Принципові та структурні схеми системи автоматичного регулювання

Принципова схема відцентрового регулятора прямої дії, який управляє пуском пару в турбіну показано на рис.4. Регулятор прямої дії працює так.

Муфта регулятора 3, яка приводиться в рух від вала турбіни через вал регулятора 2 з’єднана в точці А з важелем АВ, який коливається на опорній точці С. На кінці важеля АВ в точці В підвішений клапан 8, який управляє подачею пару в турбіну.

Відцентровий регулятор 4 розрахований так, що його муфта 3 проходить повний хід z, якого достатньо щоб клапан 8 перемістився на величну ∆h – від повного відкриття h₁ до положення h₂, яке відповідає холостому ходу турбіни. При цьому оберти вала турбіни змінюються від n₁ до n₂. Зміна обертів від n₁ до n₂ при яких потужність N змінюється від 0 до N_max повинна бути обмежена упором.

Відношення різниці обертів n₂ - n₁ до середнього значення числа обертів n_ср, виражена в долях називається ступінню нерівномірності δ, або нерівномірності регулятора.

, (1)

, (2)

Найбільш практичний спосіб визначення нерівномірності регулятора є різниця обертів n₂ - n₁ до номінальної швидкості обертання n_ном при цьому:

, (3)

В сучасних парових машинах нерівномірність регулювання швидкості знаходиться в межах δ= 3,5 – 6% при розрахунках δ вибирається в межах 4,5 – 5,5%.

Рис.4 Схема прямого регулювання:

а) – принципова схема регулятора; б) – залежність h=f(n);

1 – корпус регулюючого органу; 2 – вал приводу регулятора; 3 – муфта; 4 - регулятор; 5 – тягарці відцентрового механізму; 6 – опора; 7 – вал регулюючого органу (клапана).

Дата добавления: 2014-12-16