Відстрочені ренти

Дотепер ми розглядали потоки, члени яких надходять, починаючи з першого періоду. Відповімо тепер на питан­ня, що робити, якщо члени потоку починають надходити, починаючи з деякого іншого номера періоду, який назве­мо n _поч. У цьому випадку треба:

- обчислити FVf для потоку, члени якого надходять, починаючи з першого періоду,

- відняти з нього FVf₀ - нарощену вартість потоку, чле­ни якого надходять до періоду під номером.

Ці міркування ілюструє рис. 1.3. На ньому тінню виді­лена частина потоку, що віднімається.

Рис. 1.3. Схема утворення нарощеної вартості фінансового потоку, члени якого надходять, починаючи з періоду під номером n _поч

Покажемо принцип таких розрахунків для найпрості­шого випадку. Позначимо нарощену вартість потоку, чле­ни якого надходять, починаючи з номера n_поч, через FVf поч. Розглянемо потоки postnumerando. У найпрост­ішому випадку будемо мати:

Для ренти prenumerando і випадків, коли m і р не дор­івнюють 1, міркування аналогічні.

Для визначення сучасної вартості потоку, яку у цьому випадку назвемо, треба діяти аналогічним чином:

- обчислити PVf для потоку, члени якого надходять, починаючи з першого періоду,

- відняти з неї PVfо - сучасну вартість потоку, члени якого надходять до періоду під номером.

Приймаючи до уваги рис. 1.3, будемо мати формулу:

Ринковий механізм інфляції

Гроші постійно змінюють свою вартість. Основна кон­цепція фінансів: сьогодні одна грошова одиниця має більшу вартість, ніж завтра або післязавтра. Тим більше, через рік, два, три і так далі. Інвестори завжди віддають перевагу грошам, що у них є сьогодні, а не тим, що будуть завтра, тому що сьогоднішні гроші дають можливість з наявних грошей знову зробити гроші.

Перш ніж укласти гроші в яку-небудь справу, кожен інвестор повинен визначити майбутній виграш і очікувані витрати. Таким чином, по-перше, гроші не можуть бути нерухомими, по-друге, гроші згодом утрачають свою вартість. Основна причина - інфляція. Є й інші причини. Наприклад, ризик, зміна показника ліквідності.

Як говорять, за ризик завжди потрібно платити. Кож­на фінансова операція має певний процент ризику. Інвес­тори менш охоче вкладають гроші в ризикові проценти, а при загальних рівних умовах - під більші проценти. Чим більше період використання грошей, тим більше ризик, що, відповідно, зменшує очікувану вартість грошей.

Кожний вид цінних паперів має свою ліквідність. Найліквідніші - живі гроші, за які можна купити все. Гроші, вкладені в цінні папери, уже менш ліквідні. Щоб перевести їх у товар, потрібен час, якщо це взагалі можли­во. Тому вкладення грошей у цінні папери вимагає більш високих процентів, щоб виправдати ризик і мінливий по­казник ліквідності.

Інфляція характеризується знецінюванням національ­ної валюти, тобто зниженням її купівельної спроможності і загальним підвищенням цін. Очевидно, що в різних ви­падках вплив інфляційного процесу неоднаковий. Так, якщо кредитор (інвестор) утрачає частину прибутку за ра­хунок знецінювання грошей, то позичальник (дебітор) одержує можливість сплатити борг грішми зниженої купі­вельної спроможності і бути у виграші.

В основі ринкового механізму інфляції лежить катего­рія попиту та пропозиції, що є справжнім регулятором ринкових відносин. Спільне вивчення функцій попиту та пропозиції, яке розглядається в курсі мікроекономіки, дозволяє знайти рівноважний стан, а також прогнозувати поведінку виробників і споживачів при нерівноважних ста­нах.

Інфляцію можна визначити як дисбаланс між попитом та пропозицією. Коли величина попиту перевищує вели­чину пропозиції товару виникає надлишковий попит - де­фіцит. З основної причини розрізняють інфляцію попиту й інфляцію пропозиції.

Інфляція попиту викликається випередженням попи­ту над пропозиціями. Сукупний попит може змінюватися за наступними причинами:

- зміна споживчих витрат під впливом державних асиг­нувань на безкоштовні послуги, дотації і допомоги;

- зміна інвестиційних витрат населення, підприємств і держави;

- збільшення обсягу чистого експорту.

У цих умовах, незважаючи на повне завантаження потужностей і повне використання ресурсів, не може бути вироблена додаткова кількість продукції для компенсації надлишкового попиту. З’являються вузькі місця, зглад­жування яких вимагає витрат, підвищення заробітної пла­ти. Починається підвищення цін. Якщо попит вимагає подальшого зростання виробництва, а межу зайнятості і завантаження потужностей досягнуто, ціни будуть рости швидше відносно зростання виробництва.

Інфляція витрат породжується змушеним ростом вит­рат. Однією з причин можуть бути порушення господарсь­кого механізму, які ведуть до зменшення виробництва і неефективних витрат. Ріст витрат обумовлюється наступ­ними основними факторами:

- дефіцитністю і ростом цін на первинні ресурси;

- зниженням ефективності виробництва;

- підвищенням податків і відрахувань.

Ріст витрат змушує підвищувати ціни, щоб компенсу­вати додаткові витрати. Крім цього, підвищення сукупних витрат призводить до зменшення виробництва у зв’язку з обмеженістю ресурсів і, значить, сукупної пропозиції. Інфляційний процес при цьому може розвиватися в двох напрямках:

- відкрита інфляція, що виявляється в постійному підвищенні цін;

- прихована інфляція, що супроводжується державним контролем над цінами, «заморожуванням» цін і заробітної плати, виникненням тіньової економіки.

Дата добавления: 2014-10-17