Що не було характерним для розвитку товарного виробництва в

Задача.

Питання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте процес еволюції форм організації суспільного виробництва.

2. Назвати основні риси натурального виробництва.

3. Вкажіть основні причини виникнення товарного виробництва.

4. У чому полягає суть споживчої вартості?

5. Назвати теорії ціни.

6. Сутність закону вартості.

Індивідуальні вартості виробництва товарів груп А і Б відповідають суспільній вартості їх виробництва в дорівнюють відповідно 8 год. праці і 2 год. праці. Насиченість ринку товаром А перевищує суспільний попит у 2 рази, а для задоволення попиту на товар Б необхідно збільшити його виробництво в 4 рази.

Визначте:

а) якою буде пропорція обміну товару А на товар Б?

б) чи буде цей обмін еквівалентним?

в) чи одержать в обміні виробник товару А і виробник товару Б еквіваленти

витрат праці?

г) чи забезпечить обмін можливості відтворення кожному виробникові?

3. Заповніть таблицю: «Спільні риси і відмінності простого і розвинутого

Розвинуте товарне виробництво

Відмінності

- -

Просте товарне виробництво

Спільні ознаки

товарного виробництва».

4.Перевір себе (тести).

1. Яка ознака є головною відмінною рисою натурального господарства?:

А) наявність суспільного поділу праці;

B) вільний вибір виробником напряму діяльності;

С) споживання життєвих засобів в середині господарської одиниці, де вони були створені;

D) механізована праця;

Е) конкуренція товаровиробників.

2. Що є вихідною, об'єктивною основою, на якій виникає економічна відособленість виробників:

А) соціальна неоднорідність праці;

B) територіальне розосередження виробників;

С) перехід від простого до розширеного відтворення;

D) обмін в суспільстві стає узгодженим;

Е) самостійне ведення господарства.

3. Що не відноситься до неекономічних благ:

А) повітря;

B) сонячне сяйво;

С) продукти споживання;

D) морська вода;

Е) гори.

4. Що не відноситься до економічних благ?:

А) суспільні;

B) матеріальні;

С) не матеріальні;

D) духовні;

Е) особисті.

5. Яке з визначень правильно розкриває сутність товару як економічної категорії?

А) це річ або послуга, створення людською працею;

B) це продукт праці, створений виробником для задоволення певних виробничих чи особистих потреб;

С) це продукт праці, створений виробником для продажу;

D) це продукт, який має вартість;

Е) це продукт, який має споживну вартість.

6. В якому з положень міститься відповідь на запитання: чому закон

вартості ще називають законом цін?

А) тому що цей закон може діяти лише за наявності товарних цін;

В) тому що цей закон регулює рух цін, виражає внутрішньо необхідні,

сталі і суттєві зв’язки між вартістю й цінами товарів;

С) тому щоцей закон діє лише за товарного виробництва;

D) тому що рух товарних цін зумовлює дію закону вартості й напрями цієї

дії;

Е) тому що цей закон діє лише на певному історичному етапі людської

еволюції.

7.В якій сфері суспільного відтворення діє закон вартості?

А) у сфері безпосереднього виробництва товарів;

В) у сфері товарного обігу;

С) в усіх сферах суспільного виробництва;

D) у сфері обміну;

Е) у сфері купівлі-продажу робочої сили.

Україні у 1991-1996 роках?

А) швидке збільшення кількості й питомої ваги недержавних підприємств;

В) зростання у часі кількості послуг, що трансформувалися у

послуги-товари (платні послуги);

С) зростання обсягів виробництва ВВП;

D) зростання частки «тіньового» сектора в економіці країни;

Е) бартеризація обмінних операцій.

9.Що є економічним «інструментом», за допомогою якого закон вартості регулює пропорції економічного розвитку?

А) ринкова ціна;

В) система податків;

С) банківська система;

D) державна політика;

Е) профспілки.

Розв’язання задачі:

а) 2А, 1Б; б) буде еквівалентним; в) виробник не одержить еквівалента;

г) виробник товару А не зможе здійснити прсте відтворення, виробник товару Б матиме можливість для розширеного відтворення.

ТЕМА5: Ринок в економічній системі суспільства. Інфраструктура ринку.

Після вивчення теми ви будете знати:

поняття ринку, умови формування ринку, види ринків; сутність конкуренції; біржі, типи та види біржі.

Основні поняття і терміни: ринок, ринок споживчих товарів і послуг, ринок засобів виробництва, фінансовий ринок, ринок науково-технічних розробок та інформації, ринок капіталів, валютний ринок, ринок праці; біржа, фондова біржа, товарна біржа, валютна біржа; конкуренція та ін..

Ключові питання:

1. Поняття ринку. Історія ринкових відносин.

2. Види і типи ринків.

3. Конкуренція як рушійна сила ринкової економіки.

4. Поняття про інфраструктуру ринку. Біржі, типи та види бірж.

1.Поняття ринку. Історія ринкових відносин.

У результаті виникнення суспільного поділу, приватної власності на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. Економіка, в якій товарно-грошові відносини є пануючими, отримала назву «ринкової економіки». Ключовим елементом конструкції «ринкова економіка» є ринок.

Ринок – це обов’язковий компонент товарного господарства, без ринку немає товарного виробництва.

Об’єктивна необхідність ринку викликана тими ж причинами, які обумовили необхідність існування товарного виробництва, а саме: розвинутий суспільний поділ праці; економічна відокремленість ринкових суб’єктів, що обумовлена наявністю різних форм власності, тісний зв'язок із світовою економікою через зовнішню торгівлю, потреба виходу національної економіки на світовий економічний простір з метою її подальшого економічного зростання.

Історично ринки виникли ще в рабовласницькому суспільстві.

Але до ХІІ ст. міста з округами були відокремленими економічними районами і мало залежали від ввозу продуктів харчування, сировини.

У ХІІ ст. починає розвиватися обмін між містами. В них відбуваються численні регулярні ярмарки. Так, у середині ХІІ ст. ярмарки у великих містах Франції відбувалися по 6 разів на рік. Це свідчило про початок формування єдиного внутрішнього ринку. Отже, поняття «ринок» спершу означало місце, де продавалися і купувалися товари. Ось чому у багатьох слово «ринок» асоціюється з базаром – місцем обміну вироблених благ.

У давнину перед тим, як зустрітися на ринковій площі з покупцями, продавці спершу розселялися із своїм товаром на околиці міста і лише в дні ярмарку завозили його на площу.

В ході поглиблення суспільного поділу праці і розвитку товарного виробництва поняття ринок набуває все більш складного тлумачення, що находить відображення у світовій економічній літературі.

Так, французький економіст-математик О.Курно вважає, що під терміном «ринок» слід розуміти не яку-небудь ринкову площу, а в цілому будь-який район, де відносини покупців і продавців вільні, ціни легко і швидко вирівнюються. В цьому визначенні ринку зберігається його просторова характеристика, але вона не є вичерпною.

З подальшим розвитком товарного обміну, появою грошей, товарно-грошових відносин виникає можливість розриву купівлі-продажу у часі. Формується нова структура суспільного виробництва – сфера обігу, яка характеризується відокремленням матеріальних і трудових ресурсів, затрат праці з метою виконання специфічних для обігу функцій. В результаті виникає нове розуміння ринку як форми товарно-грошового обміну (обігу), яке тримало найбільше розповсюдження у вітчизняній економічній літературі.

З точки зору ринкових суб’єктів Ф.Котлер розуміє ринок, як сукупність покупців, а А.Маршал – як сукупність груп людей, що вступають в тісні ділові контакти і укладають великі угоди з приводу будь-якого товару.

З урахуванням відтворювального аспекту поняття «ринок» розширюється до розуміння його як елемента відтворення сукупного суспільного продукту, як форми реалізації, руху основних складових частин цього продукту.

Ринок розглядають також як тип господарських зв’язків між суб’єктами господарювання. Характерними рисами товарних відносин є взаємні згоди сторін, що обмінюються, еквівалентність обміну, вільний вибір партнерів, наявність конкуренції.

Дата добавления: 2014-11-29