Дослід 37.Одержання і властивості вищих насичених кислот та їх солей

Дослід 36. Властивості оцтової кислоти і її солей.

Реактиви: оцтова кислота льодяна, 10%-й розчин оцтової кислоти, розчини індикаторів: метилового оранжевого, синього лакмусу, фенолфталеїну; 10%-й розчин ацетату натрію, 10%-й розчин карбонату натрію, 3%-й розчин FeCl₃, оксид купруму (ІІ) (порошок), синій лакмусовий папір.

Обладнання: хімічні стакани (50-100 мл), лід.

а) Кристалізація оцтової кислоти. Оцтова кислота має температуру плавлення +16,6^оС. При охолодженні вона кристалізується. Її кристали нагадують лід, тому безводну оцтову кислоту називають льодяною.

Пробірку з 1-2 мл льодяною оцтовою кислотою ставлять на декілька хвилин в стакан з льодом. Відмічають вигляд кристалів.

б) Кислотні властивості оцтової кислоти. В три пробірки наливають по 1 мл 10%-го розчину оцтової кислоти. В першу пробірку додають 1-2 краплі розчину метилоранжу, в другу – 1-2 краплі розчину синього лакмусу, в третю – 1-2 краплі спиртового розчину фенолфталеїну. Відмічають, в яких пробірках індикатори змінили забарвлення.

Результати спостережень заносять в Лабораторний журнал.

в) Взаємодія оцтової кислоти з карбонатом натрію. До 3-4 мл 10%-го розчину карбонату натрію приливають 2-3 мл льодяної оцтової кислоти.

Що Ви спостерігаєте? Напишіть рівняння реакції. Який висновок можна зробити про кислотні властивості оцтової і карбонатної кислот? Чи буде оцтова кислота взаємодіяти з розчинами Na₂SO₄ і NaCl?

г) Взаємодія оцтової кислоти з оксидом купруму (ІІ). В пробірку поміщають 0,2 г порошкоподібного CuO і приливають 2-3 мл оцтової кислоти. Потім пробірку обережно нагрівають і звертають увагу на колір розчину.

Напишіть рівняння реакції.

д) Утворення і гідроліз ацетату феруму (ІІІ). В пробірку наливають 2-3 краплі 10%-го розчину ацетату натрію і добавляють декілька крапель 3%-го розчину FeCl₃. З’являється жовтувато-червоне забарвлення розчину внаслідок утворення розчинної комплексної солі – хлориду основного гексаацетату феруму (ІІІ) [Fe₃(OH)₂(CH₃COO)₆]Cl. При кип’ятінні розчину відбувається гідроліз комплексної солі (спрощено ацетату феруму) з утворенням основної солі – двозаміщеного ацетату феруму (ІІІ), яка випадає в осад червоно-бурого кольору.

Цю реакцію застосовують для видалення з розчинів іонів трьохвалентного феруму. Аналогічно реагують з FeCl₃ мурашина і пропіонова кислоти.

Реактиви: мило (стружки), 1%-й водний розчин мила, спиртовий розчин мила, 10%-й розчин сульфатної кислоти. 10%-й розчин хлоридної кислоти, 10%-й розчин оцтової кислоти, 5%-й розчин хлориду кальцію, 5%-й розчин ацетату плюмбуму, 5%-й розчин сульфату купруму (ІІ), 1%-й спиртовий розчин фенолфталеїну, 10%-й розчин

Обладнання: піпетки, годинникові скельця, хімічні стакани (50-100 мл).

а) Гідроліз натрієвих солей вищих жирних кислот (гідроліз мила). В суху пробірку наливають 1 мл спиртового розчину мила і додають декілька крапель спиртового розчину фенолфталеїну. Потім безбарвну суміш обережно (по стінці) приливають в пробірку з водою. На межі розділу шарів води і мила з’являється кільце малинового кольору.

Чому з’явилося забарвлення? Напишіть рівняння реакції гідролізу мила.

б) Виділення вищих жирних кислот з мила. В стакані розчиняють 1 г мильної стружки в 10 мл дистильованої води. Одержаний розчин розливають в чотири пробірки. В одну з них приливають 2 мл 10%-го розчину сульфатної кислоти.

Що Ви спостерігаєте? Напишіть рівняння реакції.

Суміш нагрівають майже до кипіння. Розплавлені жирні кислоти спливають у вигляді шару, який твердіє при охолодженні. Які вищі насичені кислоти входять до складу мила?

в) Утворення нерозчинних солей вищих жирних кислот. До другої частини мильного розчину, одержаного в досліді 37,б, додають 1 мл 5%-го розчину хлориду кальцію, до третій частини – 1 мл 5%-го розчину ацетату плюмбуму, до четвертої частини – 1 мл 5%-го розчину сульфату купруму (ІІ).

Що відбувається? Напишіть рівняння реакцій. Свинцеві мила застосовують в медицині під назвою «свинцевий пластир».

Пробірку з осадом мідного мила (світло-блакитного кольору) нагрівають до початку кипіння, при цьому мідне мило спливає у вигляді смарагдово-зеленого кільця. Якщо в розчині знаходиться надлишок натрієвого мила, то зелене кільце не утворюється. В цьому випадку додають ще трошки 5%-го розчину сульфату купруму і знову суміш нагрівають до кипіння.

г) Висолювання мила. В пробірку наливають 2-3 мл водного розчину мила, підігрівають його і потім вносять при перемішуванні скляною паличкою сухий хлорид натрію до одержання насиченого розчину. По мірі насичення розчину хлоридом натрію розчинність мила зменшується, розчин починає мутніти і потім натрієве мило спливає над прозорою рідиною. Цей процес має назву висолювання і часто застосовується в лабораторній практиці і в промисловості для виділення органічних речовин з водних розчинів.

Дата добавления: 2014-11-09