Планування фонду оплати праці

Планування коштів на оплату праці є елементом механізму підвищення зацікавленості персоналу у результатах його праці.

Заробітна плата являє собою винагороду, що виплачується працівникові власником або уповноваженим ним органом за виконану роботу у відповідності з трудовим договором (контрактом).

Планування фонду оплати праці через механізм матеріального стимулювання персоналу до праці сприяє збільшенню обсягів виробництва, конкурентоспроможності продукції, і, як результат, підвищенню ефективності функціонування усієї системи господарювання.

Планування фонду оплати праці передбачає встановлення його оптимального розміру при заданому рівні результативності господарської діяльності підприємства. Відповідно до цього в процесі планування вирішуються певні завдання, а саме:

вибір форм та систем заробітної плати, що будуть використовуватися для оплати праці персоналу підприємства, у відповідності зі специфікою його функціонування, стратегією та тактикою розвитку підприємства;

розрахунок розміру середньої заробітної плати працівників;

визначення нормованого значення витрат на оплату праці, що будуть включатися у собівартість продукції;

визначення розміру чистого прибутку, що буде спрямовуватися на оплату праці;

визначення суми податків та відрахувань від фонду заробітної плати;

визначення та забезпечення відповідності запланованому рівню співвідношення між величиною заробітної плати та продуктивністю праці;

забезпечення можливості участі працівників підприємства у його прибутках та капіталі.

Механізм планування оплати праці повинен бути спрямований на:

забезпечення відтворення робочої сили;

спонукання працівників до підвищення кількісних та якісних результатів своєї праці;

забезпечення раціонального співвідношення в розмірах оплати праці різних категорій працівників.

На розмір заробітної плати впливають багато чинників, у загальному випадку, він залежить від результатів праці, складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівників та результатів господарської діяльності підприємства у плановому періоді.

Фонд заробітної плати має таку структуру:

фонд основної заробітної плати (оплата праці за виконану роботу, розрахована на основі тарифних ставок, відрядних розцінок, окладів);

фонд додаткової заробітної плати (винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідливість, за особливі умови праці (доплати, зокрема, доплати за роботу в нічний час, за керівництво бригадою, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій));

інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або здійснюються понад встановлені ним норми (наприклад, оплата простоїв не з вини працівника, винагороди за відкриття та винахідництво, матеріальна допомога на оздоровлення тощо).

Окрім цих виплат до виплати працівникам підприємства плануються також доходи (дивіденди, проценти) по акціям членів трудового колективу та їх внескам в майно підприємства.

Процес планування фонду оплати праці передбачає:

вибір форм та систем заробітної плати;

вибір методів визначення планового фонду оплати праці;

розрахунок розміру планового фонду оплати праці.

Для підприємств з незначним коливанням обсягів виробництва, стабільною структурою продукції, постійним складом кадрів, та в умовах стабільного трудового законодавства при плануванні розміру фонду оплати праці можуть використовуватися наступні методи.

Перший полягає у розрахунку розміру планового фонду оплати праці на основі нормативу заробітної плати на одиницю продукції. В такому випадку плановий розмір фонду оплати праці розраховується за формулою:

, (7.19)

де – плановий фонд оплати праці промислово-виробничого персоналу, тис. грн.;

– плановий обсяг товарної продукції, тис. грн.;

- норматив заробітної плати на одиницю продукції, грн.;

- зміна коштів на оплату праці за рахунок впровадження заходів, передбачених планом науково-технічного розвитку підприємства, тис. грн.

Норматив заробітної плати визначається за результатами роботи підприємства у базовому періоді:

, (7.20)

де - базовий фонд оплати праці промислово-виробничого персоналу, тис. грн.;

- базовий обсяг товарної продукції, тис. грн.

Другий метод ґрунтується на використанні нормативу на кожен відсоток приросту обсягу виробництва продукції. Плановий фонд оплати праці формується на основі базового значення фонду та відхилень фонду, розрахованих за нормативом (), а саме:

, (7.21)

відхилення за фондом розраховується за формулою:

, (7.22)

де - зміна обсягів виробництва товарної продукції, %;

- норматив приросту заробітної плати на кожний відсоток зміни обсягу виробництва, що встановлюється підприємством, а в окремих випадках вищестоящою організацією, %.

Третій метод визначення планового фонду оплати праці ґрунтується на: величині середньої заробітної плати, чисельності промислово-виробничого персоналу та впливі на зміну фонду оплати праці заходів науково-технічного розвитку:

, (7.23)

де - середньорічна заробітна плата одного працюючого у базовому періоді, грн.;

- планова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;

- зміна фонду оплати праці за рахунок впровадження заходів науково-технічного розвитку, тис. грн.

Підприємство на основі розрахованого загального фонду оплати праці самостійно встановлює розмір коштів фонду оплати праці за окремими структурними підрозділами, категоріями працівників з урахуванням обсягів випуску продукції (робіт, послуг) та кваліфікації персоналу.

Для новостворюваних підприємств, що характеризуються високим ступенем розвитку диверсифікації виробництва, в умовах істотних змін у структурі продукції, що випускається, розмір планового фонду оплати праці визначається послідовно для кожної категорії персоналу в межах кожного структурного підрозділу.

Розмір фонду оплати праці робітників визначається на основі прямого (тарифного), річного, денного, годинного фондів оплати праці. В основу розрахунків покладено прямий (тарифний) фонд оплати праці, що складається з фондів оплати праці робітників-відрядників та погодинників.

Розмір фонду оплати праці робітників-відрядників можна визначити на основі трудомісткості виробничої програми та середньогодинної тарифної ставки:

, (7.25)

де - трудомісткість виробничої програми, нормо-години;

- середньогодинна тарифна ставка, грн.

При цьому середньогодинна тарифна ставка розраховується за формулою:

, (7.26)

де - годинна тарифна ставка і-го розряду, грн.;

- чисельність робочих і-го розряду, чол.;

- кількість розрядів робочих у даному підрозділі (підприємстві).

Фонд оплати праці робітників-відрядників () також можна визначити за формулою:

, (7.24)

де - обсяг виробництва і-х виробів в плановому періоді;

- сумарна планова відрядна розцінка на і-й виріб по даному підрозділу (підприємству), грн.;

- кількість найменувань виробів.

Розмір фонду оплати праці робітників-погодинників визначається на основі даних про відпрацьований час та годинної тарифної ставки:

, (7.25)

де - середньогодинна тарифна ставка, грн.;

- плановий фонд часу одного робочого, год.;

- чисельність робітників-погодинників, чол.

Прямий (тарифний) фонд оплати праці включає оплату працівникам за технічні та технологічні зупинки, розмір оплати яких визначається на основі планової тривалості кожного з видів простою та системи їх оплати, що прийнята на підприємстві.

Годинний фонд оплати праці формується на основі тарифного фонду та включає премії (для стимулювання творчої активності персоналу, підвищення якості його роботи, продуктивності праці) й доплати, що здійснюються з метою покриття додаткових витрат робочої сили при існуючих на підприємстві відхиленнях умов праці та виконанні додаткових функцій (за роботу у нічний час, керівництво бригадою, роботу у важких та шкідливих умовах, за навчання учнів, оплата браку не з вини робітника). Розмір преміальних виплат визначається на основі діючого на підприємстві положення про преміювання.

Денний фонд оплати праці формується на основі годинного фонду та включає доплати, що передбачають оплату невідпрацьованого часу впродовж зміни відповідно до чинного законодавства та оплату простоїв не з вини працівників протягом робочого дня (внутрішньозмінні простої, оплата понадурочної праці, скорочений день роботи підлітків).

Річний фонд оплати праці визначається на основі денного фонду та передбачає суму доплат за невідпрацьований час впродовж року згідно чинного законодавства та цілоденних простоїв не з вини робітників (оплата чергових та додаткових відпусток, відпусток по навчанню, часу виконання державних і громадських обов’язків, винагорода за вислугу років, цілоденні простої).

Розмір фонду заробітної плати працівників, оплата праці яких здійснюється на основі посадових окладів, визначається шляхом множення окладу на кількість працівників, що мають однаковий оклад, і на кількість місяців роботи у плановому періоді. При цьому обов’язково враховується плановий розмір преміальних виплат.

В процесі формування планового фонду оплати праці, здійсненні управлінських функцій використовуються показники середньої заробітної плати одного працюючого: середньогодинна, середньоденна, середньорічна заробітна плата.

При плануванні розміру доплат до денного фонду оплати праці розраховується середньогодинна заробітна плата як відношення годинного фонду оплати праці до кількості відпрацьованих людино-годин у плановому році.

При плануванні величини доплат до річного фонду оплати праці визначається середньоденна заробітна плата як відношення денного фонду оплати праці до кількості відпрацьованих людино-днів у плановому році.

Середньорічна заробітна плата визначається у розрахунку на одного робітника (як відношення річного фонду оплати праці робітників до їх планової спискової чисельності) та одного працюючого (як відношення річного фонду оплати праці до кількості промислово-виробничого персоналу).

У процесі планування фонду оплати праці підприємство самостійно визначає форми та системи заробітної плати з урахуванням професій та характеру праці, особливостей її організації.

Процес планування фонду оплати праці на підприємстві ґрунтується на основі діючих законодавчих положень, тобто у ході планування розмірів оплати праці необхідно враховувати межі державного регулювання оплати праці (зокрема, розмір мінімальної заробітної плати). Планування коштів на оплату праці повинно враховувати необхідність підвищення рівня життя працюючих та забезпечувати створення мотиваційного механізму працівників до праці.

Дата добавления: 2014-10-31