Комерційна та службова інформація

Міжнародна інформація

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

банківської службової таємниці, інформації «не для друку» тощо, їхнє чітке визначення відсутнє. Режим доступу до інформації, що належить державі, встановлюється постано­вами Кабінету Міністрів України.

Значну проблему становить фактична відсутність право­вого регулювання функціонування в Україні міжнародних інформаційних систем, найяскравішим прикладом яких є Інтернет. Зокрема, відсутність відповідних нормативно-пра­вових актів створює певні проблеми для Інтернет-ЗМІ та сприяє їхньому використанню у деструктивних цілях. Роз­виток інформаційної інфраструктури вимагає відповідної законодавчої підтримки. Досить суперечлива ситуація скла­лася у нормативно-правовому забезпеченні діяльності ЗМІ. Поряд з тим, що за роки незалежності створено розгалужену нормативну базу, відсутні нормативно-правові акти, які б сприяли становленню економічно незалежних ЗМІ. Значні проблеми зберігаються і в правовому регулюванні питань інформаційної безпеки. Майже відсутнє законодавче забез­печення формування національних інформаційних ресурсів та міжнародних інформаційних обмінів, не врегульовано на законодавчому рівні статус конфіденційної інформації, а та­кож передбачених законодавством України видів таємниці, насамперед банківської, комерційної, лікарської тощо.

Розв'язання зазначених вище складних проблем можли­ве лише за умови копіткої та узгодженої роботи законодавчої та виконавчої гілок влади і стане запорукою забезпечення свободи слова в Україні, а через це — реалізації стратегічно­го курсу на побудову соціальної, правової, демократичної держави.

Найважливішим законом, який діє в цій сфері, є Закон України «Про інформацію».

Стаття 18 Закону називає такі основні види інформації: статистична інформація, масова, про діяльність державних

органів влади та органів місцевого самоврядування, правова, інформація про особу тощо. Законодавство України про інформацію складають також законодавчі акти про окремі галузі, види, форми і засоби інформації, міжнародні догово­ри та угоди, ратифіковані Україною. Важливе місце посіда­ють принципи і норми міжнародного права.

Зазначимо також, що регулювання надання та викорис­тання інформації здійснюється за допомогою низки спеціа­льних правових інститутів, наприклад, інституту державної таємниці. Однак до цього часу спеціального права на інфор­мацію у приватно-правовій сфері не вводилося. Між тим, на нинішній стадії розвитку суспільних відносин обробка і на­дання інформації стають настільки важливим елементом суспільного життя, що виникає потреба передбачити спеціальні правові заходи, які забезпечують інтереси осіб, зайнятих у цій сфері.

Важливо розрізняти правове регулювання вище названих відносин і такі правові інститути, як службова або ко­мерційна таємниця. Різниця полягає в тому, що цінність службової або комерційної таємниці безпосередньо пов'яза­на з можливістю використання інформації, наприклад, для удосконалення виробничого процесу, а набуття такої інфор­мації здійснюється з метою досягнення завдяки їй певного результату. В інших випадках інформація має значення для того, хто її набуває, сама по собі, поза зв'язком з можливістю реалізації процесу, який охоплюється цією інформацією. Такі випадки перебувають поза межами службової чи ко­мерційної таємниці.

Об'єктом інформаційних відносин найчастіше виступає не будь-яка інформація, а лише відповідним чином обробле­на, тобто зафіксована на матеріальному носії і яка має відповідні реквізити, що дозволяють ідентифікувати інфор­мацію. За статтею 8 Закону «Про інформацію», об'єктами інформаційних відносин є документована та публічно оголо­шувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціа­льній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

³³ 57

Дата добавления: 2014-12-16