КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії
Лекція 1 Тема 1. філософія як специфічний тип знання Передмова Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін Протокол № _ від ______
© Табінська Л.М., 2004 © Дніпропетровська державна фінансова академія, 2004
У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання молоді формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого. Щоб не блукати у лабіринтах нових суспільних процесів, правильно зорієнтуватися, збагнути смисл свого існування студентам потрібен духовний стрижень, яким є філософсько-світоглядна культура. У лекції 1 увага акцентується на тому, що філософія – закономірний продукт людського розуму, вища форма його вияву, яка виконує найрізноманітніші суспільні функції й має соціальну спрямованість. В лекціях 2-6 звертається увага на історію філософії, історію формування та розвитку людського мислення, що відображає розвиток економічного і соціального процесу, історію боротьби матеріалізму та ідеалізму, діалектики і метафізики, що супроводжує розвиток філософії до наших днів. Тут розкривається зміст і сутність світового й вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема йдеться про розвиток філософії стародавньої Індії, Китаю, Греції та Риму, середньовічної філософії, філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії ХVІІ-ХХ ст., а також розглядається розвиток філософської думки в Україні. Теми інтерпретовані на рівні сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму. Українська філософія розглядається як оригінальна система, в основі якої постає філософський дух українського народу як органічна єдність віри, надії та любові у вічному прагненні до втілення їх у свободі. У центрі філософії - людина з її внутрішнім світом, людина Землі, яка критерієм істини має свою власну діяльність, розглядає своє буття через єдність чуттєвого та раціонального.
1. Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії. 2. Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія. 3. Філософія в системі культури. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична, культурно-виховна. 4. Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.
У кожному суспільстві у людей складаються ті чи інші уявлення про дійсність. Філософія як теоретичний світогляд, поряд із наукою, мистецтвом, мораллю є одним з видатних надбань людської цивілізації та культури. Вона - не тільки візитна картка цивілізації і культури, а й їх основа, животворний фермент. Історично так склалось, що саме філософія була тією колискою, з якої виросли і набули статусу самоусвідомлюючих особливих проявів людського духу та практики життєдіяльності людини і суспільство, і наука, і мистецтво, і мораль, і право. Як говорив Гегель, філософія – це епоха, осягнена розумом.
- Що таке людина? - Що таке Всесвіт? - Який між ними зв’язок, залежність? - Чи може людина пізнати себе, природу, суспільство? - Які існують форми, методи, засоби пізнання? - У чому відмінність явищ і сутності матеріального та духовного ідеального світу? - Який з цих двох світів є основою для виникнення й існування другого світу? - Чи вони незалежні один від одного? - Що таке свобода? - Що таке людські цінності – Істина, Добро, Мудрість, Гармонія? - Що таке життя та смерть, яке їх ціннісне значення для окремої людини і суспільства?
- головний предмет філософії
- філософські дослідження - критичні, спрямовані на творчій пошук істини; - теоретичні положення та висновки - об’єктивні, обґрунтовані, відображають проблеми та протиріччя дійсності, підтверджені практикою; - опорою філософії є конкретно-наочні знання, разом з якими вона розвивається та розвитку яких сприяє.
- світ розглядається як суперечливий, як такий, що постійно розвивається, відкритий для пізнання людьми.
- філософія не обмежується своїм часом, а розглядає світ та людські знання у процесі їх історичного розвитку.
Філософія виконує роль світоглядного “решета”, яке: - критикуючи та відхиляючи застарілі погляди, догми, помилки, зберігає все цінне, раціональне, істинне, прогресивне.
- філософія обернена до людини і ставить проблему людини на перше місце. Як говорив Протагор, “Людина – вища цінність і мета будь-якої цивілізації, “міра усіх речей”. Усі філософські вчення існують у різних суспільствах і тому несуть на собі відбиток життя, культури, світоглядних протиріч між різноманітними суспільними силами.
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 3470; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |