Тема 17. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

План:

Вступ.

1. Історичний аспект відповідальності за привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

2. Об’єкт та предмет злочину, передбаченого ст. 191 КК.

3. Види діянь при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 191 КК. Момент закінчення злочину в різних його формах. Відмежування заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем від зловживанням службовим становищем (ст. 364 КК).

4. Характеристика суб’єктивних ознак злочину.

5. Кваліфікуючі ознаки привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Бойцов А.И. Преступления против собственности. – СПб.: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2002.

2. Владимиров В.А., Ляпунов Ю.И. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность. – М., 1986.

3. Диденко В.П. Квалификация хищений государственного или общественного имущества путем присвоения, растраты или злоупотребления служебным положением: Учебн. пособие. – К., 1992. – 80 с.

4. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законодательством. – Харьков: Рубикон, 1996. – 127 с.

5. Ємельянов В. П. Кваліфікація злочинів проти власності: Навч. посібник / Нац. юрид. акад. ім. Я. Мудрого. – Х.: Рубікон, 1996.

6. Забарний А.М. Визначення поняття привласнення та розтрати чужого майна // Українське право. – 2004. – № 2. – С. 118-127.

7. Кригер Г.А.Квалификация хищений социалистического имущества. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Юрид. лит., 1974.

8. Матышевский П. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юрінком, 1996.

9. Михайленко П.П. К вопросу о понятии хищения государственного и общественного имущества: Ученые записки. Сер. юрид. наук. – Львов. – Вып. 2. – 1954.

10. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 80 с.

11. Пинаев А.А. Основные вопросы квалификации хищений. – Харьков, 1974. – 36 с.

12. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х., 1975. – 188 с.

13. Ришелюк А. Про деякі проблеми визначення грошових величин у тексті Кримінального Кодексу України // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 7. – С. 86-88.

14. Сирота С.И. Преступления против социалистической собственности и борьба с ними. – Воронеж, 1968.

15. Тарарухин С.А. Социалистическая собственность неприкосновенна: ответственность за хищения социалистического имущества путем присвоения, растраты и злоупотребления служебным положением. – К., 1963.

16. Тарарухин С., Светлов А. Отграничение хищений от злоупотребления служебным положением // Соц. законность. – 1965. – № 5.

17. Тельнов П. Квалификация групповых хищений социалистического имущества // Сов. юстиция. – 1971. – № 17.

18. Тимейко Г. Повторность хищений как квалифицирующий признак //Сов. юстиция. – 1962. – № 7.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до розгляду розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти та положення доктрини кримінального права.

Далі потрібно дати детальну характеристику ознак об’єкта і предмета привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вказати, яке відношення має до майна винна особа.

У третьому питанні необхідно визначити види діянь при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 191 КК, проаналізувати їх ознаки, визначити момент закінчення злочину в різних його формах та провести відмежування заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем від зловживанням службовим становищем (ст. 364 КК).

При розгляді четвертого питання необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки даного злочину, особливу увагу приділити з’ясуванню ознак суб’єктивної сторони – форми вини і мотиву вчинення злочину, та ознакам суб’єкта.

Розглядаючи п’яте питання, слід визначити, які обставини передбачені законом в якості обтяжуючих відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, дати їх характеристику та визначити вплив на кваліфікацію.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Тема 18. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї

План:

Вступ.

1. Кримінальна відповідальність за фальшивомонетництво: історичний та міжнародний аспект.

2. Особливості об’єкта та предмета злочину, передбаченого ст. 199 КК. Ознаки „підробки”.

3. Кримінально-правова характеристика об’єктивних ознак злочину. Види діянь при його вчиненні. Момент закінчення злочину.

4. Характеристика суб’єктивних ознак злочину.

5. Кваліфікуючі ознаки виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Верещак В.М. Питання, що стосуються розгляду справ про фальшивомонетництво // Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997). – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 5-12.

2. Дорош Л. Актуальні проблеми захисту ринку цінних паперів в Україні // Вісник Академії правових наук. — 2000. — № 3 (22). — С. 168—176.

3. Дьомін Ю., Кравченко О. Про необхідність вдосконалення законодавства щодо порядку переміщення через митний кордон України культурних цінностей // Вісник прокуратури. — 2001. — №1. — С. 29—31.

4. Калужна О. Підроблені гроші, державні цінні папери, білети державних лотерей: питання ознак та якості „підробленості” // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Вип. 40. – С. 334-340.

5. Тучков С. Характеристика злочинів у сфері господарської діяльності, що вчиняються шляхом підроблення // Право, підприємництво і господарство. – 2002. – № 10. – С. 96-98.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до розгляду розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за фальшивомонетництво, проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти та положення доктрини кримінального права, а також визначити міжнародно-правові аспекти боротьби з цим злочином.

Далі потрібно дати детальну характеристику ознак об’єкта і предмета виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, вказати, якими ознаками характризується „підробка”.

У третьому питанні необхідно визначити види діянь при вчиненні злочину, передбаченого ст. 199 КК, проаналізувати їх зміст та ознаки, визначити момент закінчення злочину в різних його формах.

При розгляді четвертого питання необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки даного злочину, особливу увагу приділити з’ясуванню ознак суб’єктивної сторони – форми вини і мети вчинення злочину, та ознакам суб’єкта.

Розглядаючи п’яте питання, слід визначити, які обставини передбачені законом в якості обтяжуючих відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, дати їх характеристику та визначити вплив на кваліфікацію.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31