Соціально-психологічні особливості сім’ї

Тема: Сім’я як різновид групи. Формування дитячої особистості в сім’ї.

Лекція № 15

Мета: сформувати у студентів уявлення про соціально-психологічні особливості сім’ї, про функції сім’ї, моделі сім’ї.

План:

1. Соціально-психологічні особливості сім’ї.

2. Функції сім’ї.

3. Моделі сім’ї.

4. Соціально-психологічні проблеми сім’ї.

5. Стосунки батьків і дітей у сім’ї.

Рекомендована література:

1. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 2002.

2. Андриенко Е.В. Социальная психология. М., 2000.

3. Еникеев М.И. Социальная психология. М., 2001.

4. Крысько Е.Г. Социальная психология. М., 2005.

5. Москаленко В.В. Соціальна психологія. К., 2005.

6. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. К., 2003.

7. Свенцицкий А.Л. Социальная психология. М., 2005.

Сім'я є тією соціальною інституцією, де відбувається відтворення й виховання молодого покоління, забезпечується піклування про рідних, складаються різні типи морально-правових відносин: чоловік — дружина, батьки — діти, батьки — інші члени сім'ї, діти — діти, діти — інші члени родини. Пов­ноцінною вважається така сім'я, де є в наявності всі названі типи стосунків. Суспільна цінність і соціально-психологічна значущість родини зумовлені її відтворенням безпосередньо життя, вихованням дітей, передаванням від старших до молодших соціального досвіду, цінностей культури, формуванням індивідуальної свідомості, діалогічних форм взаємодії. У сім'ї переплітаються найрізно­манітніші суспільні відносини й міжособистісні стосунки: еконо­мічні, соціальні, політичні, моральні, правові, психологічні, есте­тичні тощо. За глибиною, безперервністю й силою впливу навряд чи ще якусь соціальну інституцію можна порівняти з безпосереднім досвідом життя в батьківській сім'ї. Коли подружжя спільно виховує дитину від народження до зрілості, воно стикається зі всіма проблемами, якы коли-небудь знало людство.

З точки зору соціальної психології сім'я являє собою соціальну групу, яка відповідає нормам і цінностям певного суспільства, об'єднана сукупністю міжособистісних контактів, що формуються у спільній взаємодії і впливі один на одного. Класифікують сім'ю за різними ознаками.. Окрім представлених у таблиці типів, відомі й інші ознаки, за якими класифікують сім'ї: соціально-класова (сім'я робітника, працівника сільськогосподарського виробництва, представника інтелектуальної праці тощо); тип посе­лення, місце проживання (сільська, міська; в дослідженнях наголо­шується на такій тенденції — в місті, як правило, поширеною є егалітарна сім'я із демократичними формами взаємодії, а в селі більш живучі авторитарні стосунки); національна (однонаціональна, інтернаціональна) тощо.

Таблиця

Ознака	Тип сім'ї	Загальна характеристика
Кількість шлюбних партнерів	Моногамна Полігамна (багатошлюбність)	У складі такої сім'ї один чоловік і одна дру­жина. Цей тип виник не так давно. Його розвиток тісно пов'язаний зі встановленням інституцій приватної власності й держави     Даний тип має два варіанти: поліандрія (рід­кісна форма групового шлюбу, за якої в жінки кілька чоловіків, як правило, братів) і полігінія (форма шлюбу, що дозволяє чоловікові мати кількох дружин)
Кількість поколінь, представле­них у сім'ї	Складна Нуклеарна (проста) Бінуклеарна	В такій сім'ї живуть і ведуть спільне госпо­дарство представники кількох поколінь (при­наймні трьох) — прабатьки, батьки, діти.   Члени такої сім'ї є представниками тільки двох поколінь (батьки, діти). Після розлучення обидва подружжя створю­ють нові сім'ї, в результаті чого в дитини на двох батьків стає більше (два рідні і два не­рідні), між якими підтримуються стосунки й дитина періодично живе то з одними, то з іншими
Кількість батьків	Повна Неповна	Є в наявності обоє батьків і діти Один із батьків відсутній (переважно тато). Даний тип має такі варіанти: власне неповна (виникла як наслідок розлучення чи вдїв^ ства); материнська (передбачає позашлюб­не народження й виховання дітей)
Кількість дітей	Бездітна     Однодітна   Малодітна   Багатодітна	Сім'я, де протягом тривалого часу спільного життя (десять і більше років) у подружжя не народилася дитина. Найголовніші причини: медико-біологічні, небажання батьків мати дітей 3 однодітної сім'ї нерідко виходять діти добре розвинуті в інтелектуальному плані, але дещо «ущербні» в морально-психоло­гічному й комунікативному плані Такою є сім'я, яка складається з двох дітей. Це — найпоширеніший тип. За статистикою тут менше буває розлучень, аніж у бездітних чи однодітних сім'ях Сім'ї, в яких є троє й більше дітей. Відсоток розлучень серед таких сімей дуже низький
Вік подружжя	Молодіжна Молода     Середнього подружнього віку     Старшого подружнього віку   Літня	Сім'я, яка тільки створилася, оформилася. Нормальним явищем є атмосфера ейфорії Сім'я, яка має перший досвід прозаїчного спільного побуту, зустрілася з першими несподіваними перешкодами. В молодій сім'ї, яка чекає дитину, помітно зміцнюються стосунки, з'являється турботливість подруж­жя один про одного Переважно сім'ї від трьох до десяти років спільного подружнього життя. Вважається, що це найкритичніший період спільного проживання, адже саме тоді з'являється нудьга, одноманітність стереотипів у сто­сунках подружжя. Починаються розгоратися конфлікти. За статистикою на цей період припадає більшість розлучень Це сім'ї, які прожили спільно десять-двад- цять років. Морально-психологічний клімат тут залежить від матеріального достатку, духовного багатства членів родини, взаємної поступливості, збігу потреб, інтересів тощо Сім'я, яка прожила спільно не один десяток років. Цей різновид сімей виникає після того, як вступили до шлюбу їхні діти. У подружжя з'являються нові ролі (бабуся, дідусь), нові функції та обов'язки

Ознака	Тип сім'ї	Загальна характеристика
Стиль	Авторитарна	Характеризується суворим підкоренням ді­ тей батькам, дружини чоловікові або навпаки. Серед дітей із сімей з авторитарним стилем спілкування багато дітей з егоїстич­ним спрямуванням. їм майже не властиві такі риси, як комунікабельність, емпатія, вони або агресивні, або замкнені. В таких родинах панує авторитет батьківської влади, рольо­вих взаємин. Це призводить до відчуження дітей від батьків, встановлення між ними формально-ділових стосунків: зроби, відне­си, забери (наказовим тоном, що не перед­бачає альтернативи) із відповідними санк­ціями за порушення вимоги. Прояви власної волі дитини суворо караються, що приводить до переконання її у своїй незначущості, заниження самооцінки, втрати віри у власні можливості. У членів сім'ї виробляється комплекс постійної залежності від когось, хто «сильніший», впливовіший, могутніший­
взаємодії	Демократична	Взаємна повага членів родини, однакова участь кожного у справах сімейного життя, спільне розв'язання проблем. У дітей з родин з демократичним стилем стосунків частіше формуються такі риси, як відпо­відальність, самооцінка власних дій, колек­тивна спрямованість. Вони доброзичливі, але й вимогливі до себе та оточення. Дитина свої взаємини з оточенням вибудовує на принципі стосунків, що панує в сімейному мікросвіті. В цьому разі дитина — рівно­правний член сімейного колективу, її залу­чають до справ дорослих, з нею рахуються, радяться, з повагою ставляться до її думки. Але й дитина також цінує і прислуховується до порад батьків
і спілкування	Ліберальна     Ситуативна (змішана)	У таких сім'ях її члени поводяться по-різному: вони можуть бути і лояльні, і агре­сивні, і замкнені в собі, але можуть швидко орієнтуватися в життєвих ситуаціях. Негатив­ним моментом є те, що діти за цих умов не мають чітко виробленого стилю поведінки, що заважає в подальшому житті

Ознака	• Тип сім'ї	Загальна характеристика
Спосіб	Зріла	Така сім'я здатна до продуктивного й погод­
планування		женого планування свого життя, і якщо в
сімейного		цьому плані щось порушується, вона може
життя		спокійно прийняти й оцінити ці зміни. Члени зрілої родини здатні без паніки реагувати на різні життєві ситуації. У зрілій сім'ї, вірогідно, хтось із батьків помітить: «Сину, ти розбив свою чашку. Ти не порізався? Сам усе при­береш. Я думаю, що чашка розбилася тому, що ти не тримав її обережно», інцидент був використаний як можливість навчання дитини, під час якого не ставилась під сумнів її самоцінність. Батьки відчувають себе лідерами-натхненниками, а не авторитарни­ми керівниками. Своє завдання вони вба­чають у тому, щоб навчити дітей залишатися людьми за будь-якої життєвої ситуації. їхня поведінка не розходиться зі словами. Зріла сім'я розуміє, що проблеми обов'язково виникатимуть, хоча б тому, що саме життя їх ставить, і тому вона творчо підходить до їх вирішення. Зрілі родини різняться від проб­лемних тим, що батьки вірять: зміни неми­нучі — діти переходять від однієї стадії розвитку до іншої, співвідносячи цей процес із власним досвідом
	Проблемна	У проблемних сім'ях батьки закликають дітей не ображати, не засмучувати один одного, а самі фізично карають їх за будь-яку провину. В такій родині наведений вище приклад може закінчитися півгодинною лекцією, фі­зичним покаранням тощо. Проблемна сім'я намагається спрямувати всю свою енергію на безнадійні спроби жити так, щоб взагалі не мати проблем. Коли ж проблеми вини­кають, виявляється, що можливості для їх вирішення уже вичерпані
Відповідність шлюбно- сімейних стосунків суспільним нормам	Патріархальна   Сучасна (егалітарна)	Традиційна сім'я, стосунки в якій орієнтовані на взірці, що домінували в минулому: чоловік — матеріально забезпечує родину, представ­ляє її у суспільстві, приймає основні рішен­ня, а дружина — не працює, виховує дітей, веде домашнє господарство. Думка дітей при цьому враховується мало. Цей тип сім'ї називають також домінаторною (лат. сіоті- папз — панівний), що свідчить про доміну­вання та підпорядкування сімейного життя чоловікові, проте авторитаризм може похо­дити й від жінки, тобто бути матріархальним. У такій родині панує керівництво, що базу­ється на силі, ригідність статевих ролей, суворі правила родинного життя, деструктивний спосіб розв'язання конфліктів, невдачі та помилки приховуються, відсутність поваги до приватних справ, почуття незахищеності, закритість сімейного життя для соціуму Сім'я, де кожен дорослий член має рівні права, відповідальність і обов'язки. Діти в таких родинах мають достатньо незалежне становище. Норми любові, емоційної близь­кості поширюються на всіх членів сім'ї. Цей тип родини також має назву «партнерської», позаяк у ній панує авторитет кожного, кооперативне використання влади, взаємо­замінність статевих ролей, гнучкість розпо­ділу сімейних обов'язків, лабільність правил родинного життя, конструктивний спосіб розв'язання суперечностей, повага до при­ватних справ, відкритість сімейного життя для соціуму, автономія дитини, активна участь подружжя в суспільному житті. Підтипами сучасної родини є: колективістська (однаково важлива професійна й суспільна діяльність обох батьків, які гнучко розподіляють сімейні обов'язки, спільно проводять дозвілля, ко­лективно розв'язують проблеми, приймають рішення); індивідуалістська (позасімейна діяльність для подружжя важливіша за сі­мейну, домашня робота зведена до міні­муму, при обговоренні проблемних питань можливі конфлікти, якщо зачеплені чиїсь індивідуальні інтереси)
Спосіб розв'язання сімейних проблем	Конструктивна (позитивно спрямована) Деструктивна (негативно спрямована)	Взаєморозуміння між членами родини, по­вага до думки кожного, стимуляція рефлексії й активності в розв'язанні проблем, спону­кання до розвитку і змін Відсутність взаєморозуміння і співпраці між членами сім'ї у розв'язанні проблем, руй­нування міжособистісних стосунків, гальму­вання активності, погіршення морально- психологічного клімату
Альтернатив­ний стиль життя	Гомосексуальна     Відкрита     Свінінг (від англ. swing — коли­вання, розмах, свобода дій)   Групова     Двокрокова	Йдеться про чоловічі і жіночі сім'ї. Не вик­лючається можливість виховання (усинов­лення) і навіть народження дітей (у жіночих діадах із залученням чоловіків-донорів) Шлюб, де стосунки будуються на основі гуманістичних принципів, які передбачають, що людина протягом життя змінюється, прагне до самоактуалізації. Це передбачає особисте життя кожного з них, у тому числі й глибокі почуття, значущі стосунки (сексуаль­ні не виключаються) з іншими людьми Хиткий, мінливий шлюб. Подружні пари тимчасово обмінюються сексуальними партнерами   Подружні стосунки трьох і більше осіб, між якими можуть бути парні чи неупорядковані сексуальні зв'язки   Між подружжям укладається шлюбний кон­тракт, у якому обумовлюють їхні права і обов'язки на різних етапах сімейного життя. На етапі «першого кроку» важливою є від­сутність дітей і можливість через певний час припинити стосунки без процедури роз­лучення

Відчуття самоцінності кожного члена сім'ї може сформуватися тільки в такій атмосфері, де приймається кожна індивідуальність, любов проявляється відкрито, помилки слугують для надбання но­вого соціального досвіду, де спілкування відкрите й довірливе, а правила поведінки не перетворюються на застиглі догми, де особис­та відповідальність і чесність кожного — невід'ємна частина взаємин. У такій демократичній родині дорослі відчувають себе потрібними й бажаними, а діти виростають здоровими й розумни­ми. У проблемних сім'ях її члени часто безпорадні, діти ростуть в атмосфері жорстких правил, критики, постійно очікують покарання й не мають можливості відчути особисту відповідальність за що- небудь. У цих дітей дуже високий ризик деструктивної поведінки стосовно самих себе або навколишніх людей, їхній внутрішній по­тенціал залишається нерозкритим. Подібні відмінності в самооцінці виявляються й у дорослих членів родин. Самооцінка батьків дуже впливає на те, який тип сім'ї вони створять: батьки з високою са­мооцінкою вірогідно сформують гармонійну родину, батьки з низь­кою самооцінкою швидше за все створять неблагополучну сім'ю.

Сім'я виконує певні функції у суспільстві. М. Мацковський роз­робив класифікацію функцій родини з точки зору суспільства й індивіда. Через виконувані функції сім'я виявляє свою активність, способи життєдіяльності всіх її членів. При цьому соціальні функції зумовлюють важливу роль сім'ї в суспільстві, а індивідуальні — сприяють задоволенню матеріальних і духовних потреб кожного члена конкретної родини. Загальний аналіз типів і функцій сім'ї дає змогу говорити про неї як про соціально-психо- логічне явище.

Дата добавления: 2014-01-04