Підприємства. Класифікація характеристик виробничого потенціалу промислового підприємства

Завдання оцінювання виробничого потенціалу

Відмінною рисою останніх років і, принаймні, найближ­чого майбутнього в сфері виробництва споживчих цінностей (продукції для різних галузей народного господарства, то­варів масового споживання й послуг) у країні є поступовий перехід до досить твердої протизатратної політики господа­рювання.

Одним з елементів такої політики є поліпшення викорис­тання або ж вивірене нарощування наявних потужностей на вже діючих підприємствах відповідного профілю при обмеже­них інвестиційних можливостях. Хоча шлях цей природний, реалізувати його не завжди вдасться, зокрема й тому, що поки що немає простих, але досить точних методів оцінювання ви­робничих можливостей підприємств. Традиційні методи вирішення цього завдання базуються на різноманітних прин­ципових підходах, але всі вони страждають неоднозначністю одержуваних оцінок, недостатньою точністю кінцевих ре­зультатів.

Основна мета цього розділу — створити наукове за­безпечення (теоретичний підхід і прикладні методи) прак­тичного вирішення актуальних у цей час завдань інвента­ризації (паспортизації) і підвищити ефективність викори­стання наявних виробничих можливостей підприємств та їхніх окремих підрозділів, виходячи з принципу норматив­ної трудової оснащеності тих робочих місць, які становлять структуру основного виробництва підприємства.

---------------------------------------------------------------------------------------------- 143

Реалізація можливостей інтенсифікації існуючих вироб­ництв дасть змогу значно скоротити витрату трудових, ма­теріально-технічних і фінансових ресурсів на задоволення сьо­годнішніх і майбутніх потреб суспільства. З іншого боку, пер­спективне використання цих методів для вибору й відповідних розрахунків найбільш раціональних, а в ряді випадків — опти­мальних варіантів конверсії підприємств військово-промисло­вого комплексу. Перелічимо коло інших практичних завдань, які можуть бути вирішені на базі розвинутих уявлень:

- вибір найбільш ефективного основного (генерального) показника для оцінювання виробничих можливостей (виробничого потенціалу) підприємств;

- оцінювання ступеня погодженості (збалансованості) ви­робничих можливостей ведучого і інших виробничих цехів, ділянок, відділень та окремих робочих місць підприємства;

- оцінювання номінального виробничого потенціалу проектованих та існуючих підприємств й їх окремих ви­робничих підрозділів та робочих місць;

- визначення ефективності модернізації підприємств для збільшення їхньої виробничої можливостей з випуску профільної й непрофільної продукції;

- обґрунтування раціональних типорозмірних рядів (ти­пажу) виробничих підприємств різного профілю;

- економічне оцінювання виробничих можливостей підприємств; - обґрунтування доцільності введення плати за недовикористання виробничих можливостей підприємств;

- з'ясування вартості підприємств, підданих модернізації вибір раціональних строків таких заходів.

Подання про величину виробничого потенціалу підприємства й окремих його елементів дає можливість певною мірою управляти характеристиками потенціалу, внаслідок чого відкривається можливість цілеспрямовано впливати на віддачу виробничих ресурсів (рис.5.1)[6].

144 ----------------------------------------------------------------------------

Показники оцінки розмірів потенціалу можуть знайти застосу­вання в системі оподатковування підприємств. Перспективною є можливість використання показників виробничого потенціалу в стимулюванні праці керівників і фахівців господарських ланок, а також для побудови системи умовних оцінок діяльності підприємств і галузей. Таким чином, величина виробничого по­тенціалу і його структура можуть мати широкий діапазон застосу­вання в плануванні, прогнозуванні й стимулюванні матеріального виробництва. Дослідження з проблем формування й використання виробничого потенціалу, і особливо підприємства, досить обме­жені. Серед них практично не порушені питання виміру елементів виробничого потенціалу і його величини в цілому.

Ідея виміру потенціалу як найвищої віддачі сукупних ре­сурсів досить приваблива. Однак на цьому шляху стоїть ряд практично нерозв'язних проблем. Насамперед не завжди можна достатньо вірогідно визначити найвищу віддачу при складній сукупності взаємодіючих елементів, оскільки в цьому

випадку постає питання про облік їхньою взаємовпливу, взаємно­го доповнення та інших подібних якостей. Це природно, оскільки жодний виріб неможливо створити тільки з одного або за допомо­гою одного виробничого ресурсу. На кінцевий результат активно впливає саме сукупність елементів потенціалу. Нарешті, є підста­ва вважати нелінійною залежність між ресурсами й результатами.

Дата добавления: 2014-12-29