Система суб’єктів державного управління в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації в Україні

Під суб’єктами державного управління в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації в Україні розуміються органи виконавчої влади та їх посадові особи, а також особи, яким органами виконавчої влади делеговані управлінські повноваження в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації. Українське законодавство не відносить до органів виконавчої влади Президента України, РНБО України, які, тим не менш, фактично виступають суб’єктами державного управління в цій сфері.

До системи суб’єктів державного управління в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації належать Президент України, РНБО України, Кабінет Міністрів України, а також центральні органи виконавчої влади (зокрема Мінтрансзв’язку, МВС, Міністерство екології та природних ресурсів України, СБУ), Рада Міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування (особливо в частині екологічної безпеки цивільної авіації) та деякі інші. Більшість з цих органів здійснюють державне управління в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації в межах виконання своїх основних функцій.

Міністерство внутрішніх справ України і підпорядковані йому органи внутрішніх справ, в межах виконання своїх основних завдань, виконують ряд функцій в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації. Згідно абзацу 2 п. 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України України, МВС України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів (а отже і об’єктів цивільної авіації, охорону якої здійснює міліція)[154]. Роль МВС в забезпеченні безпеки цивільної авіації в Україні розкривається в його завданнях та функціях.

Завдання Міністерства внутрішніх справ в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації, виходячи з аналізу п. 3 Положення, не виходять за межі його основних функцій і полягають в: організації і координації діяльності органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки; участі у розробленні та реалізації державної політики щодо боротьби із злочинністю; забезпеченні запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень на повітряному транспорті; організація охорони та оборони внутрішніми військами особливо важливих державних об'єктів, зокрема об’єктів цивільної авіації; забезпечення проведення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи[155] (що має велике значення для профілактики багатьох актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації).

Всі ці завдання стосуються забезпечення, головним чином, авіаційної безпеки. Завдання Міністерства внутрішніх справ України конкретно в сфері авіаційної безпеки визначені також в п. 9 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації[156].

СБУ як державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, наряду з іншими функціями, забезпечує також і безпеку цивільної авіації від тероризму, оскільки, згідно ст. 2 Закону України „Про Службу Безпеки України”, до завдань СБУ також входить захист законних інтересів держави та прав громадян від посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, попередження, виявлення, припинення та розкриття тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України[157].

Завдання СБУ, як і МВС, стосуються, в основному, забезпечення авіаційної безпеки і визначені, зокрема, в п. 15 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації[158]. Для виконання покладених на неї обов’язків по адміністративно-правовому забезпеченню безпеки цивільної авіації, СБУ має і деякі визначені законом (ст. 25 Закону України „Про Службу Безпеки України”) виконавчо-розпорядчі повноваження.

Завдання Міноборони в сфері авіаційної безпеки визначені в ст. 10, МОЗ – ст. 11, МНС – ст. 12, Адміністрації Державної прикордонної служби України – ст. 13, Державної митної служби – ст. 14, Міжвідомчої комісії з питань урегулювання кризових ситуацій у разі вчинення актів незаконного втручання та забезпечення авіаційної безпеки в діяльності цивільної авіації – ст. 16 Закону України „Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації”[159].

До системи суб’єктів державного управління в сфері забезпечення безпеки цивільної авіації, на нашу думку, належать не тільки органи державної влади та місцевого самоврядування. Виходячи зі змісту Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації[160], до них також належать:

1. Служба авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта – згідно п. 18 на неї покладається забезпечення авіаційної безпеки в авіаційному суб'єкті[161]. В п. 2 Положення про службу авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта вона визначається як юридична особа або спеціальний підрозділ авіаційного суб'єкта, діяльність якого пов'язана із забезпеченням авіаційної безпеки і який виконує функції його захисту від актів незаконного втручання, інших протиправних дій щодо його безпечної, нормальної діяльності[162];

2. Керівник аеропорту – згідно п. 19 на нього покладається відповідальність за виконання Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації в аеропорту, він безпосередньо звітує перед спеціально уповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації про розроблення і здійснення заходів авіаційної безпеки; в п. 21 визначено обов'язки керівника аеропорту в сфері авіаційної безпеки[163];

3. Експлуатанти, які виконують польоти до/із України, а також внутрішні рейси в межах держави – згідно п. 22, розробляють та виконують програму авіаційної безпеки[164];

4. Заступник керівника авіаційного суб'єкта з авіаційної безпеки – згідно п. 23 вводиться до штатної структури авіаційного суб'єкта[165];

5. Орендарі аеропорту, що провадять діяльність у контрольованій зоні аеропорту – згідно п. 25-27 відповідають за виконання умов доступу через приміщення, що їм належать, до контрольованої зони аеропорту[166];

6. Аеропортовий комітет з авіаційної безпеки – згідно п. 28 створюється в кожному аеропорту, відповідно до п. 29, з метою розроблення, координації та здійснення заходів щодо забезпечення безпеки в аеропорту. Повноваження аеропортового комітету з авіаційної безпеки визначені в п. 31, а склад – в пунктах 32, 33[167].

Дата добавления: 2014-01-07