Концептуальні підходи до визначення основних елементів виробничого потенціалу

Для характеристики масштабу підприємства звичайно ви­користовують такі поняття, як розмір і потужність.

Показники розміру, до числа яких можуть бути віднесені ви­робнича площа, число виробничих робітників або загальна чи­сельність персоналу, проектний річний обсяг продукції у вартісно­му вираженні, сумарна вартість виробничих основних фондів або ж їхньої активної частини тощо, дають лише орієнтовне, най­частіше досить перекручене поняття про можливості підприємства.

Відміні риси перерахованих вище технічних та економічних показників полягають у тому, що вони не зале­жать або не повністю залежать від умов та інтенсивності вико­ристання підприємства за призначенням.

Потужність звичайно вимірюють продукцією підприємства в натуральних одиницях. Причому мова йде звичайно про фак­тично вироблену продукцію. Тут залишаються поза увагою по­тенційні можливості підприємства, особливо за не профільни­ми видами продукції або випуск якої є лише задумом.

Ми вводимо нове поняття — номінальний виробничий по­тенціал, або просто виробничий потенціал (ВП).

Під ВП розуміється той обсяг робіт у наведених одиницях виміру витрат праці (нормо-години), що може бути викона­ний протягом деякого періоду часу (наприклад, року) основ­ними виробничими робітниками на базі наявних виробничих фондів при дво-, тризмінному режимі роботи й оптимальній організації праці й виробництва, тобто

де Р — виробничий потенціал і нормо-годинах за рік;

Ф_t — нормативний річний фонд робочого часу, години;

К — чисельність основних робітників, чол.;

ф — рівень ефективності їхньої праці і його фондоозб­роєність, частки одиниці.

Іншими словами, ВП — це технічно, організаційно, еко­номічно й соціальна обґрунтована норма ефективного робочого часу основного виробничого персоналу підприємства за певний період календарного часу. Знання ВП дасть можливість вибу­дувати систему всіх інших оцінок виробничої й економічної потужності підприємства. При цьому тому самому показнику ВП, залежно від умов його використання, може відповідати безліч значень показника потенційної потужності.

Таким чином, у наукове й практичне користування вперше вводиться величина, що характеризує номінальні по­тенційні можливості підприємства на відміну від тра­диційного й, на наш погляд, помилкового підходу, що викорис­товує максимальні величини показників виробничих характе­ристик об'єктів. Оцінки максимальних значень розглянутих показників мають приватний характер, потрібні в рідкісних випадках і не можуть виступати основними параметрами виробничо-господарської діяльності підприємств, створю­ваної для них нормативно-технічної та іншої документації, а також для всякого роду техніко-економічних й інших розра­хунків, виконуються для вирішення питань їхнього розвит­ку й удосконалення [6].

Дата добавления: 2014-12-29