Тип заняття : Лекційне

Навчально-методична карта заняття № 9-10

Назва та № спеціальності 501010201 «Початкова освіта»

Рівень підготовки БАЗОВА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

ДИСЦИПЛІНА: Методика навчання образотворчому мистецтву.

ТЕМА: Методика проведення занять по малюванню з натури.

Мета заняття: Розширити знання про: значення занять малювання з натури в розвитку учнів початкових класів; особливості занять малювання з натури; методику малювання з натури, структуру заняття; послідовність виконання роботи; організацію занять малювання з натури, обладнання.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

Виховувати інтерес до методики образотворчого мистецтва.

Забезпечення заняття:

* наочно-демонстраційний матеріал

Малюнки студентів, таблиці, динамічні таблиці.

* Роздатковий матеріал

* ТЗН

Мультимедійний проектор

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

Пучков А.С., Трислев А.В. Методика работы над натюрмортом.

Горяева Н.А.Первые шаги в мире искусства.

Орловский Г.И. Учитель изобразительного искусства.

Глинская И.П. Изобразительное искусство.

Кузин В.С. Изобразительное искусство и методики его преподавания в начальных классах.

Додаткова

Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва.

Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе.

Лекція.

Тема. Методика проведення занять малювання з натури.

План.

1. Освітньо - виховне значення занять малювання з натури. Особливості занять малювання з натури.

2. Методика малювання з натури.

3. Організація занять малювання з натури. Обладнання занять.

Підготовка вчителя до заняття (складання плану, підбір натури), методика його проведення.

Література.

1. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 4 - 6 классах.

2. С.Л. Бучинський Основи грамоти з образотворчого мистецтва.

3. Н.Н. Ростовцев Методика преподавания изобразительного искусства.

4. А.С.Пучков, А.В. Трислев Методика работы над натюрмортом.

Лекція.

1.Завдання навчання й виховання засобами образотворчого мистецтва здійснюється у процесі класних, позакласних та позашкільних видів роботи.

Ця робота складається з практичних занять: малювання з натури, на теми оточуючого життя та літературних творів, декоративне малювання. Ці види занять, відрізняючись за змістом і методикою, тісно взаємопов'язані й доповнюють один одного у вирішенні поставлених програмою завдань.

На заннятях малювання з натури учні повинні оволодіти теоретичними основами малювання, навчитись малювати з натури окремі предмети, натюрморти, тварин і птахів, фігуру людини з передачею пропорцій, конструктивної будови, перспективи, кольору, тональних відношень.

Основним методом навчання графічної грамоти є малювання з натури, яке ставить перед собою завдання малювати предмет таким, яким його бачить малюючий, так, щоб інші могли встановити схожість намальованого з моделлю. Виконувати цю вимогу дітям на першому етапі не просто, тому що в дошкільному віці діти малювали за уявою.

У процесі занять малювання з натури діти знайомляться з основами перспективи, передачею конструкції і пропорцій. Діти починають малювати з натури з 1- ого класу, але глибокого розуміння особливостей цього виду зображувальної грамоти часто не розуміють. Тільки в 3 класі діти повністю виконують вимоги вчителя по малюванню з натури.

Малювання з натури являється методом наочного навчання. Малювання з натури привчає міркувати і цілеспрямовано вести спостереження, пробуджує інтерес до аналізу натури.

При навчанні малюванню вчитель повинен мати на увазі, що метою вивчення форми предмету є не тільки знайомство з його зовнішьою формою, але й знайомство з поняттями, які виражає ця форма: учень вчиться аналізувати, синтезувати одержані враження. Малювання з натури дає великі можливості для розвитку цих здібностей. Малюючи з натури учень уважно вивчає натуру, відмічає її характерні особливості, хоче зрозуміти стуктуру предмета. Малювання з натури забезпечує активну увагу, розвитку розумових здібностей, необхідно на заняттях привчати дітей до правильних суджень про форму предметів на основі наукових даних про перспективу, теорію тіней, кольорознавства, анатомії. Навчити дітей уважно разглядати і аналізувати форму легко. Діти часто вражають нас своїм уважним відношенням до дрібних деталей натури. Вони з любов'ю і акуратністю промальовують деталі і подробиці предмета. Це дає нам змогу без значних зусиль перевести увагу дитини на самі характерні особливості будови, форми предмета, навчити його правильно бачити, розуміти і зображати форму предмета.

Ще великі італійські художники вказували, що малювання з натури являється кращим методом навчання.

Закінчивши пояснювати й показувати послідовність роботи над малюнком із натури, він обов'язково повинен витерти з дошки малюнок. Інакше деякі учні просто перемалюють його.

Пояснення послідовності виконання роботи.

Звернути увагу на методичну послідовність відтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрібно розбити на окремі етапи і дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи:

1. Композиційне розміщення на аркуші паперу. Зображення виконується легкими лініями з виправленнями, без застосування гумки.

2. Вияв основної великої форми. Завдання вчителя на цьому етапі створення малюнка - навчити учнів бачити загальне без деталей. Наприклад, малюючи з натури метелика, учні повинні побачити і виявити його основну форму - вид трапеції, а потім його деталі: малюнок крил, візерунок на крилах, кольорові відношення.

3. Уточнення форми, пропорцій, введення допоміжних ліній, які полегшують знаходження пропорційних відношень частин і цілого.

4. Перехід від загального до окремого. Тут аналізуються малі форми, встановлюється їх зв'язок із цілим, промальовуючи дрібні деталі.

5. Детальна характеристика натури: передача матеріальності, фактури.

6. Підведення підсумків: перевірка загального стану малюнка, підпорядкування деталей цілому, уточнення малюнка у тоні (пом'якшення занадто темних місць, виявлення різниці між світлом і тінню).

Велику увагу вчитель приділяє питанням техніки малювання: правильному штрихуванню (по формі, косо), роботі пензлем (по сухому, по мокрому). Із цією метою учні систематично виконують різноманітні графічні і живописні вправи.

Жан - Жак Руссо писав: "Детям крайнє полезно заниматься рисованием не для самого искусства, но и для приобретения верного глаза и гибкой руки. Но рисовать дети должны не с моделей, а прямо с оригиналов, с природы. Здесь важно не столько приобретение умения рисовать согласно законам и требованиям этого искусства, как приобретение более точного глазомера, верной руки, настоящих отношений к величине и виду разнообразных предметов, более быстрого понимания действий перспективы". Велике значення малювання з натури, особливо перспективне малювання, має для розвитку просторового мислення, уяви. Вже при знайомстві (просторового мислення) з елементарними правилами перспективи проходить складний процес просторового мислення. Складність передачі тримірного об'ємного предмету заставляє учня розвивати просторове мислення і уяву. Всяке графічне вираження думки основується на вмінні уявити конструкцію предмета, взаємозв'язок його частин, характер форми, положення його в просторі.

Розвиваючи здібність до ясних образних уявлень, малювання з натури впливає на розвиток пам'яті: образної, емоціональної, словесно логічної.

Під час малювання з натури розвивається і абстрактне мислення. Дати конструктивний аналіз форми предмета, не прибігаючи до абстрактного мислення неможливо, а в малюнку весь час має місце коструктивний аналіз.

Таким чином, навчання малюванню з натури сприяє загальному розвитку людини.

2. При організації занять малювання з натури необхідно дотримуватись певних структурних частин заняття.

I. Організаційна частина.

II. Повідомлення матеріалу.

1) Пояснювальна бесіда. Аналіз форми.

Перші запитання повинні спрямувати учнів на вивчення форми предмету, наступні - переключити увагу на вивчення пропорцій предмета, окремих його деталей, їх характеру і розміщення. Учитель звертає увагу на те, як освітлений предмет, у який колір він забарвлений.

На початку урока можна використати спеціальні вправи, які займають кілька хвилин.

Так, організовуючи колективне обговорення предмету, вчитель пояснює дітям, що малювати модель потрібно з певної точки зору, бо інакше змінюється видимість предмета. При цьому доцільно показати предмет у різних положеннях.

Учням із малим досвідом роботи з натури важко одночасно вивчати модель і компонувати малюнок. Ось чому, перш ніж розпочати малювати, вчитель повинен поставити учням запитання про те, як краще розмістити зображення на аруші паперу. Вчитель рекомендує дітям спочатку визначити, що більше - ширина чи висота предмета. Якщо, наприклад, висота його у півтора рази більша від ширини, то аркуш паперу кладуть вертикально.

Слід підкреслити, що питання композиції учні початкової школи вивчають в елементарній формі. Вони повинні розміщувати зображення приблизно в центрі аркуша і не робити його занадто маленьким або занадто великим.

Після аналізу форми натури, бесіди про те, як класти аркуш паперу і компонувати малюнок на ньому, вчитель на дошці повинен показати послідовність роботи над малюнком.

III. Практична робота.

IV. Аналіз робіт.

НАВЧАННЯ МАЛЮВАННЮ З НАТУРИ, ПО ПАМ'ЯТІ І ЗА УЯВЛЕННЯМ.

І клас

Наприкінці навчального року першокласники повинні

ЗНАТИ:

-назви кольорів - червоний, жовтий, синій, зелений, фіолетовий, оранжевий, рожевий, блакитний, коричневий, чорний, сірий, білий, блідо-червоний, темно-коричневий, блідо-синій і т.п.;

- властивості матеріалів, про роботу акварельними та гуашевими фарбами;

- послідовність змішування акварельної фарби з водою для отримання нових поєднань.

Наприкінці навчального року першокласники повинні

ВМІТИ:

- правильно сидіти за партою, правильно тримати аркуш паперу, правильно працювати олівцем - без напруги проводити лінії в потрібних напрямках, не повертаючи при цьому аркуш паперу;

- відрізняти малюнок від живопису;

- відчувати та емоційно реагувати на предмети та об’єкти зображення, в навколишній дійсності, у творах образотворчого мистецтва;

- вірно уявляти, передавати у малюнку форми, пропорції, будову, колір предметів;

- правильно працювати пензлем, використовувати нахилені положення пензля для отримання широких смуг та мазків, а також вертикальне положення для малювання кінчиком пензля;

- розводити та змішувати акварельні фарби, рівно покривати ними потрібну поверхню, змінювати напрямок мазків відповідно до форми;

- створювати в малюнках світлотіньову різницю;

- передавати різкий та повільний перехід від темного до світлого, від світлого до темного;

- визначати розмір зображення в залежності від розміру аркуша па­перу.

У зміст занять малювання з натури, по пам’яті та за уявою І класі входить:

- малювання простих за контурами та будовою предметів прямокутної та круглої форми;

- виконання нарисів з натури тварин, птахів, риб.

У малюнках першокласники повинні передавати пропорції, контури, будову та колір зображуваних предметів доступними їм засобами виразності.

II клас

Наприкінці року учні повинні ЗНАТИ:

- прийоми красивого, виразного розташування малюнка на аркуші паперу, в зв’язку з його розмірами та необхідністю зорової рівноваги форм, кольору;

Наприкінці навчального року учні повинні ВМІТИ:

- самостійно порівнювати свій малюнок із зображуваним предметом;

- визначати і правильно зображувати форму предметів, їх пропорції та просторове розташування, конструктивну будову, колір;

- послідовно виконувати малюнок, починати малюнок із загальних контурів зображуваного предмета, потім переходити до промальо­вування його частин та закінчувати уточненням ліній і форм;

- працювати пензлем без попереднього контуру /кінцем пензля і всим пензлем/;

- робити рівну зафарбовану поверхню з пропуском;

- передавати будову фігури людини в малюнках з натури і на теми.

В II класі діти повинні малювати фігури більш складної, ніж у І класі форми /другокласники малюють з натури, по пам"яті, за уявленням/.

ІІІ клас

Наприкінці навчання у ІІІ класі учні повинні ОТРИМАТИ:

- початкові відомості про художню форму в образотворчому мистецт­ві, про образотворчо-виразні засоби /композиція, малюнок, колір, колорит, світлотінь тощо/;

- найпростіші відомості про лінії та рівень горизонту, перспективу, точку зору,точку сходження;

- початкові відомості про світлотінь, про залежність освітлення предмету від сили та віддалення джерела освітленості;

- відомості про зміну кольору у просторі /для віддалених предметів характерні пом'якшення контурів, ослаблення яскравості кольорів, зміну світлості, відміна за кольором відповідних предметів пе­реднього плану/.

Учні повинн знати назви акварельних фарб, що входять до шкільного набору.

Наприкінці навчального року учні повинні ВМІТИ:

- зображувати предмет у перспективі, користуючись однією або двома

точками сходу;

- передавати в малюнках /графічно і за допомогою кольору/ світло, тінь, напівтінь, блік, рефлекс;

- користуватися різноманітною штриховкою /косою за формою/ для виявлення об"єму та форми предметів;

- передавати об"ємну форму предмету кольором /використовувати різні засоби/, користуючись змішуванням фарб;

- малювати з натури предмети комбінованої форми;

- малювати натюрморт;

- зображувати в малюнках з натури, з пам’яті та за уявленням нескладні рухи людини, тварин, птахів, риб;

- передавати їх основні пропорції та характерну будову;

- аналізувати зображувальні предмети, виділяючи при цьому головне, закономірне - пропорційність, красу контурів, особливості конструк­ції,форми, просторового положення, особливості кольору, розподіл світлотіні;

- порівнювати свій малюнок із зображуваним предметом та виправляти помічені в малюнку помилки;

- виконувати нескладні нариси та замальовки олівцем, аквареллю, чорною тушшю, фломастером.

ОСНОВНІ ВИМОГИ, ЯКІ ПРЕД’ЯВЛЯЮТЬ ДО МАЛЮНКІВ ІЗ НАТУРИ.

Малюнок повинен вірно передавати:

- характерну форму предметів;

- основні пропорції та співвідношення величин /частин предмету з цілим/;

- взаємозв'язок частин предмету між собою, будовою та конструкцією;

- явище перспективи та об"ємність предметів;

- рух / при зображенні птахів, тварин, риб, людини/;

- колір предметів /якщо завдання виконується аквареллю/.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ПРЕДМЕТНОГО МАЛЮВАННЯ З НАТУРИ.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИТЯЧИХ МАЛЮНКІВ.

МЕТА ТА ЗАДАЧІ МАЛЮВАННЯ З НАТУРИ. ОБЛАДНАННЯ.

Малюванння з натури - це зображення об"єктів, які знаходяться безпосередньо перед малювалюючим.

Процес малювання з натури складається із спостереження об’єкту малюючим та зображення його на папері. Проводячи спостереження, малюючий вивчає натуру, вивчає будову й форму, а також закони зображення цієї форми на площині.

ЗАДАЧІ МАЛЮВАННЯ З НАТУРИ:

І -розвивати зорове сприйняття.

2 -розвивати вміння та навички в зображенні.

Зорове сприйняття - це виховання вміння ціле­спрямовано спостерігати, порівнювати між собою предмети та явища, встановлюючи схожість та різницю, класифікувати предмети за формою, знаходити в них головне, суттєве; співвідносити частини з цілим за їх розміром, формою, розташуванням, силою світлотіні та кольором; усвідомлювати просторове положення предметів на підставі розуміння законів перспективи.

Вміння та навички зображення - це означає розташовувати зображення на аркуші паперу; послідовно бу­дувати малюнок на підставі спостереження моделі з певної точки зору, передаючи тривимірність зображуваного на площині аркуша па­перу, який має два виміра; виявляти об"єм предметів і просторов співвідношення між ними засобами світлотіні або кольору; володіти технічними прийомами роботи.

У малюванні основним засобом перевірки є ВІЗУВАННЯ - це визначення напрямків ребер та площин предмета, а також визначення пропорцій за допомогою олівця, який малюючий тримає у витягнутій руці у напрямку між оком та моделлю.

ВІЗУВАННЯ проводиться у двох напрямках: по вертикалі та по горизонталі.

НАВЧАЛЬНІ ЗАДАЧІ МАЛЮВАННЯ З НАТУРИ:

1 - вірна передача форми предметів.

2 - основні пропорції та співвідношення величин /частин предмета з цілим/.

3 – взаємозв’язок частин предмета між собою /будова або конструк­ція/.

4 - явище перспективи та об’ємність предметів.

5 - рух /при зображенні птахів, тварин, людини/.

6 - колір предметів, якщо завдання виконується аквареллю.

Видами робіт при малюванні з натури є тривалий малюнок, тривалістю від 1 години до 4-6 годин /в залежності від ускладнення/, а також 15-20 хвилин нариси.

При оцінці успішності учнів викладач повинен враховувати практичні вміння та навички учнів, а також їхні теоретичні знання.

ОБЛІК проводиться за допомогою:

1 – обов’язкової перевірки та оцінки всіх практичних робіт учнів

/класних та домашніх/.

2 - систематичного індивідуального опитування учнів та виклику для малювання на класній дошці.

3 - спеціальних контрольних робіт, які виконуються учнями після вивчення основних учбових тем, без пояснення та якоїсь до­помоги викладача.

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ НАД МАЛЮНКОМ З НАТУРИ.

1. В основні лежить принцип ведення малюнка від цілого до часткового.

2. Знайомство з предметом, з'ясування його пропорцій, конструкції,

розташування в просторі.

З. Композиційне розміщення малюнка на аркуші паперу /намічають

основні пропорції предмету і, якщо потрібно, наносять конструктивні вісі симетрії, оберту, а також допоміжні лінії, які визначають характер руху тіл тварин або людини/.

4. Встановлюють в натурі та передають у малюнку конструктивний зв"язок частин предмета в відповідності з їх величинами з цілим, а також наносять основні та допоміжні лінії,який виз­начають узагальнений характер форми предметів.

5. Визначають на малюнку форму предмета, вводиться легка світлотінь /якщо малюнок в подальшому і виконується аквареллю/.

6. Закінчення роботи в кольорі /якщо робота ведеться аквареллю/.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ / ПРЕДМЕТНЕ МАЛЮВАННЯ/

Оцінка кожної роботи повинна бути об’єктивною. Порівнюючи малюнки учнів, найчастіше слідкуємо не за правильністю, не за тим, як виконані, а тільки за виразністю малюнка, наскільки один малюнок ефектніший від іншого.

Для об’єктивної оцінки, крім часткових вимог вчителя необхідно виробити визначені критерії і систему оцінки. Така система об'єктивної оцінки повинна витікати із самої струк­тури малюнка, з тих основних вимог, які вчитель пред'являє своїм учням. Сюди повинні входити і грамотність, і виразність дитячого малюнка:

1. Як вирішена композиція - як організована площина аркуша, як поєдна­ні між собою всі компоненти зображення, як виражені загальна ідея і зміст.

2. Характер форми предметів: ступінь схожості зображення з предметами реальної дійсності /на основі замальовок предметів/ або вміння підмітити і передати в зображенні найбільш харак­терне. Сюди також можна підключити оцінку передачі пропорцій, так як характер форми тісно пов’язаний з пропорціями предмету, з відношенням частин до цілого /перевіряємо якість передачі індивідуальних рис предмета/.

3. Якість конструктивної будови: як виражена конструктивна осно­ва форми, як пов’язані деталі предмету між собою і з загальною формою.

4. Перспектива: як засвоїв учень правила перспективи, як він ними користується при будівництві зображення, як передані явища лінійної й повітряної перспективи.

5. Передача об’єму: як використовує учень зображуючи засоби малюнків, живопису для передачі об’єма предметів, як засвоєні закони світлотіні.

6. Володіння технікою: як учень користується олівцем, пензликом.

7. Загальне виконання.

3. Успіх роботи залежить: від організації робочого місця. Вчитель повинен мати 2-З переносні підставки для натури з фоновою стінкою. Підставки з натурой розставляються так, щоб кожний учень із свого місця добре бачив ту чи іншу постановку.

Крім того вчитель повинен мати достатьню кількість роздавального матеріалу - натури малих форм.

1 клас -малювання окремих предметів(м'яч, яблуко, керамічні іграшки, ялинкові

іграшки, листя, гілки дерев, зошити, книги, портфель, рибки, птахи і тварини).

2 клас - окремі предмети, моделі однорідні за формою, але такі, що мають свої особливості, моделі симетричної форми, які складаються з кількох частин: лопата, метелик, іграшки.

З клас - малювання овочів, фруктів, квітів, натюрморту, птахів, тварин, фігури людини.

Дата добавления: 2014-01-04