Й крок. Графічна побудова сіткового графіка

Сіткове планування полягає у створенні логічних діаграм послідовності виконання проектних робіт — сіткових графі­ків — і визначенні тривалості цих робіт та проекту в цілому з метою подальшого контролю.

Загальна характеристика і види сіткових графіків

І КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТІВ

ТЕМА 6 ОСНОВИ СІТКОВОГО

План

6.1 Загальна характеристика і види сіткових графіків

6.2 Графіки передування: порядок побудови та показники

6.3 Переваги та додаткові можливості графіків передування

6.4 Сіткове планування в умовах невизначеності

6.5 Календарне планування проектів

Основні терміни та поняття: сіткове планування; сітковий графік та його основні елементи; види сіткових графіків: стрілчасті та графіки передування; сіткове планування в умова невизначеності; оптимістичний, найбільш ймовірний та песимістичний час; методи скорочення тривалості робіт; календарні графіки; діаграма Гантта.

Сіткове планування виникло у 50-х роках, коли почали розви­ватися комп'ютерні засоби. Його методи мають таку відому між­народну назву та абревіатуру, як метод критичного шляху — СРМ (Critical path method), або аналіз критичного шляху — СРА (Critical path analysis), або метод оцінки й огляду програми — PERT (Programme evaluation and rewiew technique). У нашій прак­тиці ці методи мають назву «сіткові графіки». Зараз вони застосо­вуються дуже широко, особливо у великих і складних проектах, за допомогою обчислювальної техніки і програмного забезпечення.

Застосування сіткового планування допомагає відповісти на такі запитання:

1. Скільки часу потрібно на виконання усього проекту?

2. У який час мають розпочинатися та закінчуватися окремі роботи?

3. Які роботи є «критичними» і повинні виконуватися точно за графіком, аби не зірвати строки виконання проекту у цілому?

4. На який термін можна відкласти виконання «некритичних» робіт, щоб це не вплинуло на строки виконання проекту?

Сіткове планування полягає передусім у побудові сіткового графіка та обчисленні його параметрів.

Сітковий графік — це графічне подання робіт проекту, яке відбиває їх послідовність та взаємозв'язок.Дня його побудови по­трібно мати таку інформацію: список робіт; логічні зв'язки між ними.

Робота (операція) може бути визначена як дія, необхідна для реалізації проекту. В сіткових графіках роботи здебільшого ма­ють свій номер або код, який присвоюється їм при складанні WBS і наводиться у CTR-словнику.

Логічні зв'язки. До побудови сіткової діаграми потрібно ви­значити зв'язки між роботами, які можуть бути двох типів:

• послідовні, коли одна робота виконується після другої;

• паралельні, коли декілька робіт можуть виконуватися водночас.

Сіткові графіки будуються зліва направо графічним зобра­женням проектних робіт та означенням логічних зв'язків між ни­ми. Залежно від способу зображення їх розрізняють два види сіт­кових графіків:

• стрілчасті;

• графіки передування.

Першими у сітковому плануванні почали застосовувати саме стрілчасті графіки. Для них характерним є зображення роботи у вигляді стрілки (звідси й пішла назва цього графіка), а логічні зв'язки між роботами встановлюються так званими подіями, які зображаються у вигляді кіл, що свідчать про початок і закінчення тієї чи іншої роботи.

Наприклад, якщо ми виконуємо п'ять робіт — А, В, С, D і Е, причому проект починається з незалежних паралельних робіт А і В, робота С здійснюється після A, D йде за В, а Е — після С і Д то стрілчастий графік матиме вигляд:

Рис. 6.1. – Стрілчастий графік

Як бачимо з рисунка 6.1, подія 1 свідчить про те, що розпоча­лися роботи А і В, тобто вони є паралельними, подія 2 свідчить, що робота А закінчилася, а робота С розпочалася, тобто робота С виконується послідовно після роботи А, і так далі.

Графіки передування отримали свій розвиток із широким за­стосуванням програмного забезпечення і сьогодні потіснили стрілчасті графіки. В них, на відміну від попередніх, роботи по­дано у вигляді прямокутників, а стрілками позначаються логічні зв'язки. Для наведеного вище прикладу графік передування ма­тиме такий вигляд (рис. 6.2 ):

Рис. 6.2. – Графік передування

Ці обидва види графіків використовуються у сучасному про­грамному забезпеченні. Спостерігається тенденція або наявності в певній програмі можливості будувати обидва види сіткових графіків і за необхідності здійснювати трансформацію графіка передування в стрілчастий чи навпаки, або ж у деяких програмах використовуються тільки графіки передування.

Для полегшення сприйняття інформації про логічні зв'язки між роботами її подають зазвичай у вигляді таблиці (див. наведе­ний далі приклад у табл. 6.2).

Тривалість роботи — це час від її початку до закінчення. За­лежно від типу проекту тривалість може визначатися у годинах, змінах, днях, тижнях, місяцях.

Календар робіт — документ, який показує календарні дати початку і завершення робіт виходячи з режиму роботи проектної команди, вихідних та святкових днів.

З огляду на це (якщо відомі терміни початку виконання про­екту) можемо скласти таку таблицю:

Таблиця 6. 1

Календар проектних робіт

Код роботи	Зміст роботи (назва)	Тривалість	Календар робіт
…	…	…	…

6.2 Графіки передування: порядок побудови і показники

Оскільки, як зазначалося, графіки передування набули в останні десятиліття більш широкого використання, розгляньмо порядок їх побудови і обчислення необхідних параметрів. Треба також зауважи­ти, що всі процедури, описані далі, значно спрощуються і прискорю­ються з використанням програмних продуктів, і менеджеру в основ­ному потрібно вміти «читати» сіткові графіки, розуміти інформацію, яку вони містять. Але для цього потрібно вміти це робити в «ручно­му» режимі, що і буде проілюстровано на прикладі описаного у по­передньому розділі проекту з організації комп'ютерного центру.

Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здій­снюється у декілька кроків.

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв'язки між ними повинен встановити сам менеджер. Як уже зазначало­ся, цю інформацію потрібно занести у табл. 6.2.

Якщо виходити з таблиці, то на виконання проекту потрібно 52 тижні. Проте ми бачимо, що деякі роботи (наприклад 811,812, 813) виконуються водночас, тобто паралельно. То скільки ж по­трібно часу для виконання усього проекту? Поки що неможливо відповісти на це запитання. Треба накреслити сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв'язків між ними (рис. 6.3).

Таблиця 6.2

Характеристика робіт за проектом організації комп'ютерного центру

Код роботи	Назва (зміст) роботи	Безпосередньо попередня робота	Тривалість роботи, тижнів
	Добір і підготовка операторів	—
	Добір і підготовка програмістів	—
	Добір і підготовка системних аналітиків	—
	Підготовка приміщення	—
	Розміщення замовлення	—
	Доставка і монтаж устаткування	821; 822
	Розробка програмного забезпечення	811; 812; 813
	Тестування програмного забезпечення	823; 831
Усього

Рис. 6.3. – Сітковий графік проекту

Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наводиться так званий ключ, який визначає місця параметрів. Наводимо ключ для нашого прикладу (рис. 6.4).

Ранній початок ES	Тривалість роботи t	Раннє завершення EF
Код і назва роботи
Пізній початок LS	Запас часу F	Пізнє завершення LF

Рис. 6.4. – Розміщення параметрів сіткового графіка («ключ»)

Таким чином, результатом другого кроку є сітковий графік з означенням робіт і логічних зв'язків між ними. 3-й крок. Означення тривалості робіт. Якщо позначити тривалість роботи як t, то графік прибере ви­гляд, як це подано на рис. 6.5.

Рис. 6.5. – Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми термінами початку і завершення робіт

Дата добавления: 2014-12-08