Основні поняття. Індикатор – лат. indicator, від indicio – вказую, визначаю: засіб, за допомогою якого відстежується стан речей або ж зміни у процесах

Індикатор – лат. indicator, від indicio – вказую, визначаю: засіб, за допомогою якого відстежується стан речей або ж зміни у процесах.

Моніторинг – від лат. monitor – остерігаючий: постійно діючий контроль, який включає в себе планування та здійснення системних індикативно-протектних заходів.

Кореляція – від лат. со... – префікс, що означає об’єднання, спільність,

сумісність, й relatus – віднесений: співвідношення, взаємна зумовленість.

Регуляція – від. лат. regulo – впорядковую: спрямовування процесу, внесення порядку.

Редуціонування – від лат. reductio – повернення: процес або дія, що спричиняє спрощення, примітивізацію чогось.

Волюнтаризм – від лат. voluntaries – залежний від волі: за трактовкою автора цього терміна – Фердинанда Тьонніса волюнтаризм є прагненням реалізувати бажані цілі без урахування об’єктивних обставин і можливих наслідків.

Авантюризм – від франц. aventure, букв. – пригода: ризиковане, сумнівне діяння; акція без урахування реальних можливостей і умов, приречена, як правило, на невдачу.

Виховання – в англомовному варіанті цей термін доцільно інтерпретувати радше не як education, оскільки цим словом водночас означається і освіта, а як didactics, від грец. διδάκτικός – повчання.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Які, на Вашу думку, існують типи, види, класи засобів контролю

людини над майбутнім? Чим вони відрізняються одне від одного?

Який зв’язок існує між ними?

2.В чому, на Ваш погляд, полягає спільність і розбіжність між прямою та

зворотною кореляціями, існуючими між теперішнім і майбутнім?

3.За допомогою яких засобів контролю, кореляції та регуляції

майбутньої поведінки людей держава й суспільство традиційно

здійснювали і здійснюють свій вплив на її формування та реалізацію?

Оцініть, наскільки ефективними на сьогодні є ці засоби.

4.Що Ви вбачаєте спільним і що – відмінним в соціальних

феноменах виховання й ідеології як регуляторах майбутньої поведінки

людей?

5.До яких наслідків закономірно призводить віддавання переваги

теперішньому перед майбутнім чи, навпаки, майбутньому перед

теперішнім?

6.Що спільного Ви вбачаєте в таких різних явищах, як волюнтаризм,

авантюризм і фаталізм (розділ 2.2) у формуванні ставлення до

майбутнього?

7.Сформулюйте Вашу думку щодо ієрархічності двох систем: виховання

та ідеології – кожної з них окремо та між ними самими.

8.Чи існують, на Ваш погляд, межі дійсної застосовуваності засобів

контролю, кореляції та регуляції майбутньої поведінки людей? Якщо

так, то що це за межі?

Література

1. Кант И. Из рукописного наследия. (Материалы к «Критике чистого

разума», Opus postumum). – М.: Прогресс – Традиция, 2000. – 752 с.

2. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей

возникнуть в смысле науки. – М.: Академический проект, 2008. – 174.

3. Ласло Э. Макросдвиг (К устойчивости мира курсом перемен). – М.:

Тайдекс Ко., 2004. – 208 с.

4. Лем С. Апокрифи. – Львів: Літопис, 2001. – 456 с.

5. Пестель Э. За пределами роста. – М.: Прогресс, 1988. – 270 с.

6. Печчеи А. Человеческие качества – М.: Прогресс, 1985. – 312 с.

7. Сорос Дж. Джордж Сорос про глобалізацію. – К.: Основи, 2002. – 173 с.

8. Сорос Дж. Криза глобального капіталізму. Відкрите суспільство під

загрозою. – К.: Основи, 1999. – 259 с.

9. Сорос Дж. Эпоха ошибок. Мир на пороге глобального кризиса. – М.:

Альпина Бизнес Букс, 2008. – 202 с.

10.Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М.: Устойчивый мир, 2001. – 232с.

11. Тинберген Я. Пересмотр мирового порядка. – М.: Прогресс, 1980.–416 с.

12. Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М.: Айрис – Пресс, 2006. – 638.

13. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. – М.: Аспект-пресс,

2004. – 364 с.

14. Moore B.N., Brooke K. Philosophy: The Power of Ideas. – London,

Toronto, Cleveland, 2003. – 755 p.

15. Thompson J.B. Ideology @ Modern Culture. Critics Social Theory in the

Era of Mass Communication. – Oxford, 1990. – 420 р.

16. Yoda, Tomiko. The Rise and Fall of Maternal Society: Gender, Labor, and

Capital in Contemporary Japan // Japan after Japan: social and cultural life

from the recessionary 1990s to the present. / Edited by Tomiko Yoda and

Harry Harootunian. – Durham, [NC]: Duke University Press, 2006.– 447 p.

Дата добавления: 2014-11-29