Майбутнього

Індикативний, протектативний та комплексний засоби контролю

Кожна динамічна система має здатність до її змін і перетворень завдяки впливу на неї або внутрішніх, або зовнішних, або й тих і тих сил, спрямованих на її змінювання.

Майбутнє як система є саме такою.

Суспільна людина, людські спільноти та людство в цілому як носії й виразники свідомості – індивідуальної та надіндивідуальної – не є й не можуть бути байдужими до тих зрушень, якими в дійсності формується система майбутнього, тому суб’єкти людської діяльності намагаються брати під свій контроль (франц. contrôle, від contrerôle – подвійний список: перевірка, облік, спостереження, нагляд) ті зміни й перетворення, які відбуваються в дійсності, й мають відношення до формування майбутнього.

Так, наприклад, посадові особи, в обов’язок яких входить стежити за технічним станом будівель, встановлюють так звані маячки, тобто, металеві стрічки, кінці яких закріплюються на стіні за допомогою цементного розчину по різні боки тріщини, якщо така утворилась. Фахівці роблять висновок щодо темпу руйнації будівлі по тому, наскільки швидко рвуться «маячки». Відповідно, рішення про ремонт, реконструкцію чи взагалі – знесення тієї чи іншої споруди приймається чи, принаймні, має прийматися на підставі аналізу «поведінки» «маячків».

Відповідні «маячки»- індикатори (лат. indicator, від indicio – вказую, визначаю) існують або ж, принаймні, можуть і мають існувати не тільки в техніко-технологічній, а й в будь-якій системі людської діяльності: в науці (експеримент); в економіці (біржеві індекси); політиці (рейтинги); освіті (контрольні та екзаменаційні роботи); медицині (аналізи складу крові та інших субстанцій, які містяться в організмі людини) тощо.

Тобто, кожний «маячок» того чи іншого роду виконує функцію індикатора або ж показника, за допомогою якого стає можливим контролювати майбутні події з метою коригування (від лат. corrigo – виправляю) їхнього перебігу.

За допомогою індикативних засобів контролю за станом і тенденціями трансформаційних процесів, які відбуваються в кожній з систем, що цікавлять людське суспільство, можна, зокрема, робити висновки з приводу ефективності діяльності тих чи інших соціальних інституцій, на які покладається функція забезпечення позитивних зрушень у розвитку тих чи інших галузей життя соціуму.

Статистичні та інші математичні методи обробки інформації (наприклад, аналітичний, синтетичний, екстраполятивний, аналоговий, метод математичної індукції) надають змогу використовувати дані, отримані за допомогою індикативних засобів контролю над процесами, що відбуваються в техніко-технологічних, біолого-фізіологічних, соціальних системах, для дослідження їх реального стану, тенденцій їхніх змін та тенденцій змін самих тенденцій для випрацьовування конкретних реальних заходів, спрямованих на покращення ситуації, яка складається.

Наприклад, щодо майбутніх результатів тих чи інших виборів своєрідними «маячками» служать результати соціологічних досліджень, за якими встановлюється так званий рейтинг (англ. rating – оцінювання, віднесення до того чи іншого класу, розряду: числовий або порядковий показник, що відображає важливість або значимість певного об’єкта) того чи іншого кандидата на отримання мандату довіри виборців або партії, яка претендує на потрапляння до парламенту. Такі рейтинги, якими фактично виражається міра довіри до того чи іншого кандидата, тієї чи іншої партії служать чи, принаймні, мають служити сигналом для внесення відповідних корективів у діяльність усіх тих, хто є зацікавленими у отриманні голосів своїх виборців.

В сфері економіки роль подібних «маячків»-сигналів відіграють біржеві індекси котировки акцій того чи іншого підприємства чи концерну (англ. сoncern – букв. – об’єднання).

В галузі медицини статистичними індикаторами стану здоров’я населення є, наприклад, узагальнені показники рівня захворюваності на ті чи інші хвороби.

Індикативні засоби контролю за процесами й тенденціями їхньої трансформації працюють чи, принаймні, мають працювати на всіх рівнях організації дійсності – від глобального й до індивідуального.

Так, наприклад, сейсмічні станції, встановлені зараз на всіх континентах та на більшості крупних островів, призначені для здійснення постійного контролю за тими зрушеннями, які відбуваються в земній корі. Такий контроль допомагає не тільки довідуватися про сейсмічну обстановку в кожному з регіонів планети, а й прогнозувати тектонічні катаклізми й попереджати про них всіх, хто потрапляє в зону їхнього впливу. Це – контроль глобальний, і те, що засоби його здійснення, на превеликий жаль, далеко не завжди є достатньо ефективними, свідчить не про його непотрібність, а про його недосконалість.

Метеорологічні станції функціонують для забезпечення достовірними прогнозами погоди як на глобальному, так і на регіональному рівнях.

Індикативний контроль параметрів технологічного процесу, який здійснюється чи, принаймні, має здійснюватися на всіх етапах промислового виробництва – так само, як і контроль якості продукції, що виробляється, – оскільки він обмежений параметрами конкретного підприємства, є локальним.

Ртутний термометр для визначення наявної температури тіла, апарат для вимірювання артеріального тиску, УЗІ, аналізатори складу крові тощо, є засобами індикативного медичного контролю за станом здоров’я пацієнтів на індивідуальному рівні.

Відповідно, сумарний масив засобів індикативного контролю процесів, що відбуваються на кожному рівні організації дійсності, є спрямованим на надання оперативної й об’єктивної інформації про стан та розвиток чи деградацію всіх систем, які знаходяться в сфері людських інтересів.

Отже, індикативні засоби контролю за станом систем – тектонічних, кліматичних, техніко-технологічних, біологічних, фізіологічних, соціальних, тощо – є такими, що надають або ж, принаймні, мають надавати людям змогу володіти інформацією з приводу майбутнього, передбачати найбільш вірогідний його «сценарій» і мати змогу своєчасно вносити відповідні корективи в нього або в свої дії відносно нього.

В якості інструменту контролю майбутнього суспільна практика, окрім «маячків»-індикаторів, випрацювала ще й запобіжники-протектори (від англ. to protect – захищати).

Все, що виробляється й є небезпечним в користуванні, запезпечується чи, принаймні, має забезпечуватись відповідними «протекторами», інакше кажучи, запобіжниками лиха.

Наприклад: для кожного виду вогнепальної зброї передбачено, сконструйовано й вмонтовано в кожну його «одиницю» запобіжник-протектор – певний технічний пристрій, який унеможливлює неконтрольвоване здійснення пострілу; для електроприладів таким запобіжником-протектором виступає тонкий металевий провідник, який перегорає раніше, ніж перегорів би сам електроприлад, якщо б не було запобіжника.

На залізничних переїздах, де шляхи потягів і автомобілей перетинаються, в якості запобіжного заходу застосовується встановлення – окрім звичайних світлофорів і звукової сигналізації – шлагбаумів: як то кажуть, «береженого бог береже» і «краще перепильнувати, аніж недопильнувати».

В соціально-політичному житті суспільства в якості засобу контролю майбутнього поряд з такими індикативними засобами контролю, як наприклад, так званий exit poll (підрахунок голосів виборців, зроблений за їхніми словами на виході з виборчої дільниці), застосовується такий протектативний засіб контролю за можливими фальсифікаціями результатів виборів як соціальний інститут спостерігачів, що дає змогу оперативно реагувати на порушення виборчого законодавства.

Отже, в процесі свого історичного розвитку людство навчилося не тільки пасивно спостерігати за перебігом подій та покірно очікувати, коли та куди «крива вивезе», а й контролювати цей перебіг з метою якщо й не унеможливлення, то, принаймні, суттєвого зменшення ймовірності здійснення небажаного майбутнього.

В ідеальному варіанті цей контроль має бути перманентним (від лат. permanens (permanentis) – постійний, непрерервний.

Саме такий контроль називається моніторингом (від лат. monitor – остерігаючий).

Постійно діючий контроль – моніторинг, який включає в себе планування та здійснення системних індикативно-протектних заходів, за своєю суттю є комплексним (від лат. complexus – поєднання, зв’язок), і, відповідно, має саме таку назву.

Наприклад, при спорудженні новобудов сьогодні на всіх поверхах і в усіх приміщеннях для забезпечення протипожежної безпеки встановлюється чи, принаймні, мають встановлюватися, окрім датчиків, які реагують на появу диму («маячків» – індикаторів) і видають на пульт спостереження відповідні сигнали, монтуються ще й системи автоматичного гасіння полум’я (запобіжники пожежі), які негайно спрацьовують одразу по надходженні сигналу від датчиків диму.

Отже, комплексними засобами контролю над майбутнім є такі, в яких з’єднуються в єдине ціле сигналізуючі засоби-індикатори із спрацьовуючими за цими сигналами й нейтралізуючими небезпеку засобами-протекторами.

Дата добавления: 2014-11-29