Тема 12. Крадіжка

План:

Вступ.

1. Історичний аспект відповідальності за крадіжку.

2. Об’єкт та предмет злочину, передбаченого ст. 185 КК.

3. Поняття „таємного викрадення чужого майна”. Момент закінчення злочину.

4. Характеристика суб’єктивних ознак крадіжки. Корисливий мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину.

5. Повторна крадіжка та її відмежування від продовжуваної.

6. Характеристика крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

7. Розмір викраденого майна та його вплив на кваліфікацію.

8. Вчинення крадіжки у співучасті як кваліфікуючі ознаки даного злочину.

9. Відмежування крадіжки від грабежу та від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Бажанов М.И. Ответственность за кражу личного имущества граждан и за разбой по советскому уголовному законодательству. – Харьков, 1957.

2. Бойцов А.И. Преступления против собственности. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2002.

3. Борзенков Г.Н. Личная собственность под охраной закона. – М.: Знание, 1985.

4. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества. – М.: Юр. лит, 1974. – 298 с.

5. Владимиров В.А. Квалификация преступлений против личной собственности. – М., 1968. – 171 с.

6. Владимиров В.А., Ляпунов Ю.И. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность. – М., 1986.

7. Гальперин И. Об уголовной ответственности за завладение имуществом // Соц. законность. – 1979. – № 10.

8. Гриймало В. Об’єкт посягань на власність // Юридичний вісник України. – № 26 (314) 30 черв. – 6 лип. 2001 р. – С. 6-7.

9. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законодательством. – Харьков: Рубикон, 1996. – 127 с.

10. Ємельянов В. П. Кваліфікація злочинів проти власності: Навч. посібник/ Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – Х.: Рубікон, 1996.

11. Каплан Ю. Яким бути законодавству про кримінальну відповідальність за розкрадання // Право України. – 1992. – № 4. – С. 45-46.

12. Кригер Г.А.Квалификация хищений социалистического имущества. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Юрид. лит.,1974.

13. Кундеус В. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. – № 8. – С. 106-109.

14. Кундеус В.Г. Питання розкрадання майна у сучасному кримінальному праві України. // Наше право. – 2003. – № 2.

15. Лобач В. Декриміналізація розкрадання за новим законодавством // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 8. – С. 37-40.

16. Матышевский П. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юрінком, 1996.

17. Михайленко П.П. К вопросу о понятии хищения государственного и общественного имущества: Ученые записки. Сер. юрид. наук. – Львов. – Вып. 2. – 1954.

18. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 80 с.

19. Никифоров Б.С. Уголовно-правовая охрана личной собственности в СССР. – М., 1954.

20. Ніколаєва Т. Крадіжка зі сховища // Юридичний вісник України. – 2002. – № 7 (347). – С. 13.

21. Пинаев А.А. Основные вопросы квалификации хищений. – Харьков, 1974. – 36 с.

22. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х., 1975. – 188 с.

23. Примак В. Обманне проникнення у житло громадян з метою вчинення крадіжки // Юридичний вісник України. – 2001. – Лют. (№ 5). – С.7.

24. Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України. – 1997. – № 6. – С. 36-37.

25. Ришелюк А. Про деякі проблеми визначення грошових величин у тексті Кримінального Кодексу України // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 7. – С. 86-88.

26. Сирота С.И. Преступления против социалистической собственности и борьба с ними. – Воронеж, 1968.

27. Тельнов П. Квалификация групповых хищений социалистического имущества // Сов. юстиция. – 1971. – № 17.

28. Тимейко Г. Повторность хищений как квалифицирующий признак //Сов. юстиция. – 1962. – № 7.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до розгляду розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за крадіжку, проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти та положення доктрини кримінального права. Рекомендується звернутися до ст. 13 Конституції України, яка проголошує рівність усіх суб’єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою.

Далі потрібно дати детальну характеристику ознак об’єкта і предмета крадіжки, вказати, що предметом може бути приватне, колективне або державне майно, визначити його ознаки (юридичну, економічну (соціальну), фізичну), визначити, які предмети не відносяться до предмету крадіжки.

У третьому питанні необхідно дати визначення поняття „таємного викрадення чужого майна” у кримінальному законодавстві та доктрині кримінального права, особливу увагу приділивши ознакам викрадення та з’ясувавши, що означає його таємність, а також визначити момент закінчення крадіжки.

При розгляді четвертого питання необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки крадіжки, особливу увагу приділити з’ясуванню ознак суб’єктивної сторони – форми вини і мотиву вчинення злочину, та ознакам суб’єкта.

Розглядаючи п’яте питання, слід визначити, в яких випадках крадіжка вважається вчиненою повторно та за якими ознаками повторну крадіжку слід відрізняти від продовжуваної.

У шостому питання необхідно дати характеристику крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, з’ясувавши поняття „проникнення” та поняття „житло”, „інше приміщення”, „сховище” та їх ознаки.

В наступному питанні слід визначити види крадіжок в залежності від розміру викраденого майна, з’ясувати як визначається розмір викраденого та його вплив на кваліфікацію.

Далі потрібно з’ясувати зміст таких кваліфікуючих ознак крадіжки як вчинення її групою осіб за попередньою змовою та організованою групою, враховуючи положення Загальної частини КК.

В останньому питанні рекомендується провести відмежування крадіжки від грабежу та від відповідного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначити їх спільні та відмінні риси.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31