Принципи забезпечення безпеки цивільної авіації

Принципи забезпечення авіаційної безпеки фактично закріплені в п. 6 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації[93], де вони неправильно визначаються як напрями. Концепція розвитку цивільної авіації України, містить лише принципи забезпечення безпеки польотів та авіаційної безпеки, до яких належать: пріоритетність збереження життя та здоров'я людей перед результатами виробничої діяльності; регламентація відповідальності фізичних та юридичних осіб за стан безпеки польотів та авіаційної безпеки; державне регулювання та державний нагляд за забезпеченням безпеки польотів та авіаційної безпеки всіма суб'єктами галузі цивільної авіації; незалежність технічних напрямів (безпека цивільної авіації, аеронавігація) державного регулювання від економічних; повсякденна профілактична діяльність, спрямована на забезпечення безпеки польотів та авіаційної безпеки згідно із законами та авіаційними правилами України; державна сертифікація всіх об'єктів та суб'єктів у галузі цивільної авіації; незалежне та об'єктивне розслідування авіаційних подій з метою виявлення їх причин та розроблення профілактичних заходів щодо запобігання їм[94]. Таким чином, ігнорується екологічна безпека цивільної авіації, яка в вищезгаданій Концепції розглядається як складова безпеки цивільної авіації наряду з авіаційною безпекою та безпекою польотів. Отже можна констатувати, що сьогодні в Україні не тільки не має законодавчо визначеного терміну „безпека цивільної авіації”, але й не визначено законодавчо основні принципи, на яких забезпечення безпеки цивільної авіації має будуватись.

Важливий принцип закріплено в п. 12 Положення про використання повітряного простору України: діяльність, пов’язана з використанням повітряного простору, а також діяльність, що може становити загрозу безпеці польотів, допускається тільки після отримання відповідного дозволу (сертифіката, ліцензії) та за умови дотримання необхідних запобіжних заходів[95].

На думку деяких вчених, основу принципів, на яких будується безпека цивільної авіації, слід шукати в положеннях документів ІКАО[96]. Зокрема, вказують, що польоти мають здійснюватись з пунктів, які відповідають всім вимогам і захищені від актів незаконного втручання; держави зобов’язані розробляти і застосовувати законодавство і процедури, необхідні для забезпечення безпеки цивільної авіації; заходи безпеки мають відповідати Стандартам і Рекомендованій практиці ІКАО, бути адекватними ступені загрози; держави зобов’язані переслідувати в кримінальному порядку або видавати будь-яку особу чи осіб, які здійснили акт незаконного втручання в діяльність цивільної авіації будь-якої держави[97].

Принцип відповідальності експлуатантів за забезпечення безпеки своїх повітряних суден закріплено в п. 66 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації[98].

В науці міжнародного повітряного права набув поширення принцип убезпечення цивільної авіації[99]. Ю.М. Малєєв[100], В.І. Рижий[101] наголошують на необхідності міжнародного визнання загального принципу убезпечення будь-яких польотів в повітряному просторі. Прибічники цієї концепції мають на увазі необхідність єдиного правового регулювання будь-яких (цивільних, військових чи космічних) польотів в єдиному повітряному просторі. Автор частково поділяє таку точку зору, однак слід мати на увазі, що організаційно-правові аспекти такого „убезпечення” для цивільних, військових і космічних польотів будуть суттєво різнитись, тому і підхід до них має бути диференційований, з урахуванням їх специфіки. В той же час, комплексний підхід до забезпечення безпеки польотів (цивільних, військових чи космічних), в умовах стрімкого розвитку авіаційної та космічної галузі, збільшення навантаження на повітряний простір, в тому числі і за рахунок невеликих літальних апаратів, вкрай необхідний. Особливо це стосується так званої „малої” та спортивної авіації, діяльність якої в Україні в правовому відношенні мало врегульована, а стан забезпечення безпеки таких польотів залишає бажати кращого. В той же час, саме через правову неврегульованість, „мала авіація” сьогодні становить серйозну загрозу для безпеки людини, суспільства і держави, і може стати зручною зброєю тероризму.

Досліджуючи принципи забезпечення безпеки цивільної авіації, доцільно виділити з їх числа загальноправові і специфічні саме для цього інституту.

До загальноправових принципів забезпечення безпеки цивільної авіації слід віднести: верховенство права, дотримання прав людини, законність, гласність, гуманізм, принцип розподілу влади, поєднання інтересів особи, суспільства і держави, невідворотність покарання за правопорушення, що посягають на безпеку цивільної авіації тощо. Загально-правові принципи, в тому числі конституційні, мають слугувати фундаментом для всього механізму забезпечення безпеки цивільної авіації. Всі вони мають свою специфіку в даній сфері правовідносин, яка розкривається в спеціальних принципах.

До спеціальних принципів забезпечення безпеки цивільної авіації можна віднести: системний комплексний підхід в державному управлінні цією сферою, принцип поєднання вертикальної і горизонтальної моделі державного управління, демократичний цивільний контроль населення через інститути прямої і непрямої демократії за діяльністю всіх суб’єктів забезпечення безпеки цивільної авіації, чітке розмежування завдань, функцій і повноважень та взаємодія між всіма суб’єктами забезпечення безпеки цивільної авіації, адекватність заходів забезпечення безпеки цивільної авіації реальним і потенційним загрозам, використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки, оптимальність співвідношення стану безпеки цивільної авіації та витрат на її забезпечення, комплексне використання профілактичних правових, політичних, економічних, ідеологічних заходів, поєднання правових і неправових (організаційних) форм забезпечення безпеки цивільної авіації, поєднання гласних і негласних методів, режим державної таємниці щодо конкретних способів і тактики забезпечення безпеки цивільної авіації, пріоритетність профілактичних заходів.

Дата добавления: 2014-01-07