної контрольної роботи.

Студент має право один раз перескласти модуль, оцінений «незадовільно», у термін, визначений деканатом. Якщо студент не склав модуль, останній перед заліком (екзаменом), він не може його перескласти, а має складати залік (екзамен).

ЗАДАЧА. "Учням було запропоновано завчити два оповідання, рівні за об­сягом та ступенем складності. Перше зачитувалося після попереджен­ня, ідо перевірка відбудеться наступного дня, друге слід було запам'ята­ти надовго. Однак в обох випадках ефективність запам'ятовування пе­ревірили через чотири тижні. Питання: Яке оповідання учні запам'ятають краще? Чому?

Очевидно, йдеться про такий процес пам'яті, як запам'ятовування, а судячи з інструкцій, які отримали учні, в обох випадках мало місце довільне запам'ятовування, тобто таке, що підпорядковане свідомо пос­тавленій меті. Проте зміст такої мети був різним, що, напевно, і зумовило рівень ефективності запам'ятовування.

Відомо, що довільне запам'ятовування залежить від багатьох чинни­ків: раціональних прийомів запам'ятовування (виокремлення смисло­вих одиниць, знаходження зв'язків між ними, їх систематизація на ос­нові асоціацій); способів повторення (частковий, цілісний, комбінова­ний); характеру мнемічної спрямованості на запам'ятовування. Така спря­мованість справляє безпосередній вплив на характер запам'ятовування, його способи, результат. Можна стверджувати, що в умовах задачі йдеться про залежність до­вільного запам'ятовування від змісту мнемічної спрямованості.

Дослідник психології пам'яті О. О. Смирнов визначає різні типи мнемічної спрямованості: на ту чи іншу повноту запам'ятовування, певну чіткість запам'ятовування, послідовність подачі матеріалу, міцність за­пам'ятовування, час відтворення. Умовами задачі передбачено відмін­ності у мнемічній спрямованості на час відтворення: перше оповідання треба було відтворити на наступний після запам'ятовування день, дру­ге — в невизначеному майбутньому. Такі відмінності не могли не спри­чинити різну продуктивність запам'ятовування. Спрямованість "завчити оповідання надовго" забезпечила, напевно, тривале зберігання матеріалу в пам'яті, тоді як спрямованість "на на­ступний день" — нетривале. Тому можна дійти висновку, що перше оповідання учні завчать гірше, ніж друге.

Вплив мнемічної спрямованості на продуктивність запам'ятовування став можливим унаслідок соціогенетичного і онтогенетичного розвитку пам'яті. В ході цього людина оволодіває своєю пам'яттю, вчиться керу­вати нею, завдяки чому та стає, за термінологією Л. С. Виготського, вищим психічним процесом… Наслідком такого розвитку стала здатність людини спочатку усвідом­лено, а потім ще й у вигляді навички здійснювати контроль за процесом запам'ятовування й зберігання матеріалу в пам'яті шляхом довільної зміни змісту мнемічної спрямованості.

Залежність довільного запам'ятовування від мнемічної спрямова­ності слід мати на увазі під час організації навчальної діяльності шко­лярів чи студентів, тобто вчитель, викладач повинні формувати таку спрямованість, яка б відповідала цілям навчання. Неприпустимо моти­вувати необхідність запам'ятати матеріал формою контролю його за­своєння (оцінкою, контрольною роботою, екзаменом тощо). У цьому разі матеріал зберігатиметься в пам'яті доти, доки він буде потрібним для пред'явлення, після чого почнуть діяти інтенсивні процеси забу­вання."

Дата добавления: 2014-01-04