Федеральна організаційна структура

Дивізіональна організаційна структура.

Матрична внутрішня організаційна структура.

Рис. 4.8. – Схема матричної внутрішньої організаційної структури

У цій структурі (рис. 4.8) матричні взаємовідносини наклада­ються на функціональну структуру з метою поліпшення взаємодії на рівні базових груп. Формуються три матричні організаційні одиниці — субпроекти А, В, С, і кожний субпроектний менеджер поєднує взаємодії різних функціональних груп з метою виконан­ня свого субпроекту.

За цієї організаційної структури (рис. 4.9) проект поділяється на три субпроекти і кожний з них має функціонально змішану проектну команду. Зростає роль децентралізації, яка може посла­блюватися сильною центральною адміністрацією, плануванням, контролем і фінансовими функціями з центру.

Рис. 4.9. – Схема дивізіональної організаційної структури

Зображена на рис. 4.9 дивізіональна структура є досить «висо­кою» (багаторівневою), що ускладнює процеси управління ко­мандою проекту, знижує їх ефективність. Тому, щоб вирішити ці проблеми формуванням більш «плоскої» системи зв'язків, у ве­ликих проектах використовується так звана федеральна оргструктура (рис. 4.10).

Рис. 4.10. – Схема федеральної організаційної структури: К — конструктор; Б — будівельник; А — адміністратор

У цій структурі кожна з дев'яти базових груп, які були у дивізіональній структурі (групи, розташовані на третьому ієрархіч­ному рівні на рис. 4.9), формує невеликі функціонально змішані організаційні одиниці, які поділяють проект уже на дев'ять субпроектів, а не на три, як у попередній структурі. Таким чином, кількість рівнів управління зменшується, що створює децентралі­зовану організаційну структуру — федеральну. Інколи в ній вво­диться додатковий рівень управління між організаційними оди­ницями і центром. Кожний «середній» менеджер контролює, координує та інтегрує діяльність трьох проектних команд (див. пунктир на рис. 4.10).

Дата добавления: 2014-12-08