Пухлини стравоходу

1. Визначення: Пухлиноподібні утворення, які развиваються у стравоході і звужують його просвіт.

2. Актуальність проблеми:

А) Дві третини доброякісних пухлин становлять лейоміоми.

Б) Частота раку стравоходу коливається від 5 до 7% серед усіх злоякісних утворень, частіше хворіють чоловіки.

3. Види пухлин стравоходу:

А) Доброякісні пухлини:

а) лейоміома - розвивається із м’язової оболонки і не уражує слизову оболонку;

б) поліпи, ліпоми, фіброліпоми, міксофіброми - ростуть у порожнину стравоходу.

Б) Злоякісні пухлини:

а) ризик розвитку раку:

- стравохід Барретта (метаплазія слизової оболонки);

- ахалазія кардії;

- запалення слизової оболонки та стриктури після хімічного опіку стравоходу;

- зловживання алкоголем, паління;

б) патологічна анатомія злоякісних пухлин:

- плоскоклітинний рак;

- аденокарцинома;

- мукоепідермоїдна карцинома, аденокістозна карцинома (рідкісні форми);

в) форма росту пухлини:

- екзофітна форма (вузлова, ворсинчаста, бородавчаста - росте в просвіт стравоходу);

- ендофітна (виразкова) форма;

- склерозуюча (циркулярна) форма.

4. Клінічні прояви пухлин стравоходу:

А) Доброякісні пухлини:

а) дисфагія;

б) зрідка відрижка.

Б) Злоякісні пухлини:

а) прогресуюча дисфагія;

б) підвищена салівація:

- неприємний запах із рота;

- регургітація (зригування);

в) больовий синдром при поширенні пухлини за межі стравоходу;

г) загальні симптоми (стомлюваність, зниження маси тіла, субфебрилітет).

5. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів.

Для підтвердження або уточнення діагнозу виконують езофагоскопію з біопсією і рентгенологічне дослідження стравоходу з барієвою сумішшю.

6. Діагностична програма при пухлині стравоходу:

А) Iнструментальні методи:

а) езофагоскопія (уточнює діагноз, дозволяє взяти біопсію) (рис. 4.1.5);

б) рентгеноконтрастне дослідження стравоходу:

- при доброякісній пухлині в стінці стравоходу виявляється обмежений дефект наповнення;

- при злоякісній пухлині встановлюють звуження стравоходу, його виразність і довжину;

в) комп’ютерна томографія (оцінює поширеність злоякісного процесу за межі стравоходу);

г) бронхоскопія - дає можливість визначити проростання пухлини в трахею або утворення стравохідно-бронхіальної нориці.

7. Диференційна діагностика пухлини стравоходу:

- ахалазія кардії;

- стриктура стравоходу.

Доброякісні пухлини стравоходу

1. Клініко-статистична класифікація доброякісних пухлин стравоходу:

D13 Доброякісне новоутворення стравоходу

Макет клінічного діагнозу: Доброякісне новоутворення {Lх} стравоходу {(Мх)}, {усклад­нене Ох}

Локалізація:

L1- верхня третина

L2 - середня третина

L3- нижня третина

Морфологічні прояви:

М1 -ліпома

М2 -міома

М3 - фіброма

М4 - ангіома

М5 - лейоміома

М6 - невринома

Ускладнення:

О1 - хронічна кровотеча, { крововтрата Tх}

O2 - гостра кровотеча, { крововтрата Tх}

О4 - хронічна {Іх} непрохідність

I1 - повна

I2 - часткова

2. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Доброякісна пухлина нижньої третини стравоходу (лейоміома), ускладнена кровотечею.

Б) Доброякісна пухлина середньої третини стравоходу (фіброма).

3. Лікувальна тактика при доброякісних пухлинах -хірургічне лікування:

- енуклеація пухлини;

- езофаготомія, видалення пухлини;

- ендоскопічне видалення поліпів;

- резекція стравоходу.

Злоякісні пухлини стравоходу

1. Клініко-статистична класифікація пухлин стравоходу:

С15 Пухлина стравоходу

Макет клінічного діагнозу: Пухлина {Lхстравоходу}, {Wх, Rх, Qх,} {стадія Fх} {усклад­нена Ох}

Локалізація:

L1- шийний відділ

L2- грудний відділ

L3- черевний відділ

Первинна пухлина:

W1 - Tx- недостатньо даних для оцінки первинної пухлини

W2 - T0- первинна пухлина не визначається

W3 - Tis- преінвазивна пухлина - Carcinoma in situ

W4 - Т1- пухлина інфільтрує стінку стравоходу до підслизового шару

W5 - Т2- пухлина інфільтрує стінку стравоходу до м’язового шару

W6 - ТЗ- пухлина інфільтрує стінку стравоходу до адвентиційного шару

W7 - Т4- пухлина поширюється на сусідні органи і тканини

Регіонарні лімфатичні вузли:

R1 - Nx- недостатньо даних для оцінки регіонарних лімфатичних вузлів

R2 - N0- відсутні ознаки метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів

R3 - Nl- є ураження метастазами регіонарних лімфатичних вузлів

Віддалені метастази:

Q1 - Mx- недостатньо даних для визначення віддалених метастазів

Q2 - М0- відсутні ознаки віддалених метастазів

Q3 - Ml- є віддалені метастази {Mx}

Для пухлин нижньогрудного відділу стравоходу

М1 - М1а- метастази в черевних лімфатичних вузлах

М2 - М1b- інші віддалені метастази

Для пухлин середньогрудного відділу стравоходу

М3 - М1а- критерії не визначені

М4 - М1b- нерегіонарні лімфатичні вузли та інші віддалені метастази

Для пухлин верхньогрудного відділу стравоходу

М5 - М1а- метастази в шийних лімфатичних вузлах

М6 - М1b- інші віддалені метастази

Групування за стадіями

F1 - стадія 0 — ТіsN0М0

F2 - стадія I — Т1N0М0

F3 - стадія IIa — Т2N0М0; Т3N0М0

F4 - стадія IIb — Т1N1М0; Т2N1М0

F5 - стадія III — Т3N1М0; Т4 будь-яке N; М0

F6 - стадія IV — будь-яке Т; будь-яке N; М1

F7 - стадія Vа — будь-яке Т; будь-яке N; М1а

F8 - стадія Vb — будь-яке Т; будь-яке N; М1b

Ускладнення:

О1 - хронічна кровотеча, { крововтрата Tх}

O2 - гостра кровотеча, { крововтрата Tх}

О3 - перфорація

О4 - стравохідно-бронхіальна нориця

О5 - стеноз стравоходу

2. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Пухлина абдомінального відділу стравоходу Т3N0M0(cтадія IIа), ускладнена стенозом стравоходу.

Б) Пухлина середньогрудного відділу стравоходу Т3N1M0 (cтадія III), ускладнена хронічною кровотечею.

3. Лікувальна тактика при злоякісних пухлинах:

А) Комбінована терапія:

- радіотерапія і хіміотерапія;

- екстирпація стравоходу з відновленням прохідності тонкою або товстою кишкою.

Б) При невидалених пухлинах і повному стенозуванні стравоходу:

- ендоскопічна реканалізація пухлини, стентування;

- гастростомія (для зондового харчування).

Дата добавления: 2014-11-16