Тема 13. Грабіж

План:

Вступ.

1. Історичний аспект відповідальності за грабіж.

2. Об’єкт та предмет злочину, передбаченого ст. 186 КК.

3. Поняття „відкритого викрадення чужого майна”. Момент закінчення злочину.

4. Характеристика суб’єктивних ознак грабежу. Корисливий мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину.

5. Ознаки насильницького грабежу. Грабіж-ривок.

6. Повторність грабежу.

7. Характеристика грабежу, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

8. Розмір викраденого майна та його вплив на кваліфікацію.

9. Вчинення грабежу у співучасті як кваліфікуючі ознаки даного злочину.

10. Відмежування ненасильницького грабежу від крадіжки, а також насильницького грабежу – від розбою.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Бойцов А.И. Преступления против собственности. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2002.

2. Борзенков Г.Н. Личная собственность под охраной закона. – М.: Знание, 1985.

3. Владимиров В. А., Ляпунов Ю. И. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность. – М., 1986.

4. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества. – М.: Юр. лит, 1974. – 298 с.

5. Владимиров В.А. Квалификация преступлений против личной собственности. – М., 1968. – 171 с.

6. Гальперин И. Об уголовной ответственности за завладение имуществом // Соц. законность. – 1979. – № 10.

7. Гриймало В. Об’єкт посягань на власність // Юридичний вісник України. – № 26 (314) 30 черв. – 6 лип. 2001 р. – С. 6-7.

8. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законодательством. – Харьков: Рубикон, 1996. – 127 с.

9. Ераскин В.В. Ответственность за грабеж. – М., 1972.

10. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності: Навч. посібник / Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – Х.: Рубікон, 1996.

11. Каплан Ю. Яким бути законодавству про кримінальну відповідальність за розкрадання // Право України. – 1992. – № 4. – С. 45-46.

12. Костров Г. Психическое насилие при разбое и грабеже // Сов. юстиция. – 1970. – № 2.

13. Кригер Г.А.Квалификация хищений социалистического имущества. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Юрид. лит.,1974.

14. Кундеус В. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. - №8. – С. 106-109.

15. Кундеус В.Г. Питання розкрадання майна у сучасному кримінальному праві України. // Наше право. – 2003. – № 2.

16. Кундеус В.Г. Поняття викрадення в кримінальному праві // Право України. – 2002. – № 8.

17. Матышевский П. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юрінком, 1996.

18. Михайленко П.П. К вопросу о понятии хищения государственного и общественного имущества: Ученые записки. Сер. юрид. наук. – Львов. – Вып. 2. – 1954.

19. Моисеенко Г., Степичев С. Отграничение разбоя от грабежа, соединенного с насилием // Сов. юстиция. – 1968. – № 15.

20. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 80 с.

21. Никифоров Б.С. Уголовно-правовая охрана личной собственности в СССР. – М., 1954.

22. Пинаев А.А. Основные вопросы квалификации хищений. – Харьков, 1974. – 36 с.

23. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х., 1975. – 188 с.

24. Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України. – 1997. – № 6. – С. 36-37.

25. Ришелюк А. Про деякі проблеми визначення грошових величин у тексті Кримінального Кодексу України // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 7. – С. 86-88.

26. Сирота С. И. Преступления против социалистической собственности и борьба с ними. – Воронеж, 1968.

27. Тельнов П. Квалификация групповых хищений социалистического имущества // Сов. юстиция. – 1971. – № 17.

28. Тимейко Г. Повторность хищений как квалифицирующий признак //Сов. юстиция. – 1962. – № 7.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до розгляду розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за грабіж, проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти та положення доктрини кримінального права. Рекомендується звернутися до ст. 13 Конституції України, яка проголошує рівність усіх суб’єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою.

Далі потрібно дати детальну характеристику ознак об’єкта і предмета грабежу, вказати, що його предметом може бути приватне, колективне або державне майно, визначити його ознаки (юридичну, економічну (соціальну), фізичну), визначити, які предмети не відносяться до предмету грабежу.

У третьому питанні необхідно дати визначення поняття „відкритого викрадення чужого майна” у кримінальному законодавстві та доктрині кримінального права, особливу увагу приділивши ознакам викрадення та з’ясувавши, що означає його відкритість, а також визначити момент закінчення грабежу.

При розгляді четвертого питання необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки грабежу, особливу увагу приділити з’ясуванню ознак суб’єктивної сторони – форми вини і мотиву вчинення злочину, та ознакам суб’єкта.

Аналізуючи насильницький грабіж, потрібно дати його визначення, з’ясувати, яке насильство охоплюється складом даного злочину, в який час воно може бути застосоване, а також проаналізувати так званий „грабіж-ривок” та обґрунтувати, чому він не визнається насильницьким грабежем.

Розглядаючи шосте питання, слід визначити, в яких випадках грабіж вважається вчиненим повторно та як дана обставина впливає на кваліфікацію.

У сьомому питанні необхідно дати характеристику грабежу, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, з’ясувавши поняття „проникнення” та поняття „житло”, „інше приміщення”, „сховище” та їх ознаки.

В наступному питанні слід визначити як здійснюється кваліфікація грабежу в залежності від розміру викраденого майна, з’ясувати як визначається розмір викраденого.

Далі потрібно з’ясувати зміст таких кваліфікуючих ознак грабежу як вчинення його групою осіб за попередньою змовою та організованою групою, враховуючи положення Загальної частини КК.

В останньому питанні рекомендується провести відмежування грабежу від крадіжки за способом викрадення та насильницького грабежу від розбою за характером насильства, визначити їх спільні та відмінні риси.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31