Сучасна українська філософія

Після Жовтневої революції та поразки українських визвольних змагань українська філософська думка продовжує існувати у двох незалежних, розділених «залізною завісою», просторах – українській діаспорі і Радянському Союзі.

Представниками української діаспори розробляються філософські підстави інтегрального націоналізму (Д. Донцов, Ю. Липа, М. Сціборський), проблеми історіософії та політичної філософії (В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький), філософсько-антропологічні ідеї (І. Мірчук, О. Кульчицький, М. Шлемкевич). В еміграції розвиває ідеї конкордизму (згоди, рівності) і колектократії (влади колективу, соціалізації) Володимир Винниченко (1880–1951). Видатним істориком філософії світового рівня зарекомендував себе Дмитро Чижевський (1894–1977).

Натомість на теренах Радянської України утверджується марксистсько-ленінська ідеологія та тоталітарний політичний режим, який зводить майже нанівець свободу філософської творчості. Не витримали гонінь ідеологи українського культурного відродження 1920-х років М. Скрипник та М. Хвильовий; були репресовані відомі філософи С. Семковський, В. Юринець та багато інших; зазнала руйнації система філософської освіти. Лише в 1944 р. був відкритий філософський факультет Київського університету, а в 1946 р. – Інститут філософії АН УРСР.

Істотне пожвавлення філософського життя у 1960-ті роки і своєрідний екзистенційно-антропологічний поворот пов’язаний з київським періодом діяльності Павла Васильовича Копніна (1922–1971). Під панциром офіційної ідеології починають розвиватися феномени, які дістали назву «червоного позитивізму» і «червоного екзистенціалізму». Особливу роль у розвитку Київської філософської школи відіграли Володимир Шинкарук (1928–2002), Мирослав Попович (нар. 1930), Сергій Кримський (1930–2010), Ігор Бичко (нар. 1931), Вілен Горський (1931–2007), Віталій Табачковський (1944–2006) та інші сучасні українські філософи. Становлення незалежної України сприяло значному поглибленню та урізноманітненню філософських досліджень.

Питання до самоконтролю

1. Визначте періодизацію історії філософської думки України.

2. Які характерні (ментальні) риси української філософії можна виділити?

3. Якій філософський зміст творчості українських памфлетистів XVI - початку XVII століття?

4. Яку роль у становленні філософської культури в Україні відіграла Києво-Могилянська академія?

5. Основні філософські ідеї у творчості Григорія Сковороди.

6. Філософське наповнення ідеології українського романтизму.

7. Філософські ідеї в українській літературі та публіцистиці ХІХ – початку ХХ ст.

8. Що таке «академічна філософія» і її основні представники в Україні.

9. «Філософія серця» і вчення про ідеї Памфіла Юркевича.

10. Екзистенційно-антропологічний поворот в українській філософії другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

Дата добавления: 2014-11-16