Класифікація фінансових потоків корпорації

№	Ознака	Вид
	За спрямованістю руху	Позитивний Негативний
	За видами господарської діяльності	По операційній діяльності По інвестиційній діяльності По фінансовій діяльності
	За масштабами господарського процесу	Фінансовий потік у цілому По структурний підрозділами По окремому господарських операціях
	За методом числення обсягу	Валовий Чистий
	За рівнем достатності обсягу	Надлишковий Дефіцитний
	За часом приведення	Дисконтований Нарощений
	За безперервністю формування	Безупинний Дискретний
	За ординарністю	Ординарний Неординарний
	За формою коштів	Готівковий Безготівковий
	За видом використаної валюти	У національній валюті В іноземній валюті
	За ступенем інтенсивності	Високоінтенсивний Малоінтенсивний
	Щодо корпорації	Зовнішній Внутрішній
	За періодом часу	Довгостроковий Середньостроковий Короткостроковий
	За ступенем імовірнісної визначеності	Детермінований Стахостичний
	За збалансованістю	Збалансований Незбалансований
	За стабільністю часових інтервалів	З рівними інтервалами З нерівними інтервалами
	По розмірі платежів	З рівними величинами З величинами, що змінюються
	За урахуванням інфляції	З урахуванням інфляції Без урахування інфляції
	За упорядкованістю платежів	Упорядкований Неупорядкований
	За видами господарських зв’язків	Вертикальний Горизонтальний
	За способом перенесення вартості	Цілком на витрати Поступово
	За джерелами формування	Власні ресурси Позикові ресурси Притягнуті ресурси

1. Фінансові потоки корпорації за спрямованістю руху розрізняються на припливи (позитивні потоки) і відтоки (негативні потоки) фінансових ресурсів. Припливи фінансових ресурсів припускають надходження коштів у логістичну систему корпорації від усіх видів господарських операцій. Навпаки, поняття відтоків охоплює сукупність виплат коштів корпорацією в процесі здійснення господарських операцій.

2. За видами господарської діяльності корпорації виділяють фінансові потоки від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Фінансові потоки від операційної діяльності є припливами і відтоками фінансових ресурсів у логістичній системі корпорації. Відтоки здійснюються як виплати постачальникам за постачання сировини і матеріалі, підрядникам, які надають послуги корпорації, заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі та у процесі управління; податкові платежі підприємств у бюджети усіх рівнів та у позабюджетні фонди; інші виплати, пов’язані з операційною діяльністю корпорації. Припливи відбивають надходження фінансових засобів від покупців продукції, від податкових органів у порядку здійснення перерахунку зайво сплачених сум й інші платежі, передбачені стандартами обліку.

Фінансові потоки від інвестиційної діяльності корпорації є притоками і відтоками коштів, пов’язаними зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, та нематеріальних активів, придбанням і продажем фінансових інструментів, й інші потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність фірми.

Під потоками від фінансової діяльності розуміють надходження і виплати коштів, пов’язані із залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою дивідендів і відсотків по вкладах власників і деякі інші фінансові потоки, пов’язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності корпорації.

3. У масштабі обслуговування господарського процесу розглядають три види фінансових потоків:

- фінансовий потік логістичної системи корпорації в цілому. Найбільше агрегований вид грошового потоку, що акумулює усі види фінансових потоків, які обслуговують господарський процес у цілому;

- по окремих структурних підрозділах. Диференціація грошового потоку фірми по окремих підрозділах, що є самостійними об’єктами управління в системі організаційно-господарської побудови фірми (центрам відповідальності);

- по окремих господарських операціях. У системі господарського процесу фірми такі види грошового потоку є первинним об’єктом самостійного управління.

4. Варто розрізняти валовий і чистий потік за методом визначення обсягу фінансового потоку.

Валовим фінансовим потоком є сукупність надходжень чи витрат коштів у певному періоді в розрізі окремих його інтервалів.

Чистий потік дорівнює різниці припливів і відтоків коштів у розглянутому періоді і є найбільш важливим результатом фінансової діяльності підприємства, що визначає фінансову рівновагу і темпи зростання ринкової вартості корпорації.

5. За рівнем достатності обсягу виділяють надлишковий і дефіцитний фінансовий потік.

Надлишковий потік характеризується тим, що фінансові припливи істотно перевищують реальну потребу фірми в цілеспрямованій їхній витраті. Ознакою даного потоку є висока позитивна величина чистого потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності фірми.

У випадку дефіцитного фінансового патока припливи коштів істотно не перевершують реальних потреб логістичної системи в цілеспрямованій їхній витраті. Негативне значення величини чистого фінансового потока автоматично робить цей потік дефіцитним, якщо він не забезпечує планову потребу у витраті коштів за напрямками господарської діяльності фірми.

6. Фінансові потоки щодо моменту приведення. Вони дають оцінку величин потоків у часі, їх розподіляють на дисконтовані (приведені до дійсного моменту часу) і нарощені (приведені до моменту часу в перспективі) потоки.

Величина дисконтованого фінансового потоку дорівнює, як правило, сумі добутків величин прогнозованого грошового потоку на відповідного множника дисконтування. Процес дисконтування дозволяє враховувати фактор часу при порівнянні різночасних фінансових потоків.

Величина нарощеного фінансового потоку корпорації розраховується як сума добутків величин грошових потоків на множник нарощення. Тому нарощена величина характеризує цінність фінансових активів логістичної системи корпорації в перспективі.

7. За ознакою безперервності формування в розглянутому періоді, виділяють безупинний фінансовий потік і дискретний.

Безупинний потік характеризує постійні фінансові припливи і відтоки за окремими господарськими операціями в окремі інтервали розглянутого періоду.

Дискретний потік відбиває фінансові припливи і відтоки, пов’язані зі здійсненням одиничних господарських операцій корпорації в розглянутому тимчасовому інтервалі, і характеризується одноразовим припливом (безоплатна допомога) чи відтоком коштів (пов’язаним із придбанням корпорацією цілісного майнового комплексу, придбанням ліцензій і т.ін.).

У свою чергу, безупинні фінансові потоки можуть містити дискретні і безупинні складові потоків. Наприклад, одержання корпорацією кредиту на поповнення запасу оборотних коштів, може мати форму разового платежу чи кредитної лінії, що передбачає певний ліміт використання коштів на місяць. Але разові кредити з декількох банків, що складаються разом, чи разовий кредит одного банку і кредитна лінія іншого утворять безупинний потік фінансових ресурсів, що залучаються корпорацією по договорах банківського кредиту.

8. У залежності від ординарності фінансові потоки в логістичній системі корпорації розділяються на ординарні і неординарні.

Поняття ординарності пов’язане з кількістю разів зміни знака величини накопиченого чистого грошового потоку за кроками розрахунку. Якщо величина накопиченого чистого грошового потоку при послідовному переході від одного кроку розрахунку до наступного змінює знак один раз, то мова йде про ординарний грошовий потік. У протилежному випадку, тобто, якщо знак міняється більше одного разу, грошовий потік є неординарним. Факт ординарності враховується в процесі дисконтування фінансових потоків корпорації

9. У залежності від форми здійснення бувають готівкові і безготівкові фінансові потоки.

Розрахунки готівкою проводяться через касу корпорації або її довірених осіб.

Безготівкові розрахунки здійснюються через кредитні організацій і Нацбанк по рахунках, відкритих на підставі договору банківського рахунка чи договору кореспондентського рахунка або субрахунку. Розрахункові операції по перерахуванню коштів через кредитні організації здійснюються з використанням наступних рахунків:

- кореспондентських рахунків чи субрахунків, відкритих у Нацбанкі;

- кореспондентських рахунків, відкритих в інших кредитних організаціях;

- рахунків учасників розрахунків, відкритих у небанківських кредитних організаціях, що здійснюють розрахункові операції;

- рахунків межфілійних розрахунків, відкритих усередині однієї кредитної організації.

Безготівковий фінансовий потік здійснюється через кредитні організації у вигляді розрахунків платіжними дорученнями, по акредитиву, чеку, чи по інкасо.

10. За видом використовуваної валюти виділяють фінансові потоки в національній і іноземній валюті.

11. У залежності від інтенсивності існують фінансові потоки з високим і низьким ступенем інтенсивності, тобто високоінтенсивні та малоінтенсивні. Інтенсивність виміряється в кількості фінансових операцій, проведених за одиницю часу. Наприклад, корпорація може прагнути знизити обсяг кредиторської заборгованості на кінець року, підвищуючи інтенсивність виплат у рахунок погашення заборгованості за кредитом з метою також домогтися економії на розмірі процентних платежів.

12. Щодо корпорації можливо виділити зовнішні і внутрішні фінансові потоки. Поняття зовнішніх фінансових потоків охоплює фінансові припливи і відтоки, що виникають між логістичною системою корпорації, і її навколишнім середовищем. Наприклад, припливи коштів за продану продукцію, як отриманий кредит, від емісії акцій і відтоки коштів інвесторам у вигляді дивідендів; кредиторам у вигляді відсотків за кредит; постачальникам сировини, матеріалів, на сплату податків і т.ін. Внутрішні фінансові потоки виникають між підрозділами корпорації, а також при розрахунках з персоналом.

13. У залежності від періоду планування чи аналізу можливо розглядати довгострокові (за період понад 3 роки), середньострокові (в інтервалі від 1 до 3 років) і короткострокові (до 1 року) фінансові потоки.

14. За ступенем визначеності існують цілком визначені фінансові потоки (детерміновані) і стохастичні потоки, величини яких можна визначити з певним ступенем імовірності.

15. У залежності від ступеня збалансованості фінансового потоку розрізняються збалансовані і незбалансовані фінансові потоки в логістичній системі корпорації. Збалансовані потоки відрізняються запланованою величиною приросту запасу коштів у логістичної системі. Незбалансовані фінансові потоки характеризуються хаотичними коливаннями величини чистого грошового потоку. Варто забезпечувати зв’язок між окремими видами фінансових потоків з метою підвищення рівня збалансованості припливів і відтоків коштів у логістичній системі корпорації.

16. За стабільністю тимчасових інтервалів виділяють фінансові потоки з рівними інтервалами і нерівними інтервалами надходжень і відтоків коштів.

17. За розміром платежів можливо виділити фінансові потоки з рівними величинами припливів та відтоків (наприклад, фінансова рента) і величинами, що змінюються, наприклад, у арифметичній чи геометричній прогресії.

18. У залежності від обліку інфляції фінансові потоки можуть розраховуватися з урахуванням інфляції (наприклад, у прогнозних цінах) і без урахування інфляції (у постійних цінах).

19. За упорядкованістю платежів можливо розглядати упорядковані і неупорядковані фінансові потоки.

20. За видами господарських зв’язків існують вертикальні і горизонтальні фінансові потоки. Вертикальні фінансові потоки виникають, наприклад, у процесі виділення коштів материнською компанією її дочірнім структурам, а горизонтальні потоки мають вигляд розрахунків між підрозділами чи дочірньою компанією і корпорацією.

21. За способом перенесення вартості на готову продукцію можливо виділити фінансові потоки, величина яких цілком відбивається на вартості виробленої продукції в розглянутому тимчасовому інтервалі, і фінансові патоки, поступово відбивані у виробничих витратах корпорації. Наприклад, фінансові потоки на збільшення обсягу робіт у межах проведення капітальних ремонтів викликають зростання виробничих витрат корпорації на ту ж величину в розглянутому тимчасовому інтервалі. Навпаки, витрати на капітальні вкладення в бухгалтерському і податковому обліку капіталізуються і згодом зменшують фінансовий результат (у бухгалтерському обліку) і оподатковуваний прибуток (у податковому обліку) через амортизацію впродовж декількох років.

У процесі виникнення відтоку коштів на капіталоутворюючі витрати, поступово відбиваних на величині витрат корпорацій за допомогою нарахувань амортизації, фінансовий потік корпорації спрямований на реалізацію таких заходів:

- нове будівництво;

- розширення виробничих потужностей;

- реконструкція основних фондів;

- на технічне переозброєння;

- підтримку потужності діючого підприємства.

22. У залежності від джерел формування фінансового потоку корпорації є потоки власних, позикових і залучених ресурсів.

Під власними ресурсами розуміють прибуток і амортизаційні відрахування корпорації.

Позиковими ресурсами є банківські кредити й облігаційні позики.

Потік залучених ресурсів формується за рахунок надходжень від емісії акцій і коштів, отриманих корпорацією за договором лізингу.

Отже, фінансові потоки виникають при відшкодуванні логістичних витрат і витрат, залученні засобів із джерел фінансування, відшкодуванні (у грошовому еквіваленті) за реалізовану продукцію і надані послуги учасникам логістичного ланцюга. При цьому основними характеристиками фінансового потоку є обсяг, вартість, час і напрямок.

Матеріальний потік формується з матеріальних ресурсів, що знаходяться в стані руху, незавершеної продукції та готової продукції, по відношенню до яких застосовуються логістичні операції чи функції, пов’язані з фізичним переміщенням у просторі:

- навантаження;

- розвантаження;

- затарування;

- перевезення;

- сортування;

- консолідації;

- розукрупнення і т.ін.

Ціль оптимізації матеріального потоку полягає в підвищенні ефективності логістичної системи корпорації за умови виконання вимоги безперебійного забезпечення виробничих процесів корпорації матеріальними ресурсами.

У роботі Arrow K.J., Kariin S.. Scarf H. «Studies in the Mathematical Theory of Inventory and Production. Stanford» виділений сервісний потік у процесі систематизації логістичних потоків. Однак у процесі розгляду логістичної системи управління фінансами корпорації виділення сервісного потоку вимагає розмежування потоку послуг і матеріальних ресурсів, що надходять у логістичну систему і виходять з її. При цьому послуги підрядних організацій, що надають корпорації послуги, пов’язані з рухом матеріальних ресурсів, наприклад, проведення робіт щодо реконструкції теплової мережі територіальної компанії, що генерує; капітального ремонту турбіни електростанції оптової компанії, що генерує; реконструкції лінії електропередачі розподільної електромережевої компанії і т.ін. Тому доцільно розглядати сервісний потік у якості складової матеріального потоку, досліджуючи фінансову логістичну систему корпорації.

Основні елементи фінансових потоків в логістичних системах та управління ними

Основними елементами фінансового потоку є:

- кошти;

- цільові банківські вклади;

- цінні папери;

- кредити;

- майнові права, інші права, що мають грошову оцінку.

Здійснення практично усіх видів фінансових операцій підприємства генерує певний рух коштів у формі їхнього надходження чи витрати. Це рух коштів функціонуючого підприємства в часі являє собою безупинний процес і визначається поняттям «грошовий потік».

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:

1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров’я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

2. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансова рівновага підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою по обсягах і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Любою збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують ріст обсягу виробництва і реалізації його продукції.

4. Ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі. Активно керуючи грошовими потоками можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, формованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від приваблюваних кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління грошовими потоками здобуває для підприємств, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5. Управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує ріст суми генеруємого у часі прибутку.

6. Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і прибутку, що генерують достатню суму, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.

7. Активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству діставати додатковий прибуток, генеруєму безпосередньо його грошовими активами.

Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, а інвестиційних ресурсів, що накопичуються також, у здійсненні фінансових інвестицій. Високий рівень синхронізації по обсязі і в часі надходжень і виплат коштів дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточному і страховому залишках коштів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, формований у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, що є джерелом прибутку

Фінансовий менеджмент вимагає постійного здійснення різного роду фінансово-економічних розрахунків, зв’язаних з потоками коштів у різні періоди часу. Ключову роль у цих розрахунках грає оцінка вартості грошей у часі.

Концепція вартості грошей у часі полягає в тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на фінансовому ринку, у якості якої звичайно виступає норма позичкового відсотка (чи відсотка). Іншими словами, відповідно до цієї концепції та сама сума грошей у різні періоди часу має різну вартість; ця вартість у даний час завжди вище, ніж у будь-якому майбутньому періоді.

Концепція вартості грошей у часі відіграє основну роль у практиці фінансових обчислень. Вона визначає необхідність обліку фактора часу в процесі здійснення будь-яких довгострокових фінансових операцій шляхом оцінки і порівняння вартості грошей при початку фінансування з вартістю грошей при їхньому поверненні у виді майбутнього прибутку, амортизаційних відрахувань, основної суми боргу і т.д.

Процентна ставка, використовувана в процесі нарощення чи дисконтування вартості коштів (оцінки їх майбутньої і дійсної вартості), класифікується по наступним основних ознаках.

1. По використанню в процесі форм оцінки вартості грошей у часі розрізняють ставку нарощення і ставку дисконтування (дисконтну ставку).

Ставка нарощення являє собою процентну ставку, по якій здійснюється процес нарощення вартості коштів (компаундинг), тобто визначається їхня майбутня вартість.

Ставка дисконтування (дисконтна ставка) являє собою процентну ставку, по якій здійснюється процес дисконтування вартості коштів, тобто визначається їхня дійсна вартість.

2. По стабільності рівня використовуваної процентної ставки в рамках періоду нарахування виділяють фіксовану і плаваючу процентні ставки.

Фіксована ставка характеризується незмінним її рівнем протягом всіх інтервалів загального періоду нарахування.

Що плаває (чи перемінна) процентна ставка характеризується її рівнем, що переглядається регулярно, за згодою сторін у розрізі окремих інтервалів загального періоду нарахувань. Такий перегляд обумовлюється зміною середньої норми відсотка на фінансовому ринку (чи в окремих його сегментах), зміною темпу інфляції й інших умов.

3. По забезпеченню нарахування визначеної річної суми відсотка розрізняють періодичну й ефективну процентні ставки.

Періодична ставка відсотка при забезпеченні визначеної річної суми відсотка може варіювати як за рівнем, так і по тривалості окремих інтервалів протягом річного періоду платежів.

Ефективна ставка відсотка (ставка чи порівняння) характеризує середньорічний її рівень, обумовлений відношенням річної суми відсотка, нарахованого по періодичних його ставках, до основної суми капіталу.

4. За умовами формування розрізняють базову і договірну процентні ставки.

Базова процентна ставка характеризується визначеним вихідним її рівнем як первісну основу наступної її конкретизації кредитором (позичальником) у залежності від умов здійснення відповідної фінансової операції.

Договірна процентна ставка характеризує конкретизований її рівень, погоджений кредитором і позичальником і відбитий у відповідному кредитному (депозитному, інвестиційному) договорі.

Система основних базових понять дозволяє послідовно розглянути методичний інструментарій оцінки вартості грошей у часі в розрізі найбільш характерних варіантів здійснення такої оцінки. Цей методичний інструментарій диференціюється в розрізі наступних видів обчислень.

I. Методичний інструментарій оцінки вартості грошей по простих відсотках використовує найбільш спрощену систему розрахункових алгоритмів.

1. При розрахунку суми простого відсотка в процесі нарощення вартості (компаундинга) використовується наступна формула:

I = Р х n х і,

де I - сума відсотка за обумовлений період часу в цілому;

Р - первісна сума (вартість) коштів;

n - кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу;

і - використовувана процентна ставка, виражена десятковим дробом.

У цьому випадку майбутня вартість внеску (S) з урахуванням нарахованої суми відсотка визначається по формулі:

S = Р + I = Р х (1 + nі).

Множник (1 + ni) називається множником (чи коефіцієнтом) нарощення суми простих відсотків. Його значення завжди повинне бути більше одиниці.

2. При розрахунку суми простого відсотка в процесі дисконтування вартості (тобто суми дисконту) використовується наступна формула:

D = S - S х (1: (1 + ni))

де D - сума дисконту (розрахована по простих відсотках) за обумовлений період часу в цілому;

S - вартість коштів;

n - кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу;

і - використовувана дисконтна ставка, виражена десятковим дробом.

У цьому випадку дійсна вартість коштів (Р) з урахуванням розрахованої суми дисконту визначається по наступним формулах:

P = S - D = S (1: (1 + ni)).

Використовуваний в обох випадках множник (1: (1 + ni)) називається дисконтним множником (коефіцієнтом) суми простих відсотків, значення якого завжди повинно бути менше одиниці.

ІІ. Методичний інструментарій оцінки вартості грошей по складних відсотках використовує більш велику і більш ускладнену систему розрахункових алгоритмів.

1. При розрахунку майбутньої суми внеску (вартості коштів) у процесі його нарощення по складних відсотках використовується наступна формула:

Sc = Р ´ (1 + i)ⁿ,

де Sc - майбутня вартість внеску (коштів) при його нарощенні по складних відсотках;

Р - первісна сума внеску;

і - використовувана процентна ставка, виражена десятковим дробом;

n - кількість інтервалів, по яких здійснюється кожен процентний платіж, у загальному обумовленому періоді часу.

Відповідно сума відсотка (Іс) у цьому випадку визначається по формулі:

Iс = Sc - Р,

2. При розрахунку дійсної вартості коштів у процесі дисконтування по складних відсотках використовується наступна формула:

Pс = S: (1 + i)ⁿ

де Рс - первісна сума внеску;

S - майбутня вартість внеску при його нарощенні, обумовлена умовами інвестування;

і - використовувана дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;

n - кількість інтервалів, по яких здійснюється кожен процентний платіж, у загальному обумовленому періоді часу.

Відповідно сума дисконту (Dc) у цьому випадку визначається по формулі:

Dc = S - Pc,

3. При визначенні середньої процентної ставки, використовуваної в розрахунках вартості коштів по складних відсотках, застосовується наступна формула:

i = (Sc: Pc)^1/n - 1

де і - середня процентна ставка, використовувана в розрахунках вартості коштів по складних відсотках, виражена десятковим дробом;

Sc - майбутня вартість коштів;

Рс - дійсна вартість коштів;

n - кількість інтервалів, по яких здійснюється кожен процентний платіж, у загальному обумовленому періоді часу.

4. Тривалість загального періоду платежів, виражена кількістю його інтервалів, у розрахунках вартості коштів по складних відсотках визначається шляхом логарифмування по наступній формулі:

n = log(Sc/Pc): log(l + і)

де Sc - майбутня вартість коштів;

Pc - дійсна вартість коштів;

I - використовувана процентна ставка, виражена десятковим дробом.

5. Визначення ефективної процентної ставки в процесі нарощення вартості коштів по складних відсотках здійснюється по формулі:

i = (1 + i/n)ⁿ - 1

де і - ефективна середньорічна процентна ставка при нарощенні вартості коштів по складних відсотках, виражена десятковим дробом;

і - періодична процентна ставка, використовувана при нарощенні вартості коштів по складних відсотках, виражена десятковим дробом;

n - кількість інтервалів, по яких здійснюється кожен процентний платіж по періодичній процентній ставці протягом року.

При оцінці вартості грошей у часі по складних відсотках необхідно мати у виді, що на результат оцінки дуже впливає не тільки використовувана ставка відсотка, але і число інтервалів виплат протягом того самого загального платіжного періоду. Іноді виявляється більш вигідним інвестувати гроші під меншу ставку відсотка, але з великим числом інтервалів протягом передбаченого періоду платежу.

Використовувані в процесі оцінки вартості грошей множники (1 + i)ⁿ і (1: (1 + i)ⁿ)) називаються відповідно множником нарощення і множником дисконтування суми складних відсотків. Вони покладені в основу спеціальних таблиць фінансових обчислень, за допомогою яких при заданих розмірах ставки відсотка і кількості платіжних інтервалів можна легко обчислити дійсну чи майбутню вартість коштів по складних відсотках.

Дата добавления: 2014-10-17