Тема 16. Шахрайство

План:

Вступ.

1. Відповідальність за шахрайство: історичний аспект.

2. Об’єкт та предмет злочину, передбаченого ст. 190 КК.

3. Поняття „шахрайства” у кримінальному законодавстві України. Способи вчинення злочину.

4. Характеристика суб’єктивних ознак шахрайства.

5. Аналіз кваліфікуючих ознак шахрайства.

6. Відмежування шахрайства від крадіжки та особливості його кваліфікації за сукупністю з іншими злочинами.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Антонюк Н.О. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: форми вчинення // Вісник Львівського Національного університету. Серія юридична. – 2005. – № 41. – С. 314-323.

2. Бойцов А.И. Преступления против собственности. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2002.

3. Борзенков Г.Н. Личная собственность под охраной закона. – М.: Знание, 1985.

4. Борзенков Г.Н. Ответственность за мошенничество. Вопросы квалификации. – М.: Юрид. лит., 1971. – 168 с.

5. Владимиров В.А. Квалификация преступлений против личной собственности. – М., 1968. – 171 с.

6. Гальперин И. Об уголовной ответственности за завладение имуществом // Соц. законность. – 1979. – № 10.

7. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законодательством. – Харьков: Рубикон, 1996. – 127 с.

8. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності: Навч. посібник / Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – Х.: Рубікон, 1996.

9. Матышевский П. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юрінком, 1996.

10. Мойсик В.Г. Проблеми відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності // Адвокат. – 2002. – № 1. – С. 3-10.

11. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 80 с.

12. Никифоров Б.С. Уголовно-правовая охрана личной собственности в СССР. –м М., 1954.

13. Нурмашев У. Спорные вопросы квалификации хищений путем мошенничества // Соц. законность. – 1970. – № 2.

14. Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершенных путем обмана или злоупотребления доверием. – Харьков, 1987. – 188 с.

15. Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. – Харьков, 1977. – 127 с.

16. Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України. – 1997. – № 6. – С. 36-37.

17. Ришелюк А. Про деякі проблеми визначення грошових величин у тексті Кримінального Кодексу України // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 7. – С. 86-88.

18. Смаглюк О. Шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно обчислювальної техніки // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 82-87.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до розгляду розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за шахрайство, проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти та положення доктрини кримінального права. Рекомендується звернутися до ст. 13 Конституції України, яка проголошує рівність усіх суб’єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою.

Далі потрібно дати детальну характеристику ознак об’єкта і предмета вимагання, вказати, що його предметом може бути не тільки приватне, колективне або державне майно, а й право на майно, визначити ознаки предмету злочину.

У третьому питанні необхідно дати визначення поняття „шахрайства” у кримінальному законодавстві та доктрині кримінального права, особливу увагу приділивши його ознакам, з’ясувати його сутність, визначити способи вчинення та їх зміст, а також визначити момент його шахрайства.

При розгляді четвертого питання необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки шахрайства, особливу увагу приділити з’ясуванню ознак суб’єктивної сторони – форми вини і мотиву вчинення злочину, та ознакам суб’єкта.

Розглядаючи п’яте питання, слід визначити, які обставини передбачені законом в якості обтяжуючих відповідальність за шахрайство, дати їх характеристику та визначити вплив на кваліфікацію.

В останньому питанні рекомендується провести відмежування шахрайства від крадіжки та з’ясувати особливості його кваліфікації за сукупністю з іншими злочинами, наприклад з підробленням документів, печаток, штампів та бланків, їх збутом, використанням підроблених документів (ст. 358 КК).

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31