Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація





Міжнародна інформація


 


 


Недостатньо ретельне та чітке дотримання законодавства складає найважливішу проблему правової політики держа­ви, зокрема це стосується й інформаційної сфери. Показовим є намагання певних сил створити новітні зони недоторка­ності, сформувати потужні системи пільг та переваг, що діють поза законодавством. Забезпечення єдності та невідво­ротності дії Закону є провідним завданням держави.

Важливою проблемою залишається певна несистемність вітчизняної правової політики в інформаційній сфері. Знач­на кількість законодавчих актів ухвалюється з метою вирішення певних тактичних завдань, задоволення клано­вих інтересів, часто без урахування стратегічних орієнтирів та реальних українських умов. Показовим з цієї точки зору є спроби перегляду законодавства щодо дозволу рекламування алкоголю та тютюну.

Взагалі, нормативно-правове забезпечення інформаційної сфери потребує суттєвого удосконалення. Одним з напрямків удосконалення системи інформаційного законодавства Ук­раїни може стати розроблення та ухвалення Інформаційного кодексу України, що дозволить розв'язати проблему подолан­ня протиріч у законодавчих та нормативно-правових актах, забезпечити єдність та нефрагментованість нормативно-пра­вового поля. Необхідно лише зауважити, що підготовка Кодексу має здійснюватися не в пожежному порядку, а спи­ратися на ґрунтовну наукову проробку відповідних проблем. Це той самий випадок, коли варто дещо затягнути, але підго­тувати якісний документ.

Значна кількість питань функціонування інформаційної сфери донині неврегульована на законодавчому рівні. Це сто­сується як проблем інфраструктури, так і діяльності ЗМІ, інформаційно-аналітичних установ тощо. Як приклад про­аналізуємо законодавче забезпечення такої важливої складо­вої інформаційної політики держави, як інформаційної прозо­рості та відкритості функціонування органів державної влади і управління. В Україні сформовано певну законодавчу базу забезпечення відкритості функціонування органів державної влади. Насамперед йдеться про Конституцію України (ст. З,


32, 57 тощо), Закони «Про інформацію», «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні», «Про телебачення та радіомовлення», «Про інформаційні агентства», «Про державну службу» тощо.

Основним недоліком чинного законодавства є його пасив­ний характер — декларовано лише необхідність забезпечен­ня відкритості органів державної влади у відповідь на звер­нення громадян чи засобів масової інформації. Громадянин для отримання певної інформації має підготувати та подати до відповідної установи запит і протягом місяця очікувати відповідь. Як бачимо з цього, державні органи фактично відсутні в інформаційному просторі. Непоодинокими є ви­падки, коли про державну політику повідомляє не сама дер­жава, а сторонні особи, нерідко її опоненти. Тоді, як законо­давство демократичних країн передбачає активну інфор­маційну діяльність, обов'язкову звітність влади перед насе­ленням незалежно від наявності звернень або запитів щодо надання тієї чи іншої інформації, обов'язкове, може навіть дещо надмірно активне, інформування громадян про поточну діяльність органів державної влади.

Разом з тим, важливим є не лише обсяг наданої інфор­мації, а й її якість. А забезпечити її можна лише вжиттям комплексу заходів, зокрема, а, можливо, й насамперед не правового характеру.

Значним недоліком чинного українського законодавства, зокрема в інформаційній сфері, є його неконкретність, певна розмитість формулювань. Фактично відсутні визначення конкретних механізмів оприлюднення інформації, конкрет­них документів, що мають публікуватися. Не встановлюють­ся терміни цієї діяльності, майже відсутні норми прямої дії щодо фінансового та кадрового забезпечення.

Левова частка інформаційних відносин регулюється підзаконними, а подекуди й відомчими нормативними акта­ми. Характерним прикладом останнього є відсутність зако­нодавчого визначення режимів обмеження доступу до інфор­мації, окрім державної таємниці. Незважаючи на те, що в законодавстві існують поняття комерційної, лікарської,

3** 55





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 561; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.