Етап - Визначення тривалості прогнозного періоду

Розрахунки грошового потоку для всього інвестованого капіталу

Розрахунки грошового потоку для власного капіталу

Етап – Вибір моделі грошового потоку

При оцінці бізнесу ми можемо застосовувати одну із двох моделей грошового

потоку: ДП для власного капіталу або ДП для всього інвестованого

капіталу. У табл.1 показане, як розраховується грошовий потік для власного капіталу. Застосовуючи цю модель, розраховується ринкова вартість власного (акціонерного) капіталу підприємства.

Таблиця 1

Дія	Показник
Чистий прибуток (після сплати податків)
Плюс	Амортизаційні відрахування
Плюс (мінус)	Зменшення (приріст) власного обігового капіталу
Плюс (мінус)	Зменшення (приріст) інвестицій в основні кошти
Плюс (мінус)	Приріст (зменшення) довгострокової заборгованості
Разом	Грошовий потік для власного капіталу

Таблиця 2

Дія	Показник
Чистий прибуток (після сплати податків)
Плюс	Виплата відсотків по заборгованості, скоректована на ставку податку на прибуток
Плюс	Амортизаційні відрахування
Плюс (мінус)	Зменшення (приріст) власного обігового капіталу
Плюс (мінус)	Зменшення (приріст) інвестицій в основні кошти
Разом	Грошовий потік для всього інвестованого капіталу

Застосовуючи модель грошового потоку для всього інвестованого капіталу, ми умовно не розрізняємо власний і позиковий капітал підприємства й уважаємо сукупний грошовий потік. Виходячи із цього, ми додаємо до грошового потоку виплати відсотків по заборгованості, які раніше були відняті при розрахунках чистого прибутку. Оскільки відсотки по заборгованості віднімалися із прибутку до сплати податків, повертаючи їх назад, слід зменшити їхню суму на величину податку на прибуток. Підсумком розрахунків по цій моделі є ринкова вартість усього інвестованого капіталу підприємства.

В обох моделях грошовий потік може бути розрахований як на номінальній (у поточних цінах), так і на реальній (з урахуванням фактору інфляції) основі.

Згідно з методом ДЦП вартість підприємства ґрунтується на майбутніх,

а не на минулих грошових потоках. У якості прогнозного береться період, що триває доти, поки темпи росту компанії не стабілізуються (передбачається, що в постпрогнозний період повинні мати місце стабільні довгострокові темпи росту або нескінченний потік доходів).

З одного боку, чому довше прогнозний період, тим більше число спостережень і тим більше обґрунтованим з математичної точки зору виглядає підсумкова величина поточної вартості підприємства.

З іншого боку, чому длительнее прогнозний період, тем складніше прогнозувати

конкретні величини виторгу, видатків, темпів інфляції, потоків коштів.

В умовах нестабільності, де адекватні довгострокові прогнози особливо скрутні, тому прогнозний періоду повинен становити до 3 років. Для точності результату слід здійснювати дроблення прогнозного періоду на більш дрібні

одиниці виміру: півріччя або квартал.

Таким чином, строк подальшого існування підприємства ділиться на дві частини:

– прогнозний період, коли оцінювач досить точно прогнозує динаміку грошових потоків;

– постпрогнозный період, коли враховується усереднений темп росту грошових потоків підприємства на весь, що залишився строк його життя.

Дата добавления: 2014-10-23