Генерування внутрішніх і зовнішніх мотивів нововведень

Мотиваційний механізм розвитку виробництва. Вимір нововведень

Модернізації виробництва

Підприємства як етап удосконалення планування

Розділ 9. Оцінювання інноваційного потенціалу

Формування й реалізація мотиваційного механізму роз­витку виробництва пов'язані насамперед з необхідністю вирішення таких проблем:

• генерування мотивів нововведень у виробництво під впли­вом внутрішніх і зовнішніх факторів виробничого процесу:

• сприйняття нововведень виробничою системою
(відкритість технологічної системи для нововведення,
сприйняття нововведення організацією й персоналом);

«Управління потенціалом підприємства»

• додавання мотиваційному механізму розвитку вироб­ництва властивості самоорганізації під впливом науко­во-технічного розвитку компанії.

Мотиваційний механізм розвитку виробництва тісно пов'язаний з інвестиційними механізмами. Останні формують­ся під впливом науково-технічного рівня виробництва й дифе­ренціюються залежно від цього рівня. Нововведення являє со­бою базовий елемент процесу розвитку виробництва. Воно мо­же мати різну глибину зміни виробничого процесу або про­дукції: від невеликого вдосконалення до повного перетворен­ня. Іншим параметром нововведення є його розмах, який пока­зує, чи стосується нововведення окремої ділянки виробничого процесу, окремої моделі продукції, чи поширюється на багато з них або на все. Розмах і глибина нововведень визначають їх ра­дикальність і режим. Нововведення малої й середньої ради­кальності можуть здійснюватися в режимі конвеєра нововве­день, коли має місце безперервний ланцюжок нововведень.

Радикальні й особливо перетворюючі нововведення здійснюються, як правило, у режимі реконструкції вироб­ництва.

Вихідні положення для формування ефективного ме­ханізму управління розвитком виробництва визначаються са­мим об'єктом управління, його властивостями й ініційовані ним мотивами розвитку. Сучасне виробництво являє собою соціотехнічну систему, яка взаємодіє із суспільством та еко­логічною системою. Внутрішня структура виробничої системи складається з двох підсистем, що взаємодіють у виробничому процесі: технологічної системи й соціальної організації, їхня взаємодія надає виробничій системі властивості, якими не во­лодіє жодна із зазначених підсистем, узята окремо. Такими властивостями, насамперед, є:

Модуль 4. Управління потенціалом підприємства на основі...

• працездатність людини у виробничому процесі;

• мотивація цілеспрямованої діяльності, у тому числі мо­тивація праці й науково-технічного розвитку;

• здатність до самоорганізації й самостійного розвитку.
На базі загальносистемних властивостей можливе створення

ефективних і гнучких механізмів управління науково-технічним розвитком, які включають у дію як зовнішні, так і внутрішні фак­тори розвитку й реалізують управління зі зворотним зв'язком. В умовах централізованого управління економікою, коли суб'єкт управління розвитком не належить виробничій системі, що розви­вається, неможливо повноцінно використати всю сукупність фак­торів розвитку; отже, контур управління залишається розімкнутим, а виробнича система втрачає здатність до саморозвитку.

З децентралізацією управління докорінно змінюються мо­тиви науково-технічного розвитку виробництва. При цент­ралізованому керуванні основними мотивоутворюючими фак­торами розвитку для підприємства були план і наявність цен­тралізованих капітальних вкладень. В умовах ринкової еко­номіки мотиви науково-технічного розвитку генеруються внутрішніми й зовнішніми факторами виробничої системи:

• параметрами виробничого процесу (якісними результа­тами процесу, параметрами соціальної організації й мо­тивації праці);

• параметрами ринкового середовища (конкурентоздатність, прибуток, нові потреби);

• новими досягненнями науково-технічного прогресу;

• екологічними параметрами.

Здатність до генерування мотивів нововведень є найваж­ливішою характеристикою об'єкта управління й механізму уп­равління розвитком. Наявність у складі механізму управління мотивоутворюючих факторів свідчить про можливості його самоорганізації. Активну роль у генеруванні мотивів розвитку відіграють керівництво підприємством, інвестори, акціонери й безпосередні учасники процесу розвитку. Можна виділити такі групи мотивів розвитку виробництва:

---------------------------------------------------------------------------------------------- 301

(Управління потенціалом підприємства»

• мотиви задоволення й розвитку потреб суспільства: за­доволення запитів споживачів, наповнення різних сег­ментів ринку, створення продукції, що формує нові по­треби;

• мотиви прибутковості: бажання дістати прибуток у кон­курентній боротьбі, підтримати або підвищити прибут­ковість;

• мотиви творчості: бажання реалізувати накопичені
знання, задовольнити потребу в реалізації творчих ідей,
підвищити майстерність у конкретній області діяльності;

• мотиви престижу: бажання підвищити або підтримати
престиж, досягти лідерства або не відстати від інших;

• мотиви подолання внутрішніх проблем, що виникають у
діяльності підприємства: бажання залучити кваліфікова­них працівників, скоротити плинність кадрів, створити
нові робочі місця й внутрішній ринок робочої сили,
підсилити мотивацію праці, поліпшити управління;

Дата добавления: 2014-12-29