Особливості інноваційних проектів

Згідно з „Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр.”, яка містить спеціальний розділ „Стратегія затвердження інноваційної моделі розвитку” необхідним для України є прискорення розробки інноваційної моделі розвитку інструменту формування інноваційної моделі економіки [].

Інноваційна активність українських підприємств є низькою. Так, в 2000 р. В Україні інноваційною діяльністю займалися 1491 підприємство (14,8%), в 2001 р. – 1503 (14,3%), в 2002 р. – 1506 (14,3%), 2003 р. – 12,7% від загальної кількості підприємств. Характер інноваційних процесів в Україні є екстенсивним, так як інноваційна продукція більшою мірою освоюється за допомогою наявного обладнання та технологій. Такий тип інноваційної діяльності має вузькі межі та не здатен підтримувати конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. Зазначені обставини зумовлюють необхідність реалізації інноваційних проектів.

Інноваційні проекти є основною формою організації бізнесу в технологічно орієнтованих підприємствах та організаціях. Змістом інноваційного проекту є проведення науково – дослідних робіт та розробок з метою створення нової продукції або технології, яка користується на ринку попитом.

Інноваційний проект – це відрізок часу між виникненням унікальної, принципово нової ідеї та її розробкою і розповсюдженням.

Інноваційні проекти бувають наступних форм:

- простий внутрішньо організаційних проект (натуральний) – передбачає створення та використання новинки в рамках одного підприємства. Новинка не переходить до інших фірм;

- простий міжорганізаційний проект (товарний) – новинка відчуджується від виробника, набуває форми товару та переходить до підприємства покупця;

- розширений проект – створення нових нововведень виходить за рамки діяльності монополії виробника – піонеру.

Особливістю інноваційних проектів є:

- продукт проекту є не тільки унікальним, але і принципово новим;

- висока вартість;

- високий рівень ризику;

- тривалий час на дослідження, розробку та реалізацію (життєвий цикл проекту);

- залучення до розробки проекту науково –дослідних організацій.

Життєвий цикл інноваційного проекту представлено на рис. 11.1.

Обсяг інвестицій

Рис. 11.1. Життєвий цикл інноваційного проекту:

1 – фундаментальні дослідження. Здійснюються в економічних інститутах, вузах, галузевих лабораторіях. Фінансування здійснюється з державного бюджету. На цій стадії генеруються нові ідеї, приймаються концептуальні рішення стосовно новинок.

2 – науково – дослідні роботи прикладного характеру. Здійснюють в наукових закладах, фінансуються як за рахунок державного бюджету, так і за рахунок замовника. З’являється ризик інвестора, оскільки результат на фазі пов’язаний з великою долею невизначеності.

3 – дослідно – конструкторські роботи. Створюються дослідні зразки, експериментальні партії. Здійснюються в галузевих лабораторіях чи науково – виробничих підрозділах підприємств.

I-ша фаза – впровадження продукції у сферу виробництва. 40-60% інвестицій в інновації здійснюється на цьому етапі.

II-га фаза – ріст виробництва. Визначаються потреби та можливості ринку, визначаються потреби споживача до забезпечення експлуатації. Це стадія доробок. Затрати зменшуються і досягають рівня освоєного виробництва.

III-тя фаза – зрілість. Пов’язана з розширенням збуту, вдосконаленням організації виробництва. В кінці фази зменшується динаміка збуту.

IV-та фаза – насичення. Продукт інноваційного проекту старіє, зменшується рівень збуту, зростають запаси, понижується рентабельність.

V-та фаза – спад, зменшується рівень продаж.

Інноваційний лад – проміжок часу між винаходом та основаним на ньому нововведенням.

Існує два класи моделей вибору інноваційних проектів:

- нормативні моделі, в яких використовуються фінансово – економічні критерії та показники;

- багатофакторні моделі, які передбачають використання якісних параметрів та експертної оцінки.

Виділяють чотири групи критеріїв для оцінки можливості реалізації інноваційних проектів:

- фінансово – економічні. До цієї групи відносяться: вартість проекті та джерела фінансування; чиста приведена вартість; рентабельність; внутрішній коефіцієнт ефективності; період капітальних вкладень; обсяг продаж нової продукції; НДР-мультиплікатор (відношення витрат на розробку нового продукту до капітальних вкладень для виробництва та реалізації цього продукту).

- нормативні. Сюди входять: правові критерії, стандарти, екологічні критерії, умова дотримання інтелектуальних прав власності.

- ресурсні: наявність спеціалістів необхідного профілю та виробничих потужностей, необхідних для виробництва інноваційного продукту; наявність альтернативних технологій та ресурсів для здійснення НДДКР.

- відповідність фактору успіху – відповідність даного інноваційного проекту цілям діяльності підприємства, чітка ринкова орієнтація інноваційного проекту.

Методики оцінки інноваційних проектів див. в додатку... [].

Всі інноваційні проекти проходять державну реєстрацію відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів” (від 19.09.2003 р. №1474) [].

Згідно з Положенням державна реєстрації інноваційних проектів проходить такі основні етапи:

1. Суб’єкт інноваційної діяльності заявляє інноваційний проект на державну реєстрацію до МОН.

2. Здійснюється експертиза інноваційного проекту.

3. Приймається висновок експертизи: в разу позитивного висновку готується рішення про його кваліфікування як інноваційним або пріоритетним інноваційним.

4. МОН вносить інноваційний проект до Реєстру.

Перспективними напрямками інноваційних проектів в Україні є []:

1) формування фундаментальних основ для становлення шостого технологічного укладу. Наукова спільнота повинна стати головним розробником довгострокових прогнозів соціально – економічного, науковіо – технічного та екологічного розвитку країни, який має корегуватися кожні 4-5 років та стати базою для обґрунтування пріоритетності інновацій на десятилітній період. Основними напрямками є:

- людина в XXI ст. – демографічні тенденції, сім’я, здоров’я, освіта;

- закономірності, тенденції та механізми коеволюції, становлення ноосфери;

- динаміка та взаємодія цивілізацій в XXI ст.., місце України в евроцивілізації та світовому цивілізаційному просторі;

- трансформація суспільства в умовах глобалізації;

- досягнення технічних та фізико – хімічних наук;

- закономірності розробки корисних копалин;

2) розвиток мікроелектроніки; загальносистемне та прикладне програмування, моделювання віртуальної реальності; національні та міжнародні інформаційні системи в області освіти, науки, культури, медицини, екології, управління та безпеки;

3) енергозберігаючі технології та нетрадиційні енергоресурси;

4) розробка принципово нових матеріалів з заданими властивостями, які вимагають мінімальної обробки та є екологічно чистими;

5) розробка систем машин та виробничих технологій нових поколінь;

6) авіакосмічні технології, нові покоління засобів транспорту та зв’язку;

7) укріплення безпеки країни, боротьба з міжнародним та внутрішнім тероризмом, ефективна діяльність в умовах надзвичайних ситуацій оборонно – технічної системи та засоби безпеки нових поколінь.

Дата добавления: 2014-11-16