Територіальний поділ Аттики за реформою Клісфена

Реформи Солона

Назва реформи	Зміст реформи
Сисахфія (боргова реформа)	Відмінялося боргове рабство; ті, хто потрапив до кабали були звільнені; ті, хто був проданий за борги, - викуплені
Земельна реформа	Встановлений максимальний розмір земельного володіння та дозволена вільна купівля-продаж землі
Цензова реформа	Залежно від багатства люди були віднесені до 1, 2 або інших розрядів. Кожний розряд мав певні політичні права: • громадські посади мали право займати лише члени перших трьох розрядів, а посаду архонта — тільки члени першого розряду; • члени 4-го розряду цих прав не мали, але могли брати участь в народних зборах
Судова реформа	Новим судовим органом стала геліея, до якої міг бути обра­ний будь-який громадянин незалежно від майнового стану
Реформа управління	Був створений новий орган управління - Рада чотирьох­сот, до якої могли бути обрані представники перших трьох розрядів, по 100 осіб від кожного племені

Реформи викликали незадоволення як аристократії, так і демосу. Ре­зультатом цього стало встановлення тиранії Пісістрата та його синів (560—527 р.р. до н. е.), які закріпили успіхи демосу у боротьбі з аристо­кратією та зміцнили політичний лад, створений Солоном. Колишні органи управління продовжували існувати, але під контролем влади тирана. Тира­ном в Афінах вважався незаконний правитель, причому режим правління необов'язково був жорстоким. За час правління Пісістрата надавалися кредити дрібним землевласникам, проводилася активна зовнішня політика та був створений військовий флот, громадське будівництво забезпечило існування бідноти, значну роль відігравало додержання чинного законо­давства. Усі ці заходи вимагали грошей, які повинні були надати багаті афіняни, що викликало їхнє невдоволення. Для придушення його були закликані спартіати, але багата торгово-промислова верхівка, спираю­чись на бідноту, скинула тиранію та закріпила перемогу новими ре­формами, проведеними 509 р. до н. е.

Реформи Клісфена ліквідували залишки родового ладу, пов'язані з поділом населення на 4 племені.

ФІЛА

(загальна кількість — 10)

ТРИТІЇ

МІСЬКА УЗБЕРЕЖНА ЗЕМЛЕВЛАСНИЦЬКА

ДЕМИ ДЕМИ ДЕМИ

Таким чином, замість кровноспорідненого принципу поділу населення, з'явився територіальний.

Клісфен ліквідував Раду чотирьохсот і створив Раду п'ятисот, яка фор­мувалася з представників 10 філ по 50 осіб з кожної. Рада керувала політичним життям Афін у період між скликаннями народних зборів та здійснювала виконання їх рішень.

Була створена колегія 10 стратегів, яка комплектувалася з урахуван­ням територіальної організації населення: по 1 особі від кожної філи. Колегія виконувала військові функції, але пізніше вона стала вищим орга­ном у державі.

З метою запобігання спробам реставрувати владу аристократії за Клісфена була введена особлива процедура — остракізм — щорічне голосування з приводу визначення осіб, небезпечних для держави.

Отже, реформи Клісфена завершили тривалий процес становлення рабовласницької держави у формі демократичної республіки.

У V ст. до н. е. Афіни перетворилися на одну з провідних країн грецького світу. Цьому сприяли:

— перемога в греко-персидських війнах;

— інтенсивний економічний розвиток;

— статус Афін у Делоському морському союзі.

Зовнішньополітичні зміни призвели до внутріполітичних змін:

— вільне населення поділялося на багатих рабовласників та масу вільної бідноти, між якими постійно існували протиріччя;

— виділилася група люмпенів, які не мали засобів виробництва;

— встановилося класичне рабство.

Ці особливості афінської демократії відбилися на її державному устрої.

За своєю сутністю Афінська держава була політичною організацією вільних громадян, яка забезпечувала захист їхніх інтересів та покору вели­чезної маси рабів.

За формою правління — це була демократична республіка, в якій афінські громадяни користувалися рівними правами та могли брати актив­ну участь у політичному житті.

Республіка остаточно склалася у V ст. до н. е. та проіснувала до 30-х р.р, IVст. до н. е.

Державний устрій

Головними державними органами Афін були народні збори, Рада п'я­тисот та геліея. Важливу роль відігравали посадові особи.

Народні збори — верховний орган влади Афін, збиралися 10, пізніше 40 разів на рік; допускалися надзвичайні збори — "збори жаху та збентеження".

Компетенція:

— прийняття законів;

— видання постанов з ряду питань;

— обирання посадових осіб;

— перевірка діяльності посадових осіб;

— вирішення питання війни і миру.

Рада п'ятисот (буле) — орган управління; члени Ради мали назву булевлети, вони обиралися на 1 рік із громадян, яким виповнилося 30 років; поділялася на 10 комісій (пританій).

Компетенція:

— здійснення дипломатичних зносин з іншими державами;

— управління фінансами;

— нагляд за арсеналами, доками, флотом;

— регулювання торгівлі;

— контроль за посадовими особами;

— попередній розгляд законопроектів.

Геліея — вищий судовий орган, до складу якого входило 5 000 судій та 1 000 запасних; поділялася на 10 колегій.

Компетенція:

— була першою інстанцією зі справ про державні злочини та про зловживання посадових осіб;

— була апеляційною інстанцією з інших справ;

— мала деякі контрольні функції;

— мала право відхиляти законопроекти, прийняті народними зборами.

Важливу роль в управлінні Афінською державою відігравали посадові особи.

Основними принципами заміщення посад були:

— виборність:

— терміновість;

— караність;

— підзвітність;

— колегіальність.

Головними посадовими особами були архонти та стратеги.

Колегія стратегів складалася з 10 членів, що обиралися народними зборами з числа одружених та тих громадян, які мали нерухомість.

Компетенція:

— розпоряджалися коштами, які виділялися на утримання армії і флоту;

— організовували зібрання надзвичайних військових податків;

— керували доставкою продуктів харчування до Афін;

— приймали капітуляцію супротивника;

— укладали перемир'я;

— вели слідство та головували в судах зі справ про військові злочини;

— скликали надзвичайні народні збори та Ради п'ятисот.

Зі збільшенням повноважень стратегів падало значення архонтів. Єди­ною колегією архонти діяли при винесенні рішення народних зборів про остракізм та при перевірці посадових осіб.

Колегія 9 архонтів:

1) епонім — мав судові функції із сімейних справ та про спадок;

2) базилевс — вирішував питання релігійного культу та розглядав спра­ви про кримінальні злочини;

3) полемарх — розглядав справи, пов'язані з метеками та іншими іноземцями (ксенами).

4—9) фесмофети — керували правосуддям у судах.

Спеціальні посадові особи управляли державним майном, відали скарб­ницею, наглядали за порядком на вулицях та мораллю, за торгівлею на ринку, вихованням та освітою молоді.

Дата добавления: 2014-12-10