Тема: Психологічні особливості великих соціальних груп та психологія натовпу

Лекція №15

План:

1. Визначення поняття великої групи.

2. Структура психології великих організованих груп.

3. Соціальні класи та слої.

4. Загальна характеристика натовпу.

Рекомендована література:

1. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 2002.

2. Андриенко Е.В. Социальная психология. М., 2000.

3. Еникеев М.И. Социальная психология. М., 2001.

4. Крысько Е.Г. Социальная психология. М., 2005.

5. Москаленко В.В. Соціальна психологія. К., 2005.

6. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. К., 2003.

7. Свенцицкий А.Л. Социальная психология. М., 2005.

Визначення поняття великої групи. У сучасному суспільстві функціонують різні великі соціальні групи. Дитина з народження належить до певної етнічної спіль­ноти, потім включається до соціальних і професійних груп. Роль великої групи у процесі розвитку людини є вагомою: сім'я, родичі не можуть повністю визначати його перебіг. Зміна соціальних на­станов, стійкість щодо групового тиску, стратегія поведінки сторін у конфлікті - це далеко не повний перелік елементів соціальної психології, які виникають на ґрунті узагальненого історичного до­свіду великих груп і значною мірою впливають на процес форму­вання особистості.

На відміну від малих, великі групи недостатньо представлені у соціальній психології: процес їх дослідження набагато складніший і потребує особливого розгляду. Більш дослідженими є стихійні ве­ликі неорганізовані групи порівняно з організованими, довгоіснуючими (класи, нації тощо).

Г. Андрєєва поділяє великі групи на випадкові, стихійно сфор­мовані і стійкі, довготривалі за своїм існуванням. Першими є ви­падкові спільності, які стихійно виникають і короткочасно існу­ють - натовп, публіка, аудиторія, мітинг тощо. Другі - це довго­тривалі, стійкі в своєму існуванні групи, які склалися в процесі історичного розвитку і посідають певне місце в системі суспільних відносин. Прикладом таких груп є класи, суспільні прошарки, ет­нічні групи (їхнім різновидом є нації), професійні групи, статево-вікові групи (наприклад, чоловіки, молодь, літні люди). Г. Андрєєва виокремлює ряд загальних ознак великих груп, що відрізняють їх від малих:

1. Наявність специфічних регуляторів поведінки:

а) традиції, звичаї, моральні норми;

б) спосіб життя її членів (інтереси, цінності, потреби, типи кон­тактів);

в) наявність власної мови (для етнічних спільнот - це їхня мова, для професійних і статевовікових - жаргон або сленг).

г) соціальна детермінація внутрішньогрупових процесів (значен­ня цінностей і стереотипів).

Л. Орбан-Лембрик виділяє такі ознаки, за якими можна класи­фікувати великі групи.

1. За характером зв'язку (наявність залежності/незалежності від волі і свідомості членів групи). Так, належність людини до певного соціального класу, етнічної групи не залежить від волі людини, а визначена об'єктивно. На відміну від таких спільнот, великі групи можуть формуватися як свідоме прагнення індивідів до об'єднання на основі загальних цілей і цінностей. Так, з господарською ме­тою люди створюють підприємства, комплекси, корпорації тощо; з науково-дослідницькою - науково-дослідні інститути, лаборатор­ні комплекси тощо; з освітньою - школи, університети; з політич­ною - партії, громадські об'єднання тощо. Основу цих об'єднань становлять психологічні явища.

2. За тривалістю існування (більш тривалі - класи, нації; менш тривалі - мітинги, аудиторії, натовп).

3. За характером організованості (випадкові, стихійні - натовп, публіка; свідомо організовані - партії, асоціації).

4. За характером існування (умовні - статево-вікові, професійні; реальні - мітинги, збори).

5. За контактністю взаємодії (з тісними контактами членів і без них).

6. За відкритістю / закритістю (закриті - колонія, військовий вуз; відкриті - колектив заводу тощо).

Структура психології великих організованих груп. Структура психології великих соціальних груп є досить склад­ною і в широкому розумінні включає психічні процеси, психічні стани і психічні властивості; виокремлюють в них динамічні еле­менти (настрій) і стійкі утворення (традиції, навички, інтереси).М. Савчин звертає увагу на такий соціально-психологічний фе­номен великих груп, як віра. Віра як визначення чого-небудь істин­ним з такою рішучістю, яка перевищує силу зовнішніх, фактичних і формальних доводів, має переважно емоційно-інтуїтивний характер. Вона є обов'язковим елементом суспільної свідомості. Істини віри включаються в структуру "Я" кожного з членів великої групи і пев­ною мірою визначають його вчинки, судження, норми поведінки.

Структура психології великих соціальних груп містить низку елементів, до яких у широкому розумінні належать різні психічні властивості, процеси, стани. Важливо розглянути психологію великих груп з точки зору когнітивної, мотиваційної, афективної і регулятивно-вольової сфери.

До когнітивної сфери вчені відносять колективні уявлення, со­ціальне мислення, громадську думку, суспільну свідомість, мента­літет. В цій сфері великої групи закріплюються способи та меха­нізми, за допомогою яких виникають, зберігаються, змінюються її уявлення, стереотипи, цінності. Найвищий рівень когнітивних структур великих спільнот становить суспільну свідомість, яка у формі ідей, теорій є основою ідеології суспільства. Що цікавить людей, про що вони міркують - все це є відображенням статусу груп, соціальних процесів у системі суспільних відносин, рівня розвитку духовного життя суспільства. Зміст когнітивних процесів у великих спільнотах змінюється залежно від соціальних умов. Іс­торичним є не тільки поняттєвий, категоріальний склад мислення великої групи, а і його стиль.

Мотиваційна сфера великих груп включає групові цінності, по­треби, інтереси, цілі, настанови та ідеали. Вони є тими мотива­ми діяльності і поведінки, які визначають спрямованість мотивації груп. Найвищою формою спонукання до соціальної діяльності ве­ликих груп є ідеали, переконання.

Афективну сферу психології великих груп складають почуття, емоції та настрої.

Соціальні почуття - емоційне ставлення до фактів, ситуацій, явищ соціальної дійсності. Вони виникають у великих спільнотах і відіграють важливу роль у спілкуванні, взаємодії та взаємовпливах людей. Прикладом негативного соціального почуття може бути опи­сана у літературі "класова ненависть". В її основі лежить колектив­на думка про те, що будь-яка диференціація пов'язана з нерівністю, а отже - викликає неприязнь однієї великої групи проти іншої.

Суспільні настрої - оцінка спільнотами об'єктивних процесів і психічних феноменів, домінуючих в певні періоди суспільного розвитку. На думку Б. Паригіна, порівняно з індивідуальними, ко­лективні настрої є продуктом усієї системи соціальних відносин (економічних, політичних, ідеологічних). Вони мають більше со­ціальну, аніж індивідуальну зумовленість. Так, фактор фізичного самопочуття у суспільних настроях відступає на задній план перед соціальним фактором (умовами матеріального життя людей, їхні­ми відносинами на виробництві, у побуті тощо).

Регулятивно-вольова сфера у психології великих груп включає колективну діяльність та групову поведінку. Для діяльності цих груп специфічними є мета діяльності, її структура, суб'єкти діяль­ності, її форми. І тому суттєво розрізняються професійна діяль­ність, суспільна діяльність, соціальні рухи.

Дата добавления: 2014-01-04